Photo: slovoidilo.ua
Підсумки Зеленського: Донбас, рейтинги та запит на "сильну руку"
На початку 2021 року рейтинг Президента України Володимира Зеленського знижувався, здавалося, катастрофічно: йому ставили в докір пробуксовку реформ, невиразну реакцію на епідемію коронавируса, неоднозначні кадрові рішення, розкол у власній партії. Однак на тлі загострення на Донбасі навесні українське суспільство несподівано для скептиків згуртувалося навколо Президента. На цьому тлі він став жорсткіше переслідувати своїх політичних супротивників і олігархів, передавши частину політичних повноважень силовикам. Далі буде?
20 травня 2021
1
Президент 2.0
На пресконференції 20 травня за підсумками свого дворічного перебування при владі український Президент Володимир Зеленський призвав будувати в Україні "країну мрій", але неоднозначно відповідав на незручні питання. Він пообіцяв посилити боротьбу з олігархами та корупцією, домогтися встановлення миру на Донбасі, провести саміт щодо стратегії деокупації півострова і забезпечити прозоре розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. Зеленський також засудив російську паспортізацію на Донбасі й висловив жаль стосовно "послаблення позицій по Росії" лідерами Німеччини та Франції.
Загострення на Донбасі навесні 2021 року допомогло Володимиру Зеленському вийти з важкої політичної кризи. Рік почався для нього c катастрофічного падіння рейтингу, розброду в правлячій партії і наростаючого тиску з боку опозиції - багато хто вже стали списувати українського Президента з рахунків. Однак курс Зеленського на боротьбу із «ворогами держави» за допомогою санкцій довів свою політичну ефективність.
Рішення, які спочатку виглядали химерної авантюрою, в умовах військової тривоги знайшли внутрішньополітичний сенс і заслужили довіру помітної частини українського суспільства. Позиції Президента також зміцнила масова підтримка західних лідерів. Проте, захоплення Зеленського надзвичайними заходами вирішує одні проблеми, але створює інші. Його команда як і раніше не може запропонувати скільки-небудь довгострокову стратегію, не зміцнює інститути, а шукає чудодійні імпровізації, здатні повернути Президенту популярність і знову захопити знудьгувалих виборців.
Загострення на Донбасі навесні 2021 року допомогло Володимиру Зеленському вийти з важкої політичної кризи. Рік почався для нього c катастрофічного падіння рейтингу, розброду в правлячій партії і наростаючого тиску з боку опозиції - багато хто вже стали списувати українського Президента з рахунків. Однак курс Зеленського на боротьбу із «ворогами держави» за допомогою санкцій довів свою політичну ефективність.
Рішення, які спочатку виглядали химерної авантюрою, в умовах військової тривоги знайшли внутрішньополітичний сенс і заслужили довіру помітної частини українського суспільства. Позиції Президента також зміцнила масова підтримка західних лідерів. Проте, захоплення Зеленського надзвичайними заходами вирішує одні проблеми, але створює інші. Його команда як і раніше не може запропонувати скільки-небудь довгострокову стратегію, не зміцнює інститути, а шукає чудодійні імпровізації, здатні повернути Президенту популярність і знову захопити знудьгувалих виборців.
www.slovoidilo.ua
2
Донбас та "залізна рука"
У 2021 році, стягнувши війська до кордонів України, Москва керувалася власними геополітичними міркуваннями, подаючи сигнали новій адміністрації у Вашингтоні. Але мимоволі попутно підіграла Зеленському. В українському суспільстві підвищився рівень військової тривоги: якщо порівнювати з груднем 2018 року, частка тих українців, хто боїться відновлення військових дій, зросла з 21% до 36% (такі настрої особливо сильні на заході і в центрі країни).
На цьому тлі рейтинг Зеленського, що обвалився на початку року, почав зростати. Всупереч прогнозам скептиків, які чекали провалу патріотичного розвороту, українське суспільство об'єдналося навколо Президента. Провідні соціологічні агентства до початку травня дають Зеленському від 28% до 31% підтримки - помітне зростання в порівнянні з лютим, коли він падав нижче 20%.
Перемир'я, досягнуте Києвом і невизнаними республіками 27 липня 2020 року, було найтривалішим за всю історію війни на південному сході України. До цього була низка інших, але не таких тривалих. Війну немов ставили на паузу: перестрілки ставали рідкісними і обходилися практично без жертв. Так було і починаючи з минулого літа аж до березня цього року, коли обстріли поновилися з новою силою.
Зеленський заявив, що "не має часу думати про президента Путіна", а думає тільки про зустріч з ним, яка може наблизити до закінчення війни. "У мене проста позиція: якщо тими чи іншими словами ми будемо збільшувати можливість ескалації - я собі цього не пробачу", - сказав Президент України. Він анонсував можливість винесення питання завершення війни на Донбасі на всеукраїнський референдум, але не сказав, як саме воно має бути сформульоване. Зеленський також анонсував саміт лідерів країн, що приєднаються до "Кримської платформи" наприкінці серпня, де має бути вироблена стратегія деокупації Криму.
На цьому тлі рейтинг Зеленського, що обвалився на початку року, почав зростати. Всупереч прогнозам скептиків, які чекали провалу патріотичного розвороту, українське суспільство об'єдналося навколо Президента. Провідні соціологічні агентства до початку травня дають Зеленському від 28% до 31% підтримки - помітне зростання в порівнянні з лютим, коли він падав нижче 20%.
Перемир'я, досягнуте Києвом і невизнаними республіками 27 липня 2020 року, було найтривалішим за всю історію війни на південному сході України. До цього була низка інших, але не таких тривалих. Війну немов ставили на паузу: перестрілки ставали рідкісними і обходилися практично без жертв. Так було і починаючи з минулого літа аж до березня цього року, коли обстріли поновилися з новою силою.
Зеленський заявив, що "не має часу думати про президента Путіна", а думає тільки про зустріч з ним, яка може наблизити до закінчення війни. "У мене проста позиція: якщо тими чи іншими словами ми будемо збільшувати можливість ескалації - я собі цього не пробачу", - сказав Президент України. Він анонсував можливість винесення питання завершення війни на Донбасі на всеукраїнський референдум, але не сказав, як саме воно має бути сформульоване. Зеленський також анонсував саміт лідерів країн, що приєднаються до "Кримської платформи" наприкінці серпня, де має бути вироблена стратегія деокупації Криму.
У мене проста позиція: якщо тими чи іншими словами ми будемо збільшувати можливість ескалації - я собі цього не пробачу.
Зростання популярності Зеленського позначилося і на рейтингах опозиції. Дослідження КМІС показує зниження популярності Опозиційної платформи - прямий наслідок інформаційної кампанії проти її лідера Медведчука, санкцій та заборони його телеканалів. Це, однак, не означає, що виборці Медведчука йдуть до Зеленського - особливо якщо врахувати його націонал-патріотичний розворот. Швидше вони розчаровуються в своїх представниках. На цьому тлі ходять наполегливі чутки, що нішу партії для південного сходу займе новий проект, що фінансується олігархами Ахметовим і Новинським.
Ряди прихильників Зеленського поповнюються за рахунок тих, хто раніше голосував за помірних націонал-демократів: «Батьківщину» Юлії Тимошенко і партію «Голос». Їм якраз імпонує новий образ Зеленського - прозахідного державника і ворога олігархів. Рейтинг «Європейської солідарності» Порошенко залишається стабільним, але в цілому перспективи у колишнього президента не дуже райдужні. Дослідження КМІС відзначає зростання популярності альтернативних Порошенко правих політиків - радикального «Нацкорпуса» і, здавалося, призабутого Анатолія Гриценка. Тож зростання популярності Зеленського переконує його в правильності обраного їм курсу.
Одним із акцентів пресконференції стали заяви Зеленського про нещадне переслідування олігархів. Зокрема, він згадав про обмеження впливу на пресу та на українську політику Віктора Медведчука і Ігоря Коломойського. А також натякнув, що помічає намагання Ріната Ахметова маніпулювати планами підвищення податку на залізну руду, видаючи це за збільшення оподаткування всіх українців. "Ми підготували закон про олігархів, я думаю, він буде поданий вже наступного тижня", - сказав Зеленський. В цьому законі, за його словами, містяться обмеження олігархічного впливу на ЗМІ, політику та державних службовців.
Ряди прихильників Зеленського поповнюються за рахунок тих, хто раніше голосував за помірних націонал-демократів: «Батьківщину» Юлії Тимошенко і партію «Голос». Їм якраз імпонує новий образ Зеленського - прозахідного державника і ворога олігархів. Рейтинг «Європейської солідарності» Порошенко залишається стабільним, але в цілому перспективи у колишнього президента не дуже райдужні. Дослідження КМІС відзначає зростання популярності альтернативних Порошенко правих політиків - радикального «Нацкорпуса» і, здавалося, призабутого Анатолія Гриценка. Тож зростання популярності Зеленського переконує його в правильності обраного їм курсу.
Одним із акцентів пресконференції стали заяви Зеленського про нещадне переслідування олігархів. Зокрема, він згадав про обмеження впливу на пресу та на українську політику Віктора Медведчука і Ігоря Коломойського. А також натякнув, що помічає намагання Ріната Ахметова маніпулювати планами підвищення податку на залізну руду, видаючи це за збільшення оподаткування всіх українців. "Ми підготували закон про олігархів, я думаю, він буде поданий вже наступного тижня", - сказав Зеленський. В цьому законі, за його словами, містяться обмеження олігархічного впливу на ЗМІ, політику та державних службовців.
slovoidilo.ua
3
Далі буде?
Зеленський залишив надії бути президентом для всіх і відмовився від спроб одночасно догодити різнорідним групам, які голосували за нього в 2019 році. Тепер він вибудовує новий образ президента-державника, змирившись з тим, що в країні залишаться анклави, де його політику будуть відкидати повністю. Президент навряд чи відмовиться від нових санкцій проти внутрішніх ворогів і наступальної риторики на адресу Росії.
Життя в так званих "ДНР" і "ЛНР" знаходиться під тотальним контролем місцевих адміністрацій, які, в свою чергу, жорстко контролюються із Москви. При цьому місцеве керівництво повністю відсторонено від управління військами.
Росія контролює не тільки військових, а й значну частину місцевої економіки: ДНР і ЛНР живуть на російські дотації - всі соціальні виплати тут здійснюються в рублях. Більшість великих підприємств зупинено, тому бюджетна сфера залишається однією із найстабільніших секторів зайнятості.
До початку пандемії зв'язок з Україною підтримувався багато в чому за рахунок приватних перевіхників - люди їздили за пенсіями і продуктами (які в Україні дешевше). З початком епідемії поїздки через лінію розмежування практично зупинилися. При цьому зв'язок з Росією не переривався: жителі ДНР і ЛНР можуть безперешкодно перетинати кордон з Ростовською областю, для цього їм потрібно лише показати свою прописку.
Життя в українській частині Донбасу залишається відносно спокійним - там працюють суди, поліція, відсутня комендантська година, рівень життя вищий, ніж на непідконтрольних територіях. Багато в чому саме з цим фактом в Києві пов'язують бажання сепаратистів розірвати будь-яке сполучення із підконтрольними центральній владі територіями: український Донбас стає територією тяжіння для жителів окупованих територій. До того ж, Україна продовжує платити пенсії та інші соціальні виплати жителям т.з. ДНР і ЛНР.
Тож, схоже, що Зеленський увійшов у кураж, а ситуація військового загострення надала його діям легітимності в очах значної частини українського суспільства. У самому українському суспільстві запит на «тверду руку» наразі сильніший за реформи.
Життя в так званих "ДНР" і "ЛНР" знаходиться під тотальним контролем місцевих адміністрацій, які, в свою чергу, жорстко контролюються із Москви. При цьому місцеве керівництво повністю відсторонено від управління військами.
Росія контролює не тільки військових, а й значну частину місцевої економіки: ДНР і ЛНР живуть на російські дотації - всі соціальні виплати тут здійснюються в рублях. Більшість великих підприємств зупинено, тому бюджетна сфера залишається однією із найстабільніших секторів зайнятості.
До початку пандемії зв'язок з Україною підтримувався багато в чому за рахунок приватних перевіхників - люди їздили за пенсіями і продуктами (які в Україні дешевше). З початком епідемії поїздки через лінію розмежування практично зупинилися. При цьому зв'язок з Росією не переривався: жителі ДНР і ЛНР можуть безперешкодно перетинати кордон з Ростовською областю, для цього їм потрібно лише показати свою прописку.
Життя в українській частині Донбасу залишається відносно спокійним - там працюють суди, поліція, відсутня комендантська година, рівень життя вищий, ніж на непідконтрольних територіях. Багато в чому саме з цим фактом в Києві пов'язують бажання сепаратистів розірвати будь-яке сполучення із підконтрольними центральній владі територіями: український Донбас стає територією тяжіння для жителів окупованих територій. До того ж, Україна продовжує платити пенсії та інші соціальні виплати жителям т.з. ДНР і ЛНР.
Тож, схоже, що Зеленський увійшов у кураж, а ситуація військового загострення надала його діям легітимності в очах значної частини українського суспільства. У самому українському суспільстві запит на «тверду руку» наразі сильніший за реформи.
Photo by Vika Strawberrika on Unsplash
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".