Південь України в умовах кліматичних змін
Які перспективи сільського господарства?
Аграрний сектор України успішно завойовує світові ринки. За період з січня по вересень 2019 року, експорт сільськогосподарської продукції перевищив 15 мільярдів гривень, що робить цей напрямок чи не найуспішнішим в нашій державі. Здається, це чи не єдина річ, яка не вимагає впровадження жодних змін. Проте для успішного розвитку цієї галузі потрібно багато складових, починаючи від наукових досліджень, закінчуючи впорядкуванням податкового законодавства.
«На сьогодні 70 відсотків всієї продукції, яка виготовляється аграрним сектором, експортується за кордон. Також треба пам'ятати, що сільськогосподарська галузь формує близько 40 відсотків експортної виручки нашої економіки в цілому. Тут треба враховувати багато факторів. Йде орієнтація на міжнародні ціни, підключаються логістика та інші елементи формування ПДВ. Це дає можливість аграрному сектору рости, працювати, інвестувати та розширюватися», - каже заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Тарас Висоцький
Однак є такі речі, які не вирішити реформами сільськогосподарської галузі. Передусім це кліматичні зміни, з якими зіштовхнувся увесь світ. Є ймовірність, що через них відпаде можливість культивування традиційних видів. Якщо не буде рослин – то не буде з чого виробляти продукцію. Питання вирощування нових видів на півдні України дуже актуальне для аграріїв. І цьому є багато причин. Одна з основних – анексія Криму, який довгий час займав цю нішу. А з іншого, зміни клімату, що стимулюють шукати нові підходи до вирощування сільськогосподарських культур.
Наслідки зливи на Херсонщині
У період змін клімату опади випадатимуть у вигляді злив. В минулому році на Херсонщині випало близько 120 міліметрів опадів за годину. Стихія наробила сільськогосподарським угіддям великої шкоди. Щоб зменшити негативний вплив, необхідно змінити підходи до обробки ґрунтів. Фермерам варто забути про оранки, а робити глибоке рихлення на 35-45 сантиметрів вглиб. В метровому шарі ґрунту катастрофічно бракує вологи. За підрахунками науковців, не вистачає десь 30-40 відсотків від річної норми, а сильні вітри ще й погіршують ситуацію.
Починаючи з 2000 року, спостерігається катастрофічне підняття температурного режиму. Якщо ця тенденція продовжиться, Україна не зможе вирощувати свої традиційні культури на кшталт озимої пшениці. Аграріям треба буде шукати вихід з того положення, що склалось. Адже середня щорічна температура змінюється в бік підвищення. Якщо взяти температурні дані по Херсонській області, то за останні 85 років середня річна температура зросла на два з половиною градуси. Проте всі українські регіони відчувають ці зміни, тому виробники сільскогосподарської продукції продукції мають бути готові до змін.
«Південні регіони України, зокрема Одеська, Миколаївська та Херсонська області, входять в зону пустелі. Такі ж тенденції спостерігаються в центральній Україні, зокрема на Кіровоградщині. Ми про це говоримо відкрито, Миколаївський аграрний університет проводив вже не одну конференцію, присвячену цій темі. Прогнози наших науковців говорять, що зима щороку ставатиме теплішою. Оскільки температура повітря навколишнього середовища зростає, треба шукати нові культури, для яких змінений клімат буде сприятливим. Аграрії вже зараз з ними мають знайомитись, знати як їх вирощувати та яких особливостей догляду вони потребують», - зазначає професор Миколаївського національного аграрного університету Михайло Федорчук.

Михайло Федорчук
Сільскогосподарська галузь не обмежується лише вирощуванням та продажом культур. Ця сфера вимагає великого обсягу спеціалізованих знань та співпраці багатьох секторів економіки. Треба будувати співробітництво на засадах партнерства, щоб науковці, фермери та приватні підприємці отримували корись один від одного та реалізовували спільну мету. Адже малоймовірно, що одна людина може самостійно виконати широке коло завдань.
Частина аграріїв вже зараз намагається пристосуватись до нових умов. Такі культури як хурма, озимина, зизифус сьогодні активно вирощуються на півдні України. Вони приходять на зміну традиційним класичним українським культурам. Раніше фермери не могли говорити про вирощування ківі в наших умовах, а зараз в Одеській області є шістнадцять гектарів насаджень цього фрукту. Також зміни клімату перспективні для вирощування ефіроносних культур, зокрема лікарської шавлії та гісолу.
Людство живе в епоху кліматичних змін, під які йому варто підлаштовуватись. Зростають суми ефективних температур, тому представникам аграрного сектору доводиться шукати способи культивування нових рослин. Так, зокрема, в умовах півдня України добре себе почувають ефіроносні культури. Опади в південних регіонах будуть приходити на зміну посусі у вигляді злив, тому треба зосередитись на глибокому рихленні ґрунтів, а не на традиційній оранці. Якщо рослина вирощується з насіння, то варто засіювати напередодні зими, щоб уникнути дефіциту вологи.
Україна традиційно жила за рахунок сільського господарства. Та й зараз левова частка державного бюджету наповнюється за рахунок нього. До того ж, ця галузь сприяє розвитку міжнародних відносин. За даними 2019 року, майже 40 відсотків всієї продукції, що виготовляє аграрний сектор, експортується до країн Європейського Союзу. Всі реформи, що проводяться в сільськогосподарській галузі, фактично орієнтуються на те, щоб вітчизняні товари стали наближеними до світових стандартів. І, судячи з постійно зростаючих обсягів, ці зміни є успішними.
Текст та візуалізація
Марія Шевчук
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".