Миколаїв. Місто-герой, яке неприступною стіною стало між ворогом та Одесою, поламавши російським окупантам всі плани на швидке захоплення південного напрямку та портів Чорного моря. Воно мужньо дає відсіч тим, хто на нього намагається напасти й не дає наблизитись. І хоча лінія фронту залишається на межі Херсонської та Миколаївської областей, подекуди ворожі снаряди влучають в будинки мирних мешканців, завдають руйнувань та спричиняють жертви серед населення. Та навіть ті миколаївці, до яких снаряди не долітають, зіштовхнулись з труднощами.

Під час одного з боїв в Херсонській області був пошкоджений водогін і Миколаїв залишився без централізованого водопостачання. Бригади розвозять воду по всьому місту. Не забувають приділяти увагу плановому ремонту, лагодять водопровідну мережу там, де це можливо. Поки стабільної води немає, можна попрацювати над всіма ділянками, до яких не доходили руки. Однак про відновлення централізованого водопостачання поки говорити не доводиться.

Ключові роботи на водогоні вдасться провести тільки тоді, коли російських окупантів вдасться вибити з Херсонської області, де внаслідок військових дій пошкоджено трубу. А поки миколаївці живуть за обмеженого дефіциту води, проте вони зі своєю бідою не залишаються наодинці. Зокрема, завдяки підтримці з сусідньої Одеси, яка стала тилом для міста-героя.

Так тільки 28 квітня одесити передали сусідньому Миколаєву дев'ять тон питної води. Вони активно долучаються до підтримки місту, яке стало справжньою фортецею. Історична пам'ять про те, як може докучати спрага, досі знаходить відгук в одеситів. В роки Другої світової війни Одеса сама потерпала від браку води, бо окупанти захопили насосну станцію біля Дністра, що давала воду місту. Захоплення водонапірної башти, з метою хоч на деякий час дати людям воду, стало однією з героїчних сторінок оборони Одеси в 1941 році.

Зараз одеську оборону щільно утримує Миколаїв, з яким хай і з інших причин, історія продовжується. В нього є надійний тил, який його утримує. Одеса зараз стала своєрідним хабом, куди прибуває гуманітарна допомога з усієї Європи. Однак Миколаєву, враховуючи близьке сусідство до нас, приділяється особлива увага. Саме йому Одеса завдячує тим, що в неї все спокійно порівняно з іншими регіонами.

Останнім часом навіть фразеологізм "Одесса-мама, Ростов-папа" зазнав трансформації — на місце російського мільйонника прийшов Миколаїв. Ці два сусідні регіони, які довгий час існували наче паралельно, об'єднались перед очима спільного ворога. З усіх куточків регіону їдуть до миколаївців тони води. До її збору долучились багато міст в Одеській області, зокрема й Білгород-Дністровський.

Щоденно миколаївці потребують від 1 500 до 2 тисяч кубометрів води. Великий ресурс для півмільйонного міста, який у мирний час надходить без перешкод. Після того, як в Херсонській області перебило трубу та Миколаїв відрізали від централізованого водопостачання, місцева влада розконсервувала сім резервуарів води.

Вони потрібні військовим, волонтерам, працівникам комунального підприємства «Миколаївводоканал» та всім помічникам, що мають можливість закачати воду, а потім доставити її до городян, які потерпають від браку цього природного ресурсу. Зараз місто, за твердженням губернатора Миколаївщини Віталія Кіма, готове як до наступу, так і до захисту. Однак саме успішне відбиття територій забезпечить Миколаєву централізовану подачу води.

Прорив труби проходить через сіру зону на лінії зіткнення між українськими військами та російськими окупантами, через що полагодити його поки неможливо. Незважаючи на те, що зварники з тероборони були готові ризикнути попрацювати під обстрілами, їх туди не пустили. Через потенційну небезпеку для людей та острах, що вороги можуть цілеспрямовано пошкодити зруйновану ділянку труби знову. Однак довго залежати від допомоги Одеси та інших регіонів Миколаїв не збирається.

Навіть в умовах підвищеної небезпеки тут шукають нові варіанти здобування води за військових умов, опікується людьми, що тут залишаються попри обстріли, вирішує гуманітарні питання. Про повноцінне відновлення подачі питної води можна буде говорити тільки тоді, коли вдасться полагодити ділянку трубопроводу, яка постійно ризикує потрапити під обстріли. Проте вже зараз назріло рішення, яке хоч може повністю й не ліквідує потребу Миколаєва у воді, проте зменшить навантаження на одеських волонтерів й дасть їм можливість попрацювати за іншими напрямками.

Зараз усі сили місцевих служб Миколаєва орієнтовані на відновлення централізованого водопостачання. В різних частинах міста комунальники розконсервовують старі свердловини та пробурюють нові. Частина з них вже була під'єднана до інфраструктурних закладів, зокрема до лікарень. Інші джерела водопостачання використають для наповнення міської системи, щоб миколаївці мали воду в своїх оселях. Адже незважаючи на те. що близько 50 відсотків містян виїхало, ті що залишились, продовжують підтримувати життя в місті й заслуговують на комфортні умови. Наскільки це можливо в цій ситуації.