Лідером із розповсюдження прихованої політичної реклами цього тижня став міський голова Одеси Геннадій Труханов, екс-мер Білгород-Дністровського Алла Гінак, та регіональний чиновник Іван Кюссе.

Такі висновки можна зробити після аналізу даних, які були отримані в результаті щотижневого моніторингу одеського інформаційного простору командою проєкту "Infocrime Одеса" за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.*

З 31 травня по 4 червня було проаналізовано 1340 повідомлень в 14 місцевих медіа, 517 дописів у їхніх Телеграм-каналах та 57 постів у Фейсбуці 6 місцевих політиків, активних у соціальних мережах. У 25 матеріалах (1,4% від усіх проаналізованих) виявлені маніпуляції, з них 4 публікації мали ознаки прихованої чи невірно маркованої реклами.

Основною темою маніпуляцій стала політика (50% від усіх новин з порушеннями стандартів). Зафіксовані також порушення у новинах, пов'язаних з економікою, криміналом та аграрним сектором. Протягом моніторингового періоду зафіксований один фейк.

Цього моніторингового періоду виявлений один фейк від нардепа Миколи Скорика. У своєму дописі у Фейсбуці політик стверджує, що через проєкт закону про деолігархізацію «реалізується посил міжнародних фінансових організацій щодо посилення зовнішнього управління». Жодних аргументів та джерел стосовно своєї думки він не надає, а сама заява знаходиться в контексті російської пропаганди. Відзначимо, що політик вже неодноразово розміщував публікації, що містили елементи пропаганди, яка використовується в інформаційній війні з Україною.

В новині «Щось пішло не так: експорт Одеської області в Європу з часів Євромайдану скоротився на чверть» йдеться про погіршення показників у постмайданівський період, при цьому використовується емоційна лексика та чомусь маніпулятивно обирається саме цей проміжок часу і лише з негативним висновком. Подібний вкид спостерігався і в новині з попереднього моніторингу - «Поголів'я корів в Одеській області з часів Євромайдану скоротилося в півтора раза, свиней - більш ніж втричі». Інтригує, що «скоротиться» наступного тижня, адже саме в негативному наративі і полягає ця маніпуляція.

Цього разу в інфопросторі міста повторилася й маніпуляція, яка полягає у зменшенні авторитету головного міста країни у мешканців Одещини. Розповідаючи про конфліктну ситуацію на одному з ринків Києва, робиться наголос на те, що це "будні європейської столиці". Подібні фрази спрямовані на те, щоб змінити контекст новини та звернути увагу читачів на факти, які мало пов'язані зі змістом публікації. Також це повідомлення знаходиться в контексті роспропаганди щодо європейських цінностей та формуванні негативного ставлення до них. Черговий раз зафіксований випадок ретрансляції білоруської/російської пропаганди у новині «Лукашенко заговорив про прямий авіарейс до Криму з Білорусі». Емоційна термінологія та упереджене ставлення до особистості зафіксовано в новині «Ху із Ігор Кузин: деякі моменти з життя майбутнього головсанлікаря України».

Подібне порушення журналістських стандартів зафіксоване й у новині «Стару мітлу повернули в парки Білгорода-Дністровського», висновок журналіста, що «КП «Автотранссервіс» з поставленими завданнями не впоралося, а виділені кошти «розчинилися»» не має жодного обґрунтування. Крім політики, зафіксовані випадки маніпуляцій і на кримінальні теми. Наприклад, назва новини "Вбивця 11 річної Даші Лукьяненко уникнув довічного покарання" викликає недовіру до судової та правоохоронної системи через використане дієслово «уникнув», яке передбачає певну активність, яка досягла логічного завершення. Проте вже у самій новині йдеться про те, що апеляційний суд залишив в силі 15 річний вирок злодію. Подібна маніпуляція з метою викликати емоційну реакцію у читача — один із найтиповіших прикладів порушення журналістських стандартів. Особливо ця маніпуляція загострюється на фоні того, що приблизно 60% читачів ознайомлюються лише з заголовками у стрічках новин.

Минулого тижня були зафіксовані чисельні випадки маніпуляцій із заголовками новин у ЗМІ, коли назва не відповідає змісту новини. Також маніпуляційними вважаються заголовки новин, які вирвані з контексту, на приклад у новинах «Одеситам доведеться розпрощатися з пластиковими пакетами» або «Одесити вже можуть приїхати до Румунії без обов'язкового карантину» йдеться про всіх громадян України, а не лише про одеситів. До того ж в ході моніторингу було зафіксовано шість подібних матеріалів, заснованих на пресрелізах. Іноді подібне виокремлення в заголовку не сильно шкодить аудиторії, але часами виникають більш серйозні інформаційні викривлення. У новині «Проливні дощі та холод погубили в садах одеситів близько 80% врожаю черешень» згадується експертна думка, яка описує ситуацію по всій країні, а не лише в Одеській області. Використання загальноукраїнських усереднених даних щодо окремого регіону спотворює статистику та розуміння реальної ситуації в конкретному місці.

Рекомендації

• Перевіряти заяви політиків у соціальних мережах перед їхньою публікацією в медіа. Такі заяви можуть містити неправдиві факти, перекручені цифри. Потрібно додавати бекграунд з підтвердженням або спростуванням такої інформації.
  
  
• Шукати першоджерела цитат та робити власний переклад з мови оригіналу.
  
  
• Більш відповідально ставитися до написання заголовків та змісту новин.
  
  
• Уважно опрацьовувати статистику, особливо показники кількості інфікованих на коронавірус. Інформацію про показники варто перевіряти в таких джерелах: Міністерство охорони здоров'я України та Офіційний інформаційний портал Уряду
  
  
• Маркувати політичну рекламу зрозумілим для аудиторії способом.
  
  
• Уникати мови ворожнечі.
  
  

Формувати більш згуртовану регіональну спільноту журналістів, які могли б самостійно виявляти «джинсу» та фейки на місцевому рівні та контролювати одне одного.