Такі висновки можна зробити після аналізу даних, які були отримані в результаті щотижневого моніторингу одеського інформаційного простору командою проєкту "Infocrime Одеса" за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.*

З 27 вересня по 01 жовтня загалом було проаналізовано 1270 повідомлень в 14 місцевих медіа, 121 дописів у їхніх Телеграм-каналах та 30 постів у Фейсбуці 6 місцевих політиків, активних у соціальних мережах. В 67 матеріалах (4.7 % від усіх проаналізованих) виявлені маніпуляції. З них 58% відносяться саме до комерційної та політичної джинси.

Минулого тижня однією із найгучніших новин стало повідомлення про нібито позбавлення України безвізу з ЄС. Про це написали й одеські ЗМІ: "Безвіз України з ЄС можуть скасувати: що зараз відбувається". І хоч ці новини й містять посилання на першоджерело Радіо Свобода, вони виявилися фейковими, і припинення безвізового режиму з ЄС чекати не слід. Однак навіть після того, як новина офіційно була об'явлена помилковою, одеські видання, на жаль, не зробили спростувань чи оновлень цих публікацій. Замість цього згодом у інших новинах була подана заява Президента ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра, в якій він із подивом спростував це повідомлення: «Це фейкова новина»: президент Німеччини спростував чутки про скасування безвізу". Наголошуємо, що публікації заяв високопосадовців, що дають свій коментар з приводу актуальних новин слід додавати до вже наявної публікації, щоб читачі могли відстежити хід подій.

До гучних маніпуляцій можна віднести і статтю "«Ощадбанк» попередив про масове закриття рахунків українців: кого це торкнеться". У статті йдеться про необхідність підтвердження рахунків вкладників та переведення їх у інший статус за відсутності необхідних заяв. Проте заголовок явно містить ознаки перебільшення та перекручування фактів.

Інша стаття все того ж медіа під гучною назвою "Шерше ля фам або вбивство, приховане під суїцид? Стали відомі подробиці виявлення обгорілого трупа в Новосільському Ренійської ОТГ" використовує анонімні джерела інформації, що звинувачують місцевого підприємця, офіційна позиція якого щодо смерті односельця нам не відома. Де факто ЗМІ ідентифікувало його особистість в матеріалі, принаймні для жителів селища, але не отримало від нього ніякого коментаря. Тож стаття дуже схожа на "чорний піар" проти власника магазину.

Стаття з елементами замовності також була розміщена на сторінках іншого одеського видання. У публікації "Свята Катерина» йде на дно?" автори посилаються на те, що "по місту ходять чутки про можливе банкрутство медичного закладу". Щобільше, сама розповідь про фінансові та управлінські проблеми базується на анонімному коментарі одного з співробітників центру. Слід зазначити, що такі матеріали зазвичай не є правдивими та мають на меті дискредитацію героїв чи подій. Також такі замовні матеріали дуже часто стають одним із інструментів недобросовісної конкуренції у бізнесі, тому дуже прикро, що редакції ЗМІ погоджуються брати участь у таких провокаціях.

"Чорний піар" також широко використовується і в політичній боротьбі. Так стаття під назвою "Втрачені санаторії Одеси при верховенстві Труханова (фото)" звинувачує чинного голову міста Одеси Геннадія Труханова в тому, що він вплинув на відчуження міських ділянок у своїх інтересах. Проте подібні звинувачення, як мінімум, не можуть бути адресовані одній особі, адже цими питаннями займається Одеська міська рада, яка є колегіальним органом, який періодично переобирається. Тим паче, що події, описані у статті, відбувалися протягом декількох її скликань. Тому у цьому матеріалі простежуються ознаки замовності, основних критеріїв журналістського розслідування тут не дотримано.

Новина "До ювілею розстрілів в Бабиному Яру встановлять пам'ятник бургомістра Києва при німцях - ЗМІ" посилається на сторінку проєкту, яку вже було видалено. Нещодавній скандал, який розгорівся через плани міжнародного проєкту «Камені спотикання» встановити пам'ятник київському бургомістру часів окупації Києва німецько-фашистськими загарбниками, дійшов і до одеських ЗМІ. Однак проєкт, який, до речі, реалізується за підтримки Посольства ФРН у Києві, вже видалив сторінку з описом пам'ятника, мабуть, переглянувши свої плани. Проте новина на сайті одеського видання так і не була оновлена. До того ж у тексті новини є неперевірена інформація про те, за яких умов був розстріляний тодішній очільник Києва. Тож використання власних суджень, не підкріплених фактами, при висвітленні таких тем є неприйнятним.

Минулого тижня персонально у поширенні фейків відзначився нардеп від "ОПЗЖ" Микола Скорик. Він двічі на своїй сторінці у Фейсбук розповідав про те, що нібито "газова криза напряму пов'язана з діями та рішеннями української влади". Подібна думка є позицією Росії та широко використовується російськими ЗМІ. Насправді Росія шантажує Європу цінами на газ і переводить газопостачання на Північний потік-2 всупереч бажанню України. У іншій своїй заяві Микола Скорик говорить про те, що "сьогодні в результаті їх (української влади — прим. ред.) позиції ми маємо ситуацію з абсолютно неконтрольованою ціною на газ для наших споживачів, хоча при поновленні прямих переговорів і прямого контракту з «Газпромом» ми могли б отримати гарантоване зниження ціни на газ на 25%». Очевидно, що залучення української влади до прямих переговорів з "Газпромом" — це те, що якраз і потрібно російській владі. Нагадаємо, Микола Скорик вже не вперше озвучує позицію офіційного Кремля в Україні.

Ряд статей минулого тижня виходив із використанням емоційної лексики у заголовках. Подібне вбачається у публікаціях: "Момент розплати: в Одеській області екскандидат в нардепи від «Слуги народу» покинув колектив медіаресурсу", "Пригадується Тарас Бульба»: нардепи-«слуги» збирають підписи за відставку Разумкова з посади спікера парламенту", "Угорщина підписала договір з РФ про постачання газу по трубопроводах в обхід України - Київ образився". Річ у тому, що використання емоційних зворотів на кшталт "момент розплати", "пригадується Тарас Бульба" та "Київ образився" призводить до викривлення суті новин та вносить певні акценти, які є недоречними для вірного розуміння читачами суті новин.

Використання мови ворожнечі, яким зловживають деякі одеські ЗМІ, також є порушенням журналістських стандартів. Так у новинах "Розшукуваного за крадіжки харків'янина зловили в Одесі: чоловік вкрав з прилавка ноутбук" та "Іноземець та киянин постануть перед судом за поширення підробленої валюти в Одеській області" прямо у заголовку фокусується увага на походженні героїв кримінальних хронік (Харків, Київ), що може зчинити перенесення негативу читачами новин на всіх жителів вказаних міст. Також у статті "В Одеській області троє матерів пиячили на вулиці і втратили своїх дітей" використовується сексистська подача матеріалу. Стаття акцентується на тому, що жінки були напідпитку, але з тексту статті стає зрозуміло, що діти загубились зовсім не через це, а тому, що вирішили пограти в хованки. З цього приводу використовуються емоційні конотації, як то "горе-матері", "жінки загуляли" та "пиячили". У статті не згадується про чоловіків-батьків загублених дітей. Нагадуємо, що подібні згадки при написанні статей можуть мати згубні наслідки для аудиторії ЗМІ. При частому вжитку таких згадок читачі можуть почати формувати упередження щодо жінок в цілому. Саме тому слід уникати сексизму та необґрунтованого використання певних ознак, які можуть формувати ворожість щодо конкретних груп людей.

Вже не вперше щотижня ми фіксуємо певну кількість новин, які публікуються одним з одеських ЗМІ про "особливих" одеситів. Відтак пресрелізи, які стосуються всіх українців, поширюються як такі, що адресуються суто мешканцям Одеси. Це особливо помітно в таких новинах як "Мешканцям Одеси розрахують субсидію на опалювальний сезон з 16 жовтня", "Одеситів знову чекають штрафи за порушення карантину", "Одесити можуть отримати цифровий Ковід-сертифікат тільки при наявності біометричного паспорта". Іноді й інші ЗМІ публікують новини у цьому ж форматі: "Як одеситам отримати водійські права в 2021". Правила, описані у цій новині, стосуються всіх без виключення громадян України. Тож виглядають такі публікації досить дивно.

Рекомендації

• Перевіряти заяви політиків у соціальних мережах перед їхньою публікацією в медіа. Такі заяви можуть містити неправдиві факти, перекручені цифри. Потрібно додавати бекграунд з підтвердженням або спростуванням такої інформації.
  
  
• Шукати першоджерела цитат та робити власний переклад з мови оригіналу.
  
  
• Більш відповідально ставитися до написання заголовків та змісту новин.
  
  
• Уважно опрацьовувати статистику, особливо показники кількості інфікованих на коронавірус. Інформацію про показники варто перевіряти в таких джерелах: Міністерство охорони здоров'я України та Офіційний інформаційний портал Уряду
  
  
• Маркувати політичну рекламу зрозумілим для аудиторії способом.
  
  
• Уникати мови ворожнечі.
  
  

Формувати більш згуртовану регіональну спільноту журналістів, які могли б самостійно виявляти «джинсу» та фейки на місцевому рівні та контролювати одне одного.