Такі висновки можна зробити після аналізу даних, які були отримані в результаті щотижневого моніторингу одеського інформаційного простору командою проєкту "Infocrime Одеса" за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.*

З 11 по 15 жовтня було проаналізовано 1300 матеріалів: 1142 повідомлень в 14 місцевих медіа, 134 дописи у їхніх Телеграм-каналах та 24 пости у Фейсбуці 6 місцевих політиків, активних у соціальних мережах. В 55 матеріалах (4.2% від усіх проаналізованих) виявлені маніпуляції. З них 62% відносяться саме до "комерційної та політичної джинси".

Минулого тижня команда "Infocrime Одеса" зафіксувала поширення декількох матеріалів з ознаками російської пропаганди. Так у статті "«Слабкі і неосвічені люди»: заступник Путіна заявив про шкоду відносин з українською владою" ретранслюється антиукраїнська точка зору Дмитра Медвєдєва на українську політику та особистостей, які до неї належать. Подібні заяви вкладаються у традиційні погляди російської влади на Україну, як «фашистську недодержаву» під зовнішнім керуванням, яка територіально поступово розпадається. Такі наративи потрібно знати для того, щоб не потрапляти на гачок російської пропаганди. Також у статті "Газ буде: Гриневецький пообіцяв, що проблеми української труби Одеси не торкнуться" у самому заголовку йдеться про протиставлення Одеси та України. Ця ж теза підкреслюється і в тексті статті, де говориться, що Одеська область "є свого роду глухим кутом у газовій системі, а тому однією з найбільш уразливих при зменшенні напору". Відчувається спроба авторів статті звинуватити Україну у проблемах, які можуть спіткати Одесу, попри те, що Одеса та одесити відіграють рівноправну роль у житті усієї країни.

Одне з одеських видань опублікувало дані, які вивчив "відомий інфекціоніст". У статті "Скільки тримається імунітет у перехворілих на коронавірус: український інфекціоніст озвучив свіжі дані" герой зазначає, що нібито "на цей час вакцинація перехворілих на ковід-19 втрачає свій сенс, адже вони не хворіють повторно". Але у статті не наводяться будь-які інші точки зору щодо цього твердження. Зазначимо, що для того, щоб наведена інформація була дійсно об'єктивною, виданню слід було долучити коментар інших медичних працівників з цього питання.

Дві публікації, які містять перебільшення та елементи чорного піару, були випущені одним з одеських видань. У статтях "В одеській мережі АТБ можуть продавати випічку з хімікатом?" та "Небезпечна китайська харчова добавка могла потрапити на прилавки одеських магазинів" наводяться факти імпорту в Україну неякісної продукції. Проте у заявах Держспоживслужби не йдеться про те, що такі товари знаходяться у вжитку або продажу. Зі слів служби, такі партії вже виявлено та локалізовано, тому тут не йдеться про ризики розповсюдження неякісної продукції по всій Україні. Однак заголовки обох статей наштовхують саме на цю думку та перебільшують масштаби подій.

У статті "Ресторан для вищого суспільства і нова лінія конки: як в Одесі з'явилася Аркадія, - ФОТО" не згадується жодне джерело інформації, що напрочуд важливо для історичного тексту. Нагадуємо, що використання анонімних або недостовірних джерел інформації є одним з серйозних порушень журналістських стандартів.

Використання емоційної лексики і мови ворожнечі, яка здатна поляризувати суспільство та формувати стійкі упередження, команда "Infocrime Одеса", на жаль, фіксує кожного тижня. Цього разу у поле зору потрапили використання походження героїв новин, у якості їх основних описових характеристик: "В Одесі затримали кавказця за підозрою в торгівлі метадоном", "уродженець Закавказзя вступив у злочинну змову з жительками Дніпропетровської та Кіровоградської областей", "У центрі Одеси виходець з Азії кинувся з ножем на кохану і її колегу (фото, відео)", "На зйомній одеській квартирі жителька Миколаєва зберігала партію метадону, розфасувавши його для збутку". У таких статтях додатковий акцент робиться на походженні їх героїв, що є зовсім недоречним для опису подій кримінальної хроніки.

Окремо слід відзначити приклади сексизму та емоційної лексики, які також спотворюють сприйняття подій, про які йдеться у новинних матеріалах. Наприклад, у публікації "Померла екс-заступник прокурора Одеської області, яка була пасербицею колишнього генпрокурора Шокіна" недоречним є повідомлення у заголовку про те, що жінка є "пасербицею колишнього генпрокурора". Родинний статус не є основоположною характеристикою колишньої держслужбовиці, оскільки не вказує на її досягнення, про які й слід зазначати в першу чергу. У статтях "Проломила товаришеві по чарці голову цеглою і скинула тіло в канал: в Ізмаїлі затримали підозрювану у вбивстві (додані фото)" та "П'ять організаторів борделю в Одесі отримали умовні терміни" вживаються терміни "товариш по чарці" та "бордель", які є жаргонними та неприйнятними для новинних матеріалів.

Традиційно минулого тижня були зафіксовані публікації про "особливих одеситів", новини в яких, на думку авторів, стосуються виключно мешканців Одеси. Так у новинах "Одеський аеропорт буде працювати в режимі "відкритого неба"", "На цьому тижні одеситів чекають чотири вихідні підряд", "Одеські школярі можуть отримати рекордно довгі осінні канікули" говориться про те, що по суті стосується усіх українців. Переформатування національних пресрелізів на вузьку аудиторію часто робить новини курйозними.

Рекомендації

• Перевіряти заяви політиків у соціальних мережах перед їхньою публікацією в медіа. Такі заяви можуть містити неправдиві факти, перекручені цифри. Потрібно додавати бекграунд з підтвердженням або спростуванням такої інформації.
  
  
• Шукати першоджерела цитат та робити власний переклад з мови оригіналу.
  
  
• Більш відповідально ставитися до написання заголовків та змісту новин.
  
  
• Уважно опрацьовувати статистику, особливо показники кількості інфікованих на коронавірус. Інформацію про показники варто перевіряти в таких джерелах: Міністерство охорони здоров'я України та Офіційний інформаційний портал Уряду
  
  
• Маркувати політичну рекламу зрозумілим для аудиторії способом.
  
  
• Уникати мови ворожнечі.
  
  

Формувати більш згуртовану регіональну спільноту журналістів, які могли б самостійно виявляти «джинсу» та фейки на місцевому рівні та контролювати одне одного.