З початку окупації Криму півострів покинули 35 тисяч місцевих жителів, більше 20 тисяч з яких належать до кримськотатарської спільноти. Принаймні такі дані оприлюднив Мустафа Джємілєв наприкінці 2015 року в інтерв'ю "Радіо Свобода". Херсонщина, як територія найбільш наближена до Кримського півострова, прийняла перших переселенців, що тікали від переслідувань.

Частина з них так і залишилась тут, будувати нове життя. А це набагато складніше, коли всі зв'язки, робота та житло залишились за сотні кілометрів. За таких обставин є сенс звернутись до міжнародних партнерів. Підтримку кримським татарам зголосилась надати Туреччина, яка профінансує будівництво житла.

Також треба урегулювати питання на державному рівні, щоб поселення отримали необхідний юридичний статус та підтримку. Остаточне місце будівництва поки що не визначене, є кілька варіантів, які будуть запропоновані турецькій стороні. Потім, в залежності від рішення архітекторів та проектантів, будуть вже будуватися будинки на 200 квартир.

Проект будівництва обговорювався ще в 2016 році. Тоді в Генічеську місцева влада мала виділити землю на будинки під 1000 квартир, проте до реалізації проекту так і не дійшло. П'ять років потому справа зрушила з мертвої точки і є надія, що хоча б частина переселенців зможуть розраховувати на появу житла. За попередніми планами турецької сторони мають бути зведені п'ятиповерхові будиночки з чотирма квартирами на кожному поверсі.

Будинки будуть розташовані в зеленій зоні, щоб це було зручно для проживання. В рамках угоди із турецької сторони передбачається збудувати супроводжувальну інфраструктуру щоб це були зручно не тільки для жителів комплексу, але й для сусідів, що будуть проживати поруч. Це будуть міста Херсон, Миколаїв, ведуться консультації з приводу Києва. За цією угодою 90 % житла буде надано представникам кримськоготарського народу, а 10 % - пільговим категоріям громадян. Хто будуть цими пільговиками вирішуватиме місцева влада.

Проблема захисту громадян з окупованих територій є дуже серйозною для будь-якої країни. Чи то внутрішньопереміщені особи з Криму, чи то мешканці з окупованих частин Донецької та Луганської областей внаслідок подій 2014 року серйозно постраждали. Навіть ті, хто не втратив у військових діях майно та здоров'я потребували як мінімум психологічної підтримки. Але багатьом, хто покинув окуповані території, потрібно було починати життя з нуля, шукати роботу, житло.

З бюджету України для ВПО щорічно виділяється близько трьох мільярдів гривень адресної допомоги, але цих коштів не вистачає, щоб вирішити всі наявні проблеми. За таких умов важливо шукати сторонні джерела фінансування. Підтримку українським переселенцям надають країни Європейського Союзу. Так в 2016 році Німеччина виділила понад мільйон євро вимушеним переселенцям.

Найбільша підтримка була в 2014-2015 роках, але пройшов вже час, передбачається, що люди мали адаптуватись до нового життя, однак на практиці багатьом виявилось дуже складно стартувати з самого нуля. Є люди, що адаптувались. Але є й такі, що не знайшовши себе повертались жити на окуповані території до налагодженого життя.

Говорячи про підтримку наших громадян з окупованих територій, важливим є питання контрпропаганди. Внаслідок переходу з аналогового на цифрове мовлення понад третина мешканців прикордонних територій залишилися без трансляцій україннських ЗМІ. А от російські ЗМІ такої проблеми не мають, транслюючи свою точку зору мешканцям окупованих територій та їх сусідам.

Звісно, є варіанти зі супутниковим, цифровим, аналоговим та телевізійним мовленням. Необхідні матеріали можна знайти в мережі Інтернет. Але через технічні нюанси їх не завжди можна цілеспрямовано знайти. Простіше споживати ту інформацію, для пошуку якої не треба шукати додаткових ресурсів. Війна дуже серйозно змінила життя мешканців як Кримського півосторова, так і окупованих частин Донеччини та Луганщини.

Шість-сім років тому до цієї теми була прикута серйозна увага, та з плином часом говорити стали про неї менше. В державі впроваджувались реформи, обговорювались зміни в системах освіти, медицини та місцевого самоврядування. На цьому фоні мало хто звертає увагу на галузі, де майже відсутні успіхи, а позитивні результати є лише індивідуальними випадками, а не загальною тенденцією. Свої проблеми переселенці звикли вирішувати переважно самостійно.

Херсонська область може стати одним з прикладів взаємодії влади, громадських організацій та міжнародних партнерів, які працюють заради підтримки вимушених переселенців. Невеликі проекти не вирішать всі проблеми, що накопичились за останні сім років. Проте саме з маленьких кроків починаються великі зміни, і навіть маленька підтримка краща її повної відсутності. Необхідно підтримувати наших співвітчизників, які цього потребують. Саме тоді держава може вважати себе успішною.