08.12.2020
Водні ресурси Одещини: використати не можна знищити
В 2020 році Одеська область зіштовхнулася з серйозною посухою. Аграрії регіону зазнали збитків на суму понад шість мільярдів гривень. Серйозних втрат зазнали більше 1300 сільськогосподарських підприємств. За таких обставин стає зрозумілою необхідність реформ зрошувальної системи.

Одещина розташовується у зоні ризикованого землеробства, тому забезпечити аграріїв регіону водними ресурсами є дуже важливим завданням. Разом з представниками Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та Нижнього Дунаю ми поїхали в область щоб дізнатись, як ефективне використання водних ресурсів може протистояти кліматичним змінам. Або, принаймні, зменшити їхній негативний вплив.
Зупиняємось біля Барабойського водосховища. Це важливе джерело зрошення для двох районів Одеської області – Біляївського та Овідіопольського. Днями завершився поливний сезон, який цьогоріч був аномальним. В регіоні ще в 2019-му році було посушливе літо, безсніжна зима і абсолютно сухий період 2020 року. Спостерігалась маловодність на Дунаї та Дністрі, що є основними каналами водозабезпечення Одещини. Тому ефективне використання водних ресурсів для наших аграріїв є дуже болючою темою.
«Проблема зі сферою сільського господарства виявилась катастрофічною через засушливий сезон. Було зроблено все можливе, щоб полегшити ситуацію, що склалась. Цьогоріч держава виділила значні кошти, щоб наповнити Барабойське і Дунайське водосховище, які є джерелами зрошення для сільськогосподарських земель. Якщо в цифрах, то понад 90 мільйонів гривень було виділено на електроенергію (для порівняння, в 2019 році було виділено 47 мільйонів гривень, а в 2018 – 27 мільйонів). Ці кошти не дались просто для аграріїв Одещини. Були десятки звернень, обрахунків, обґрунтувань необхідності цих ресурсів», - згадує начальниця Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та Нижнього Дунаю Лілія Гричулевич.

Лілія Гричулевич
Активна робота дозволила працівникам БУВР зробити все, що від них залежить. Зокрема Барабойське водосховище активно поповнюється, це якоюсь мірою історична подія для нього. Дуже багато років у цьому резервуарі не спостерігалось такого рівня води. Фермери Одещини не були настільки стабільно забезпеченими водними ресурсами, як сьогодні і вже заплановано наступний рік. Активним діям сприяло посушливе літо, яке привернуло увагу до проблем нестачі водних ресурсів та їхнього ефективного використання.
Площа Барабойського водосховища складає 371 гектар, поливний сезон почався з квітня. Така рання робота сприяла тому, що вдалось трохи зменшити збитки, завдані посухою. За останні 15 років вперше закачується такий об'єм водосховища. Сьогодні знаходиться 13 мільйонів метрів кубічних води, при тому що в минулому році максимально закачали 9 мільйонів метрів «кубів».

Цьогоріч з державного бюджету виділено 11 мільйонів гривень для закачки води, щоб забезпечити поливний сезон 2021 року. На наступний рік плануються грантові проекти з реконструкції водосховища. Але крім цього, необхідна реформа в системі поливу. Посушливе цьогорічне літо продемонструвало, що оновлення систем зрошення для півдня України має велике значення.
«Зросли площі поливу, якщо в минулому році по нашому управлінню було 9300 гектарів фізичної площі, то зараз 11 з половиною тисяч. Розширюються площі поливу, водокористувачі на наступний рік планують у Біляївському районі додати площ зрощення на 4 тисячі гектарів. Деякі території не поливались п'ять, або десять років. В Овідіопольському районі має додатись тисяча гектарів для поливу. Проблем багато, але намагаємось їх подолати. Історія управління починається з 1957 року, система стара й потребує оновлення. Необхідна модернізація насосних станцій, потребують ремонти канали, всі необхідні роботи стараємось проводити. Цьогоріч вода була подана вчасно, не було ніяких зривів строків», - каже заступниця начальника Дністровського міжрайонного управління водного господарства Лариса Белінська.

Лариса Белінська
Проблема забезпечення водою стосується не тільки представників аграрного комплексу. Адже від їх успішної роботи залежить забезпечення мешканців регіону продуктами харчування. Аграрії Одещини вирощують і пшеницю, і овочеві культури. В залежності від забезпечення водою залежатиме якість врожаю та ціни на нього. Весь обсяг води, який просили аграрії, був поданий в належному об'ємі й обсяги планують збільшувати.

Теоретично, всю аграрну продукцію можна було б замінити на закордонну чи з інших регіонів, де нема таких проблем із посухою. Але проблема полягає в тому, що цілий регіон ризикує потрапити в залежність від інших територій. Будь-яке обмеження пересування (яке ми спостерігали під час карантинних заходів через COVID-19) може спровокувати серйозну гуманітарну кризу з продуктами харчування в окремо взятій області. До того ж, фермерські господарства допомагають створювати нові робочі місця,вони платять податки, з яких наповнюються місцеві бюджети.
Якщо зараз не підтримати аграріїв – вони припинять свою роботу. А відновити занедбані сільськогосподарські підприємства в перспективі обійдеться значно дорожче. Тому розробляються заходи державної підтримки, щоб мінімізувати втрати фермерів від несприятливих погодних умов.

Цього року за сприяння Держводагенства та Міністерства довкілля були профінансовані такі безпрецедентні заходи, як поповнення водосховищ Катлабух і Китай, що наповнюються з Дунаю. Ці два водосховища забезпечують водою не тільки сільськогосподарські підприємства, а й 30 тисяч людей в понад двадцяти населених пунктах.
З кожним роком проблеми маловодності стають гострішими, назріває необхідність переходу на крапельне зрошування, що актуальне за змін клімату. Особливість такого виду зрошування полягає в тому, що вода подається безпосередньо до прикореневої зони аграрних культур, які вирощуються. Інтенсивність подачі регулюється за допомогою спеціальних дозаторів-крапельниць. Така методика поливу найбільш ефективна для зон, де бракує вологи, зокрема для посушливої Одеської області. Крапельне зрошування може допомогти аграріям економніше використовувати водні ресурси, які через несприятливі екологічні фактори стають щороку обмеженішими.
Текст та візуалізація
Марія Шевчук
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".