Передвиборча кампанія в Україні розпочалася ще у середині літа, коли вже було зрозуміло, що карантинних норм, на жаль, не дотримуються і можна вести пряму та непряму агітацію. Тож тут в Одесі почали з'являтися перші рекламні борди від різних політсил; медійний простір почав масово наповнюватися політичними заявами та публікаціями з ознаками "джинси" - це такі, що лише хвалять якогось кандидата чи партію і замовчують будь-який негативний аспект їхньої діяльності. І цим дуже часто користуються усі наші політичні представники.

Всеукраїнський проєкт Infocrime, в рамках якого відбувався моніторинг ЗМІ України перед місцевими виборами на предмет розповсюдження дезінформації та фейків, назбирав багато порушень не тільки журналістських стандартів, але й випадків масового поширення неправдивої інформації. Робилося це за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації. Проєкт Infocrime дозволив журналістам щотижнево моніторити 10 найбільш потужних онлайн-медіа одеського регіону, 4 телеканали та ще й дописи у соціальних мережах 6 найпопулярніших кандидатів на посаду одеського голови. І що ж вони там побачили?

За період моніторингу з початку вересня кожного тижня команда фіксувала від 4 до 7% маніпуляцій в одеських ЗМІ. В більшості випадків маніпуляції та фейки стосувалися політики та виборів. Серед фейків приблизно 17% стосувалися коронавірусу, 10%-12% фейків засновані на російській пропаганді - розповсюдженні міфів про зовнішнє управління Україною, співпраці України з МВФ та його впливом на закриття лікарень в Україні, мілітаризацію суспільства. Передвиборча агітація у регіоні загалом була побудована навколо наслідків коронавірусу та політичних питань, які стосуються долі окупованого Донбасу, взаємодії із ЄС, покращення соціальної інфраструктури міст. На додачу, практично усі партії вдалися до популізму та якісно спекулювали на темах соціальних виплат, захисту від ковіду, питаннях мови та, навіть, регіональних надзвичайних подій, як то аграрна криза на півдні України через посуху та евакуація танкеру Delfi, який викинуло на одеське узбережжя ще минулого року.

Особисто я взяв участь у місцевих виборах також у якості спостерігача. Для цього я зареєстрував свою кандидатуру для спостереження за ходом виборчого процесу на сайті всеукраїнської ГО "Опора", яка саме й опікується подібними моніторингами. Мені запропонували стати спостерігачем у Приморській ТВК міста Одеси, куди, після завершення волевиявлення та підрахунку голосів усі дільничні виборчі комісії повезли свої результати. Моя зміна припала на самий початок прийняття протоколів, тож суттєвих порушень я не зафіксував.

Але було видно, що люди вкрай втомлені через те, що не одразу зрозуміли як рахувати бюлетені за новою системою, яку ввели після скасування мажоритарки. До того ж протоколи часто були заповнені невірно, виборча документація була запакована з порушеннями. Моя зміна тривала 12 годин, під час яких я зафіксував 12 порушень, здебільшого процесуальних. Але процес підрахунку голосів в Одесі тривав аж 1,5 тижні! Подібна ситуація спостерігалася і в інших містах України. Цікаво, що навіть результати виборів у США були оголошені раніше, ніж ми дізналися офіційні результати виборів у деяких українських містах. І це звичайно кинуло тінь сумніву на загальні результати підрахунку голосів. Тож подивімося як наразі виглядає нова електоральна карта України.

Згідно офіційних результатів місцевих виборів в Україні перші місця у переважній кількості регіонів України здобули партії Слуга народу, ОПЗЖ та Європейська Солідарність — у кожної з них лідерство у 4 регіонах. Європейська Солідарність взяла першість переважно у західних регіонах, ОПЗЖ — у південних (традиційного реваншу у східних регіонах досягнути не вдалося). А от "Слуга народу" спромоглася взяти фактично по одному регіону у кожній частині країни.

Але. Якщо 12 із 22 обласних рад виграли 3 основні всеукраїнські партії, то в решті регіонів перемогли саме локальні політичні проєкти, сформовані в основному навколо персоналій чинних мерів чи очільників регіонів. Такими є "Блок Кернеса" у Харківській області, "Українська стратегія Гройсмана" у Вінницькій, "Рідне Закарпаття" у Закарпатській, "Черкащани" на Черкащині, тощо. Тож бачимо, що регіональна політика диверсифікується на фоні поглиблення реформи децентралізації, що проводиться в Україні із 2016 року. Виростають нові регіональні еліти, які вже не потребують підтримки великих партій та великого фінансового ресурсу. Вони діють локально і є більш мобільними. Небезпекою є те, що, хоч вони й менш залежні від великої політики та олігархів, вони при нагоді можуть істотно узурпувати владу на місцях та об'єднуватися із місцевими бізнес-елітами. Тому контроль над цим цілком логічно повинен забезпечуватися місцевими громадами.

Давайте-но зрозуміємо чи покращилась в результаті якість української політики? Валерія Кондратова, спеціальний кореспондент видання Liga.net провела аналіз місцевих виборів та опитала соціологів і політологів з приводу особливостей цих виборів та їх результатів. Якщо коротко — маємо потужну ставку на місцеві еліти, зростання проросійської партії ОПЗЖ і розчарування партією Слуга народу, вважає вона.

На цих виборах відчувався гострий дефіцит нових облич у політиці. До цього значну частину електорату провладної партії "Слуга народу", особливо на південному сході, становив електорат ОПЗЖ та партії блогера Шарія, яка також поширює антиукраїнські настрої. Тож згідно з екзит-полами, зараз у багатьох містах південного сходу до міських рад на перші місця проходить проросійський проєкт ОПЗЖ, а Слуга народу в кращому випадку — друга-третя партія в списку. Заступник директора соціологічної групи Рейтинг Любомир Мисів каже, що люди, розчаровані вибором, який вони зробили у 2019 році, повертаються в стару електоральну нішу.

Цей факт дійсно заслуговує на окреме обговорення, адже у південних і східних областях ОПЗЖ дійсно отримала перші або другі місця. Ця політична сила активніше за інших виступає за поліпшення відносин із Росією. Прихильники інших партій бачать у результаті ОПЗЖ реванш проросійських сил.

Насправді на цих виборах ОПЗЖ опинилася ще далі від прийняття рішень, ніж була у 2015 році, поступившись владою у великих містах політичним проєктам мерів. Заступник директора КМІС Антон Грушецький говорить LIGA.net, що проросійська тематика в Україні вперлася в стелю, піднятися вище якої поїздки в Москву не допоможуть. Нинішні результати ОПЗЖ (третє місце у всеукраїнському масштабі, поступаючись Слузі народу і Європейській солідарності) – це межа для проросійського наративу. В областях ОПЗЖ отримала лише 13% мандатів, у громадах – менше ніж 12%.

Не забуваймо, що після децентралізації в регіони прийшли величезні гроші. І ті кандидати, які йдуть до місцевих рад, вже прекрасно зрозуміли нову ціну питання. Вони дуже активно ведуть кампанію, жорстко конкурують навіть на рівні маленьких ОТГ. А ось звичайні виборці досі не усвідомили, чому це важливо — прийти на дільниці та вибрати тих, хто буде розвивати громади. І в цьому велика проблема української політики — дати зрозуміти громадам на місцях, що центр прийняття рішень зміщується до локального рівня, де Президент та Верховна Рада вже мало чим допоможуть.

Тому явка на цих місцевих виборах була рекордно низькою за весь час незалежності України - 37% в цілому. Звичайно на це вплинув і той факт, що виборцю не цікаво йти на вибори без інтриги, адже у багатьох голів громад наразі настільки високі рейтинги, що навіть якщо буде потрібен другий тур, результат все одно здається вирішеним. В цілому по Україні максимальна явка була зафіксована в Тернопільській (44,7%) і Львівській областях (43,8%). Найменша явка — в Донецькій області (31,7%). Недалеко від неї пішла Миколаївська (32%), а також Харківська (32,3%) і Херсонська (32,4%) області. У Києві проголосувало 34,4% виборців.

Тож наскільки інформаційні технології можуть допомогти виборцям розібратися у виборчому процесі та отримати достовірну інформацію про кандидатів?

Мова піде про освітній проєкт Ivote, який цього разу стартував вже втретє. За три передвиборчі кампанії, що пройшли за останні три роки, Ivote було використано понад 175 000 разів та майже мільйон раз виборці переглянули програми кандидатів та партій саме завдяки цьому сервісу! Результати дуже класні. І тут все дуже просто. Ivote - це вебсайт, на якому кожен охочий може пройти коротке опитування та отримати результати збігу власних очікувань від майбутнього голови громади з програмними засадами, що їх задекларували кандидати. Таким чином вам фактично не треба читати велику кількість програм, які оприлюднюють кандидати (а багато хто з них, на жаль, не оприлюднює їх взагалі). Ivote проаналізував їх усі та видає вам найбільший та найменший збіг в залежності від ваших відповідей на актуальні питання місцевого самоврядування. Це дуже зручно для виборців, адже присвятити багато часу вивченню політичних програм просто нереально.

Ще одне рішення - це мобільний додаток Politscanner, який може розпізнавати обличчя політиків з будь-яких рекламних носіїв. При цьому ви отримуєте усю необхідну інформацію про політика у дуже консолідованому та зручному виді, що робить додаток надзвичайно корисним для того, щоб просто перевірити хто ж ото висить перед вами на борді та зрозуміти увесь політичний бекграунд конкретної людини, яка балотується. Новина про реліз додатку облетіла усі національні ЗМІ, були чисельні інтерв'ю та прямі ефіри. Додаток навіть потрапив у ТОП-5 освітніх додатків України в App Store та Play Market.

Тож не бійтеся змінюватися та змінювати.