У 2021 році, стягнувши війська до кордонів України, Москва керувалася власними геополітичними міркуваннями, подаючи сигнали новій адміністрації у Вашингтоні. Але мимоволі попутно підіграла Зеленському. В українському суспільстві підвищився рівень військової тривоги: якщо порівнювати з груднем 2018 року, частка тих українців, хто боїться відновлення військових дій,
зросла з 21% до 36% (такі настрої особливо сильні на заході і в центрі країни).
На цьому тлі рейтинг Зеленського, що обвалився на початку року, почав зростати. Всупереч прогнозам скептиків, які чекали провалу патріотичного розвороту, українське суспільство об'єдналося навколо Президента. Провідні соціологічні агентства до початку травня дають Зеленському від 28% до 31% підтримки - помітне зростання в порівнянні з лютим, коли він падав нижче 20%.
Перемир'я,
досягнуте Києвом і невизнаними республіками 27 липня 2020 року, було найтривалішим за всю історію війни на південному сході України. До цього була низка інших, але не таких тривалих. Війну немов ставили на паузу: перестрілки ставали рідкісними і обходилися практично без жертв. Так було і починаючи з минулого літа аж до березня цього року, коли обстріли поновилися з новою силою.
Зеленський
заявив, що "не має часу думати про президента Путіна", а думає тільки про зустріч з ним, яка може наблизити до закінчення війни. "У мене проста позиція: якщо тими чи іншими словами ми будемо збільшувати можливість ескалації - я собі цього не пробачу", - сказав Президент України. Він анонсував можливість винесення питання завершення війни на Донбасі на всеукраїнський референдум, але не сказав, як саме воно має бути сформульоване. Зеленський також анонсував саміт лідерів країн, що приєднаються до "Кримської платформи" наприкінці серпня, де має бути вироблена стратегія деокупації Криму.