Процес утворення громад в Одеській області завершився в минулому 2020 році. Тоді, після місцевих виборів, була утворена 91 територіальна громада. За підсумками року, 25 відсотків ОТГ в регіоні виявились неплатоспроможними. Такі дані були озвучені на шостому форумі «Ефективне місцеве самоврядування як запорука демократичної та правової держави». Цифра не дуже втішна для багатьох новоутворених адміністративних одиниць, які вчаться працювати за нових умов.

Агломерація передбачає співпрацю великих міст та прилеглих до нього населених пунктів. Фактично, така інтеграція вже давно відбулась. Люди з приміських сіл їздять до більших адміністративних одиниць на роботу, навчають в міських школах своїх дітей. Однак з останніми виникає проблема, бо міські навчальні заклади розраховані на одну кількість дітей, а навчається фактично набагато більше.

Одеська міська рада нещодавно навіть прийняла рішення про те, щоб приміські територіальні громади компенсували місту частину витрат, якщо їх діти ходять до школи чи садочку в Одесі. Проблеми з доступною освітою далеко не єдині, що виникають у мешканців приміських територій. Велика кількість з них живуть власне не в селах, а в новозбудованих житлових комплексах, які не мають власної інфраструктури.

Люди з обмеженими фінансувами ресурсами активно заселяють ці житлові площі. Покупців приваблює відносно дешева ціна, порівняно з вартістю квартир в межах міста. Проте все одно їх життя інтегроване в Одесу, вони там працюють, проводять більшу частину часу. Тому як і в якому обсязі сплачувати податки лишається питанням дискусійним.

Зараз успіх кожної громади, великої чи маленької, залежить від того, як наповнюється бюджет. Яким чином його розраховувати для агломерацій поки немає чіткої інструкції. Державна стратегія регіонального розвитку до 2027 року містить у додатках функціональні типи територій, зокрема в Одеській області. Проте відсутні пояснення щодо методики їх визначення.

Зараз готується оновлений законопроект щодо агломерацій, який має прибрати ці неточності. Щоб реформа місцевого самоврядування запрацювала ефективно, важливо врахувати багато чинників. Серед них необхідно передбачити в методиці оцінки рівня спроможності громад певні зміни, зокрема рівень дотаційності, частку місцевих податків зборів й доходів, ну і витрати на утримання апарату.

У кожної громади своя історія, індивідуальні джерела наповнення бюджету. Не всі будуть однаково багатими. Проте часто трапляється і так, що в сусідніх громадах за схожих умов, з приблизно однаковим бюджетом досягаються зовсім різні результати. Тому досвід сусідів теж важливо брати до уваги.

Має бути запроваджений режим співробітництва органів місцевого самоврядування центрального міста та відповідних структур навколишніх громад в ключових сферах. Зокрема, в плануванні територій, громадського транспорту, спільної інженерної інфраструктури.

В Одесі та агломерації ці проблеми особливо відчутні, коли починається розбудова нової системи військово-морських сил України. Тобто тут ще й на перший план виходить питання національної безпеки та територіальної оборони. Також складним дискусійним питанням лишається статус районних державних адміністрацій.

Спочатку передбачалось, що ці структури мають бути ліквідовані в рамках реформи місцевого самоврядування. Потім було вирішено, що райони для місцевого самоврядування потрібні, щоправда, в меншій кількості. Так після виборів 2020 року з двадцяти шести районів Одеської області залишилось сім. Вони були створені шляхом укрупнення, продовжують працювати, проте їх роль в регіональному управлінні досить розпливчаста.

Важливо зберігати принцип субсидіарності — здатності органів місцевого самоврядування надавати відповідні послуги. Якщо та чи інша громада може без сторонньої допомоги виконувати свої повноваження. Їй не потрібна ніяка додаткова структура, що допоможе вирішити проблеми, що виникають.

Так в Польщі це питання врегулювали, надавши громадам з кількістю більше 100 тисяч населення статус повітів, на які не поширюється додатковий контроль. Вони здатні працювати самостійно.Меншим громадам, в більшості випадків, потрібна додаткова підтримка. Районні ради, у випадку їх збереження, мають ставити громадам не палиці в колеса, а працювати на них.

Передусім, вони мають зняти навантаження з ОТГ, що з певних причин мають складнощі в своїй роботі. Так чимало громад вже відверто звітують, що не мають можливості утримувати лікарні та школи, розташовані на їх територіях. Не всі за короткий строк змогли пристосуватись до нових умов.

Територіальні громади, які пішли на об'єднання першими, отримали значні субсидії від держави, реалізували інфраструктурні проекти, на які бракувало коштів десятиліттями. Вони ж, в переважній більшості, продовжують успішно працювати, показуючи позитивний приклад іншим. Цим досягненням передувала велика кількість роботи та ще більша кількість помилок. Проте їх досвід демонструє, що децентралізація, за розумного використання всіх її інструментів, приносить більше користі, ніж проблем.