29.06.2021
Від Одеси до Донецька
Які проблеми виникають в українських переселенців на сьомий рік війни?
Мешканка одного з шахтарських містечок Ольга в 2013 році купила разом з чоловіком квартиру в Донецьку. Господарі терміново продавали її за помірну ціну, бо їхали до Харкова на постійне місце проживання. Тоді, вісім років тому, молода сім'я раділа, що їм за нормальну вартість пощастило придбати квартиру в самому центрі міста. Зручна транспортна розв'язка, поруч школа й садочки, чого бажати родині, де підростають діти?

У той же час Ольга з чоловіком обирали, куди саме переїхати — до Одеси, або до Донецька. Недовго думаючи, обрали другий варіант, бо на той момент Донецьк був зеленим, благополучним містом, де можна ростити дітей, була купа можливостей для заробітку, відпочинку та саморозвитку.
Донецьк до війни. Фото: Богдан Смиков
Чемпіонат Євро-2012, що минув тоді нещодавно, підніс Донецьк на новий щабель благополуччя, зробивши його одним з найкомфортніших міст України. Та й близькість до рідних людей була вирішальною. А потім настав 2014 рік. Вибухи снарядів, тривожні сирени і страх за життя стали того літа постійними супутниками для Ольги та її родини.

У якийсь момент вона з чоловіком, старенькою матір'ю і двома маленькими дітьми (один з яких на той момент тільки народився), кинули все і переїхали до Одеси. Почалося нове життя в новому місті, але затриматися там не довелось. Перешкодою, щоб почати все з нуля, стало квартирне питання.
« Розумієте, тут в Донецьку у нас хоча б своя квартира, багато знайомих і друзів, не треба витрачатися на оренду житла. Якщо житла не було б, то звичайно, не було б вибору. Ті, кому втрачати було нічого, сюди не повернулися. Але оскільки ситуація в місті стабілізувалась, особливих бойових дій не велось, ми вирішили повернутися, так і живемо тут. Багато що змінилося з 2014 року, і не на краще, але звикли якось. Коли їхали, ми як і багато наших друзів думали, що це все дуже швидко закінчиться. Але фактично, ця війна розтягнулася на сім років і незрозуміло, коли їй прийде кінець», - пояснює Ольга.
Загалом, вони прожили в Одесі близько двох років. Всі члени сім'ї після переїзду оформили переселенські виплати, найбільше отримувала мама-пенсіонерка і маленькі діти. Але цих коштів не вистачало, щоб покрити оренду трикімнатної квартири в Одесі. З роботою у чоловіка виникли складнощі, Ольга через маленьких дітей на повну працювати не могла, заощадження танули.

Після сімейної наради, вся родина прийняла рішення повернутися до Донецьку назад. І загалом, історія цієї родини є однією з типових для сімей з окупованих територій. Здається, що останнім часом голоси ВПО лунають все тихіше, а держава воліє звітувати про успіхи реформ, ніж про ті питання, які так і лишаються невирішенними.
У рамках спільного проекту Українського кризового медіацентру та Естонського центру Cхідного партнерства ми зустрілись з представниками різних галузей, починаючи від правозахисників, закінчуючи чиновниками сфери послуг. І хай тема переселенців Донбасу не була в наших зустрічах основною, вона червоною лінією проходила через всі обговорення. Зокрема, стало відомо що в деяких переселенців з'явилась надія отримати житло на пільгових умовах.
«Незважаючи на те, що війна йде сьомий рік і деякі люди від початку переселились на інші території, в них досі є проблеми з житлом. Зараз розроблена програма, яка дозволяє їм взяти пільговий кредит на 20 років під ставку в три відсотки. Взяти можна будь-яке житло в будь-якому регіоні. Обмеження є тільки за площею житла на кількість осіб в родині. На порталі "Дія" протягом десяти хвилин можна заповнити просту форму, дані з якої автоматично перевіряються, формується заявка, і вже 16-17 липня спеціальна програма за допомогою генератора випадкових чисел обере людей, що отримають пільговий кредит», - розповідає керівник з розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації України Мстислав Банік.
За даними Міністерства соціальної політики, на всій території України проживає близько півтора мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Чимало з них досі мають невпевненість у своєму майбутньому, яка зокрема пов'язана з житлом. Доступні кредити дадуть шанс хоча б частині переселенців вирішити квартирне питання.

Проект з пільгового кредитування на житло для внутрішньо переміщених осіб був запроваджений в рамках Угоди між Кабінетом міністрів України та Урядом Швейцарії й за підтримки німецького Державного банку, кооперуючись із Міністерством з питань реінтеграції окупованих територій. Основною метою є проекту є допомогти переселенцям налагодити життя в районах підконтрольних Україні.
Окремим питанням постає, як захистити тих людей, що живуть на непідконтрольних Україні територіях. Приклади Північного Кіпру та Придністров'я демонструють, що землі в невизначеному статусі можуть знаходитись десятиріччями. Про жоден розвиток, звісно, не йдеться, проте люди там продовжують жити.

Робити прогнози, коли окуповані території Донецької та Луганської областей повернуться під контроль України, за яких умов та в якому стані вони будуть на той момент, робити вкрай складно. Аналогічна ситуація складається з окупованим Кримом, хоча там і не було активних військових дій.
«Мене часто запитують, що буде важче реінтегрувати — Крим та Севастополь з людьми, що там живуть, чи окремі райони Донецької та Луганської областей, де прокотилася війна. Відповіді на це питання я не знаю. Знаю тільки одне, щоб повернення людей до мирного життя відбулось і щоб все відбудовувалось на основі законів, які будуть спрямовані на забезпечення прав людей. Обов'язково потрібно, щоб та сторона, яка захопила ці території, не мала б жодних важелів впливу, що впливали на процес реінтеграції цих територій та їх повернення до мирного життя», - сказав голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров під час зустрічі з регіональними журналістами.
За усіма обговореннями статусу окремих територій Донеччини та Луганщини, міжнародними домовленностями, військовими діями стоять мільйони людських доль, яких тим чи іншим чином торкнулась війна. І ті хто виїхав подалі від рідних домівок, пристосувавшись до нових умов, і ті, хто залишився на місці, серйозно постраждали від війни.

Навіть якщо ніхто з оточення не загинув, якщо всі в родині залишились живі та здорові, майно вціліло, кожен з мешканців територій, де прокотилась війна, зазнав як мінімум серйозної психологічної травми, з наслідками якої доведеться жити все життя. Як і з невизначеністю того, що буде з ними далі в майбутньому.
Текст та візуалізація
Марія Шевчук
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".