26.11.2022


"Зерновий коридор"

Як порти Одещини працюють під час війни?
Минулого тижня в Стамбулі було ухвалене рішення продовжити ініціативу з безпечного транспортування агропродукції Чорним морем. Це вже другий «зерновий коридор», через який українські сільськогосподарські культури потрапляють на світовий ринок. Перша така ініціатива запрацювала в серпні: за майже чотири місяці її роботи наша держава експортувала понад 11 мільйонів тонн аграрної продукції до 38 держав світу.

До цього часу, внаслідок повномасштабного вторгнення РФ, судна з зерном були заблокованими в українських портах. Відновлення експорту зернових стало великою міжнародною перемогою України та її партнерів. Не кажучи вже про позитивний вплив на економіку. Адже для того, щоб реалізувати пшеницю та кукурудзу за кордон, їх спершу необхідно виростити, зібрати, доставити до пункту відправки і т.д.

Кількість осіб, які прямо чи опосередковано задіяні в роботі зернової галузі, важко підрахувати. Але очевидно, що вирощування та продаж агропродукції є одним з стратегічно важливих напрямків, на якому будується вітчизняна економіка. Організація доставки зерна морем має серйозне значення для багатьох людей, адже без цього результати їхньої роботи виявляться марними.
Судно з зерном виходить з порту Одеси
Жозеп Борель під час виступу стосовно "Зернової угоди"
Погодженю цього рішення наприкінці листопада передувало те, що Європейський Союз, Велика Британія та США виробили спільну позицію щодо деблокування експорту зернових з України.

Під час спільних консультацій було визначено, що до 19 листопада має бути затверджений новий договір спільно з ООН та Туреччиною, який продовжить деблокування українських портів.

"Росія повинна припинити використовувати їжу як зброю. У рамках зернового договору вже було експортовано 15 млн тонн зернових до приблизно 50 країн світу, насамперед у ті країни, які потребують продовольства. Росія має припинити використовувати їжу у війні", – сказав глава європейської дипломатії Жозеп Боррель на зустрічі із журналістами у Брюселі 14 листопада.

Крім того, міністри закордонних справ Європейського союзу, Сполучених Штатів Америки та Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії виступили зі спільною заявою про глобальну продовольчу безпеку та санкції щодо росії, в якій закликали країни підтримати Чорноморську зернову ініціативу, продовживши термін її дії та розширивши масштаби діяльності.

"Світ стикається з гострими проблемами у сфері продовольства та харчування. Конфлікти, зміна клімату та тривалий COVID-19 мають руйнівний вплив на місцеві та глобальні продовольчі системи та людей, які від них залежать. Неспровокована агресія Росії проти України значно посилила ці виклики і вразливості", – йдеться в заяві, текст якої поширили у Брюсселі.

Міністри констатували, що ЄС, США та Велика Британія "разом з іншими членами "Великої сімки" (G7) та нашими міжнародними партнерами є в авангарді глобальних зусиль щодо розв'язання проблеми відсутності продовольчої безпеки, від якої потерпають мільйони вразливих людей у країнах, що розвиваються, а також підвищують витрати, що впливає на рівень життя у наших країнах". "Ми завжди чітко заявляли, що метою наших санкцій є російська військова машина, а не продовольчий сектор чи добрива", – констатували вони. У зв'язку з цим міністри нагадали, що роз'яснення було зроблено для галузі в цілому і для партнерів зокрема шляхом публікації відповідних матеріалів, що дає ясно зрозуміти, що "банки, страховики, вантажовідправники та інші суб'єкти можуть продовжувати постачати світові російські продукти харчування та добрива".

"Ми закликаємо наших глобальних партнерів, а також суб'єктів, галузі та служби, які беруть участь у торгівлі сільськогосподарською продукцією, взяти до уваги ці положення, діяти відповідно до них, завозити українські та російські продукти харчування та добрива для задоволення гострого попиту та продовжувати підвищувати доступність продуктів харчування для всіх", – йдеться в заяві.

У зв'язку з цим міністри звернулися до всіх країн із закликом "продемонструвати свою підтримку Чорноморської зернової ініціативи". "Ми закликаємо сторони ініціативи продовжити термін її дії та розширити масштаби своєї діяльності, щоб задовольнити очевидний попит. І ми підтверджуємо нашу підтримку інших зусиль Організації Об'єднаних Націй щодо полегшення доступу до продовольства та добрив на світових ринках", – підсумували міністри.

Маршрут коридору
Більшість українських фермерів були орієнтовані на експорт тільки вирощеної продукції. Вони навіть не мають елеваторів для зберігання зерна, бо роками відвозили його для портів та не збирались довго тримати. У більшості аграріїв немає місця для зберігання, оскільки зазвичай вони були налаштовані відвозити зерно одразу до порту. Трохи рятують складну ситуацію великі агропідприємства, які мають спеціальні сховища. Але їх кількість недостатня, щоб зберегти все вирощене в Україні зерно.

Певна кількість врожаю так і лишилась в полях, а ціни на зерно, попри війну, на певний час навіть впали. Фермери намагались отримати хоча б якусь виручку, щоб не зазнати збитків. Продовження роботи зернового коридору дає надію на те, що українські фермери зможуть заробляти гроші, забезпечувати себе, сплачувати податки, таким чином підтримуючи нашу економіку.

Новину про те, що «зерновий коридор» продовжує працювати, представники сільськогосподарської галузі сприймають зі стриманою радістю. Принаймні, поки що. Їм треба переконатися, що товар на експорт буде надходити без перешкод. Зараз агропідприємці зайняли позицію вичікування: хочуть побачити, як пройдуть перші вантажі, і вже тоді почати активно працювати на зовнішній ринок.
«Є офіційна інформація, що зерновий коридор продовжує свою роботу, але все одно всі побоюються кінця першого етапу зернової ініціативи. Більшість великих трейдерів дотримуються принципу: «Довіряй, але перевіряй». Якщо судна продовжуватимуть ходити, вони будуть підписувати довгострокові контракти, мати кращу ціну в себе і відповідно надати нам кращі умови для реалізації нашого товару. Якщо ситуація буде такою, якою ми всі очікуємо, то ціни на товар підростуть. Ходять чутки, цього разу зерновий коридор було організувати важче. Більшість трейдерів чекає початку роботи зернового коридору щоб побачити, чи не змінились умови логістики, і стараються бути обережними, » - говорить заступник директора науково-виробничого підприємства «Агро-Ритм» (Одеська область) Вадим Стоцький.
Днями в рамках гуманітарної програми «Grain from Ukraine» з порту «Одеса» відправилось судно NORD VIND. В його трюмах міститься 27 тисяч тонн пшениці, яка зерновим коридором рухається з України дл Ефіопії. «Grain from Ukraine» запрацювала за ініціативи українського Президента. Особливість цієї програми полягає в тому, що українське експортне зерно закуповується безпосередньо в поставників та перенаправляється до країн Африки та Азії, які відчувають традиційний дефіцит продовольства.

Така ініціатива, з одного боку, дозволяє підтримувати українську економіку, а з іншого, надавати безпосередню продовольчу підтримку бідним державам, чиє населення перебуває на межі голоду. За реалізацію та координацію програми відповідає керівництво офісу Президента України. Згідно планів, «Grain from Ukraine» передбачає відправку з українських портів до десяти суден щомісяця, які перевозять наше зерно. Успішне впровадження Програми до кінця весни наступного року дасть можливість можливо врятувати від голоду понад п'ять мільйонів людей в країнах третього світу.
«Завдяки потужній участі ООН, Туреччини та інших партнерів ми показали, як співпраця кількох може повернути безпеку багатьом. Я вважаю, що наша експортна зернова ініціатива заслуговує на безстрокове продовження незалежно від того, коли закінчиться війна. Право на їжу це фундаментальне право кожної людини у світі. Україна з липня експортувала більше десяти мільйонів тонн продовольства морським шляхом, може наростити експорт ще на мільйони тонн щомісячно. Для цього я пропоную розширити експортну зернову ініціативу на інші наші порти, зокрема на порти «Миколаїв» та «Ольвія» в Миколаївській області,» - сказав Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні до учасників саміту «Група двадцяти» в Індонезії.
Перший вантаж української пшениці вже вирушив з одеського порту. Його вдалось відправити морем за сприяння уряду Німеччини та Всесвітньої Продовольчої Програми ООН. Караван з восьми суден зараз пересувається «зерновим коридором», який днями запрацював. В їхніх трюмах зберігається 269 тисяч тонн української агропродукції, яка їде до портів Африки, Азії та Європи. Зокрема, українську пшеницю масою в 40 тисяч тонн везе до Ефіопії балкер BOZBURUN M, який зафрахтувала Організація Обʼєднаних Націй.

Одеса, як велике портове місто, дуже залежить від можливості продавати продукцію за кордон. Обласному центру пощастило не зазнати окупації, регулярних обстрілів, значних руйнувань, проте війна дуже вдарила по ньому економічно. Робота «зернового коридору» дає можливість прогодувати себе та свої родини фахівцям багатьох галузей, що довгий час були в простої. Не кажучи вже про посилення міжнародного іміджу України. Яка попри війну продовжує піклуватись про глобальні питання та знаходити шляхи допомоги країнам, які не можуть прогодувати себе за рахунок власних ресурсів.
Текст та візуалізація
  • Марія Шевчук
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".