Новий шлях до ЄС. В Одеській області відкрилася сучасна переправа
Південь країни поступово стає новим транспортним хабом
26.11.2020
Через несприятливу ситуацію з COVID-19, кордони Євросоюзу для України закриті. Однак навіть за таких негативних економічних та епідеміологічних умов відбуваються речі, завдяки яким Європа стає ближчою. Одна з них – відкриття поромного сполучення між селом Орлівка в Одеській області та містечком Ісакча в Румунії. Фактично це єдиний пропускний пункт на Одещині, який напряму веде до Румунії, однієї країн з ЄС. В серпні ми вже писали про цю переправу, але вважаємо за потрібне повернутися до цієї теми ще раз.
Через несприятливу ситуацію з COVID-19, кордони Євросоюзу для України закриті. Однак навіть за таких негативних економічних та епідеміологічних умов відбуваються речі, завдяки яким Європа стає ближчою. Одна з них – відкриття поромного сполучення між селом Орлівка в Одеській області та містечком Ісакча в Румунії. Фактично це єдиний пропускний пункт на Одещині, який напряму веде до Румунії, однієї країн з ЄС. В серпні ми вже писали про цю переправу, але вважаємо за потрібне повернутися до цієї теми ще раз.
Понад чверть століття минуло з часу, коли почались розмови про створення поромної переправи та дійшло до власне її відкриття. Найбільша проблема була у фінансуванні. Держава не мала можливості забезпечити, приватні компанії не приставали до роботи. Все змінилось в 2015-му році, коли почались будівельні роботи на найвужчій ділянці Дунаю між Україною та Румунією. Ще два роки пішло на те, щоб владнати бюрократичні формальності. І от 10 серпня 2020 року на поромну переправу приїхали перші вантажівки.
Транспортний коридор ЄС Рейн-Дунай. Одна з його гілок сполучається з Україною.
Слід відзначити, що цей інфраструктурний проєкт став важливим етапом налагодження співпраці України з Румунією. Переправа стає повноцінною частиною транспортного коридору який пролягає через України на південь ЄС. Зацікавленість в розвитку цього напрямку європейські інституції проявляють досить тривалий час, саме тому румунська та українська сторони змогли все ж таки розв'язавати всі питання щодо перетину кордонів, візової перевірки та митниці.
Створення контрольно-пропускного пункту сприяло відкриттю нових робочих місць. В штаті поки 19 людей, на сьогодні цього достатньо. Через складну ситуацію з коронавірусом переправа працює не на повну потужність. З України до Румунії та навпаки їдуть переважно навантажені фури. Пандемія COVID-19, на жаль, внесла неприємні корективи у міжнародне сполучення. Проте як тільки епідеміологічна ситуація стабілізується, то пунктом перетину кордону користуватимуться як наші туристи, так і мандрівники з Євросоюзу.
Створення контрольно-пропускного пункту сприяло відкриттю нових робочих місць. В штаті поки 19 людей, на сьогодні цього достатньо. Через складну ситуацію з коронавірусом переправа працює не на повну потужність. З України до Румунії та навпаки їдуть переважно навантажені фури. Пандемія COVID-19, на жаль, внесла неприємні корективи у міжнародне сполучення. Проте як тільки епідеміологічна ситуація стабілізується, то пунктом перетину кордону користуватимуться як наші туристи, так і мандрівники з Євросоюзу.
Ігор Перегняк
«На службу був переведений новий персонал, вони пройшли відповідне навчання. Також серед кадрів є військовослужбовці, що проходили службу в інших підрозділах в інших пунктах пропуску. На службу заступає до десяти чоловік, вони забезпечують як охорону території, так і перевірку документів, транспортних засобів та вантажів. Пропускна спроможність поромної переправи складає щодо легкового транспорту 350 автомобілів, вантажівок – 150 автомобілів, автобусів – 50. Що стосується безпосередньо пасажирів, то можуть перетинати кордон 40 тисяч людей. Це цифри з розрахунку за одну добу»,– розповідає прес-секретар Ізмаїльського прикордонного загону Ігор Перегняк.
Раніше, щоб потрапити з Румунії до Одеської області (та навпаки), потрібно було додатково перетинати молдовський кордон, витрачаючи додатковий час на простій та перевірки. Тому така прикордонна система вимагала змін та реформ. Знайшлися приватні підприємці, які були готові вкласт кошти і їм в 2019-му році виділили ділянку під будівництво поромної переправи строком на 49 років. До спливу цього терміну весь прибуток буде йти інвесторам, але до того ще треба буде почекати. За приблизними підрахунками, переправа має повністю окупитись за шість-вісім років.
Крім того, цей проєкт може активізувати міжкультурну взаємодію, оскільки є можливість відвідати Румунію з коротким візитом. Фактично на мапі України з'явилося ще одне місце безпосереднього контакту з країною ЄС. До цього цей взаємозв'язок був лише візуальний.
Об'єм інвестицій склав близько п'яти з половиною мільйонів євро. З них половина – власні гроші засновників підприємства, близько двох мільйонів євро – кредитні кошти третього засновника, ще 12 мільйонів гривень взяті в кредит від «Укрназбанку». Це класичний приклад державно-приватного партнерства. В лютому 2019-го року пройшла державна комісія, 12 міністерств та відомств повністю перевірили відповідність проектної документації, а в квітні указом Кабміну тут відкрився пункт пропуску.
Переправа споруджена в найвужчому місці Дунаю - ширина річки тут близько 900 метрів. Перехід Орловка - Ісакча дає прямий і найкоротший шлях з України в країни Південної Європи і Туреччини. Час переходу становить 7-8 хвилин.
Завдяки переправі шлях між державами скоротився на 200 км, а час оформлення вантажів - на 10-12 годин. Починаючи з 12 жовтня 2020 року поромна переправа Орлівка Україна - Ісакча Румунія працює цілодобово.
Завдяки переправі шлях між державами скоротився на 200 км, а час оформлення вантажів - на 10-12 годин. Починаючи з 12 жовтня 2020 року поромна переправа Орлівка Україна - Ісакча Румунія працює цілодобово.
Переправа
Ширина річки в цьому місці приблизно 900 метрів
Дунай, як річка, підступний тим, що осадка та рівень річки може змінюватися протягом тижня на метр-півтори. Тому проектувальникам необхідно було врахувати цей нюанс.
Вихід був знайдений у будівництві дворівневої гідротехнічної споруди. Процес завантаження та вивантаження транспорту йде на верхньому устої. Він десь на метр вищий найвищого рівня Дунаю, зафіксованого за весь час історичних спостережень. Це допоможе переправі стабільно працювати майже за будь-якої погоди. Для України та Одеської області зокрема це важливий економічний проект. З самого початку незалежності України транспортні компанії на пропускних пунктах Одещини залишали транзитних платежів 12 мільйонів євро щорічно.
Вихід був знайдений у будівництві дворівневої гідротехнічної споруди. Процес завантаження та вивантаження транспорту йде на верхньому устої. Він десь на метр вищий найвищого рівня Дунаю, зафіксованого за весь час історичних спостережень. Це допоможе переправі стабільно працювати майже за будь-якої погоди. Для України та Одеської області зокрема це важливий економічний проект. З самого початку незалежності України транспортні компанії на пропускних пунктах Одещини залишали транзитних платежів 12 мільйонів євро щорічно.
Переправа може приймати 500 одиниць транспорту на день. З них, як мінімум, сорок відсотків, це вантажний транспорт, інше – легковики. Працюючий пором розрахований на одночасне завантаження сімома фурами та двадцятьма двома легковиками.
"Спеціально для цієї переправи на корабельні в Румунії була збудована спеціальна конструкція, яка складає з себе дві баржі поєднані в одну із загальною платформою для транспорту. Наразі на лінії працює одна баржа, але вся конструкція збирається досить швидко і за потреби при збільшенні потоку на переправі можуть працювати до чотирьох поромів з інтервалом між рейсами в 15 хвилин" - розповідає заступник генерального директора ТОВ "Поромний комплекс Орлівка" Віталій Нікула.
Віталій Нікула
Юрій Дімчогло
«Перше технічно-економічне обґрунтування проекту було розроблене ще в 2003-му році. Керівництво Одеської області неодноразово зверталось в Мінфін за грошовою підтримкою для будівництва поромної переправи і двічі отримувало відповідь, що грошей або немає, або вони не передбачені під цей проект. Будівництво за державний кошт так і залишилось на рівні розмов та протоколів, хоча для держави цей проект міг би окупитися та приносити прибуток за півроку. На щастя, за чинним українським законодавством такі роботи можуть проводити й приватні інвестори», – говорить ексзаступник голови Одеської обласної ради та один з інвесторів проекту Юрій Дімчогло.
Південна частина Одеського регіону, попри великий туристичний та інвестиційний потенціал, довгий час лишалась занедбаною. Віддаленість від обласного центру на сотні кілометрів, незадовільний стан доріг ніяк не сприяли тому, щоб населені пункти української Бесарабії розвивались. Для реалізації потенціалу цих земель потрібні масштабні реформи як на рівні області, так і держави.
Деякі з них виглядають фантастичними, на кшталт відновлення роботи в аеропорту Ізмаїлі. Але зрештою, будівництво поромного комплексу теж свого часу почалось з підпису протоколу про наміри між румунською та українською стороною. Це сталося ще в далекому 1994-му році, однак реалізувати проект вдалося тільки через 26 років.
Деякі з них виглядають фантастичними, на кшталт відновлення роботи в аеропорту Ізмаїлі. Але зрештою, будівництво поромного комплексу теж свого часу почалось з підпису протоколу про наміри між румунською та українською стороною. Це сталося ще в далекому 1994-му році, однак реалізувати проект вдалося тільки через 26 років.
В жовтні Одеська обласна рада провела тендер на розробку проектнокошторисної документації. Згідно неї, планується реконструкція будівель і споруд на летовищі в Ізмаїлі. Проект має бути готовий до кінця року. Він має стати першою сходинкою у відродженні авіаційного сполучення на півдні Одещини, де чимало населених пунктів знаходиться на великій відстані від обласного центру.
Якщо міжнародний аеропорт в Ізмаїлі запрацює, це створить гарні перспективи для економічного розвитку не тільки населених пунктів Придунав'я, але й усієї Одеської області. Проте як і коли запрацює аеропорт, і чи запрацює взагалі, ніхто не скаже. Як свідчить досвід будівництва поромної переправи на Дунаї, від створення плану до його реалізації може минути десятки років.
Якщо міжнародний аеропорт в Ізмаїлі запрацює, це створить гарні перспективи для економічного розвитку не тільки населених пунктів Придунав'я, але й усієї Одеської області. Проте як і коли запрацює аеропорт, і чи запрацює взагалі, ніхто не скаже. Як свідчить досвід будівництва поромної переправи на Дунаї, від створення плану до його реалізації може минути десятки років.
Текст та візуалізація
Марія Шевчук
Авторка
Павло Колотвін
Редактор, візуалізація
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".