Систему вищої освіти в Україні прагнуть адаптувати до системи здобуття знань країн Європейського Союзу. Мова йде не тільки про ухвалення спільної термінологіїї (на кшталт "доктор філософії" замість давно відомих "кандидатів" та "докторів" наук). Основна увага, передусім, приділяється підходам до здобуття освіти, щоб студент протягом навчання отримав ті знання, які знадобляться йому в практичному використанні. На жаль, в реальному житті з цим виникає багато складнощів.

В багатьох випадках система освіти відірвана від практичної діяльності. Дуже часто молодий спеціаліст, який тільки отримав диплом, відчуває складнощі з пошуком роботи. Поширена причина відмови — брак досвіду. Потенційних роботодавців теж можна зрозуміти, адже вони дуже часто витрачають час на те, щоб навчити людину.

В ідеалі необхідні навички мали б бути отримані під час виробничної практики, однак їй відведено відносно небагато часу і на багатьох підприємствах вона формальна. Цю тенденцію необхідно переломити, орієнтуючись на кращі закордонні досягнення в освітній галузі.

Здобуття освіти для деяких студентів дуже часто зведено до поняття "отримати диплом". Чимало роботодавців вимагають від працівника саме вищу освіту. Проте що стоїть за таким дипломом, цікавляться далеко не всі. Можливо, людина справді старанно вчилась, чи складала іспити правилами "трьох З", що розшифровується як "Зазубрив-Здав-Забув".

Часто майбутні дипломовані спеціалісти й не бачать сенсу в навчанні, а розглядають його як вимушений етап для того, щоб рахуватися як "людина з вищою освітою" та забезпечити собі конкурентну перевагу на ринку.Проте вистачає й таких, що сумлінно навчаються, займаються науковою роботою, шукають досвід роботи ще не завершивши навчання.

Гарні можливості дають волонтерські програми, в яких майбутній спеціаліст отримує необхідні навички. Ці проекти хоч і не оплачуються, але дають потрібний досвід роботи що обов'язково знадобиться, коли настане час працювати. Деякі студенти звертають увагу й на додаткове навчання. Тренінги, вебінари, літні школи. Чимало цих проектів пов'язані з міжнародними програмами.

Вистачає студентів, які завдяки своїм знанням отримати можливість навчатись в Європі. Молодь Одеси постійно бере участь в міжнародних обмінах, зокрема тих, що фінансуються Європейським Союзом. Найбільш активними студенти були минулими роками, ставши одними з лідерів за кількістю учасників в європейських освітніх проектах.

Зараз, через пандемію, всі міжнародні обміни з навчання зведені фактично до нуля. Проте можна сподіватися, що після покращення епідеміологічної обстановки, студенти регіону й надалі активно братимуть участь в міжнародних проектах, здобувати знання та переносити кращий європейський досвід на українські реалії. В тих рамках, в яких це можливо зробити.

Реформи, що впроваджуються, намагаються перейняти кращі закордонні практики. Кінцевою метою запланованих змін є створення моделі автономного закладу вищої освіти, спроможного повноцінно керувати отриманими фінансами. Передбачається що виші матимуть сучасні прозорі можливості залучення сторонніх коштів на кшталт грантів. В перспективі це дозволить розвивати академічну мобільність, підвищуючи конкурентоспроможний рівень закладів, де здобувається вища освіта.

В 2021 році заплановано систематизувати законодавство в галузі науки та інновацій. Серед іншого такі заходи робляться для того, щоб стимулювати розвиток наукових досліджень та сприяти їх запровадження у практичну діяльність. Це буде ще одним кроком для подолання стіни між теорією та практикою.

Вищі навчальні заклади та наукові установи, що спеціалізуються на промисловості, мають працювати в тісній кооперації. Тому вже на другий квартал поточного року планується запуск комунікаційної платформи "Наука для бізнесу". Він стане першим онлайн-інструментом, де буде автоматизована співпраця дослідників та підприємців. Це буде взаємопов'язана допомога, вигідна для кожної сторони.

Також робиться ставка на інтерактивність. Однією з основних задач, що сьогодні стоїть перед освітянами, є робота з сучасними технологіями. На їх активне використання багато в чому підштовхнула пандемія коронавірусної інфекції. В умовах карантину та обмеження роботи навчальних закладів лекції, захисти наукових робіт, іспити тривалий період часу проводились в режимі он-лайн. Це дозволило продовжити навчальний процес та не наражати студентів та викладачів на ризик заразитись коронавірусом.

Перешкоди, які існують в системі вищої освіти, виникли не вчора. Відносно новою є, хіба що, проблема недостатнього технічного оснащення, яку гостро проявила епідемія COVID-19. Коли виникла проблема в тому, щоб перейти на віддалений режим роботи, виявилось, що можливостями он-лайн ресурсів користувалась невелика кількість людей.

Ситуація, що склалась, сприяла тому, що інтерактивні технології стали невід'ємною складовою минулого (і не тільки) навчального року. Інновації дуже швидко приживаються, коли в них з'являється така потреба. Тому можна сподіватися, що реформи в системі освіти покращать процес навчання для всіх, хто до нього причетний.