Попри значні позитивні зміни, українське суспільство живе в світі гендерних стереотипів. Чимало людей вчили (і продовжують вчити), що вихованням дітей, прибиранням в домі мають займатися жінки. Тому різні суспільні ініціативи намагаються боротись з таким явищем. Мета не в тому, щоб ті чи інші обов'язки ділились порівну, а щоб чоловік чи жінка приймали рішення спільно. Для жінок та чоловіків це можливість випробувати себе в нових ролях, дітям буде кращий розвиток через залученість обох батьків.

Щоб зробити цей шлях коротшим, з'являються різні соціальні проекти, один з яких називається ТАТОhub.Одеса, нарівні з Вінницею, однією з перших в Україні бере участь в такому проекті. Він був створений за сприяння Європейського союзу, Фонду ООН в області народонаселення та структури «ООН-жінки».

Проект реалізується як складова частина програми «ЄС за гендерну рівність: разом проти гендерних стереотипів і гендерного насильства». На цьому етапі молодих татусів залучатимуть до виховного процесу, доводячи що діти це не "жіноча", а родинна справа. ТАТОhub орієнтований на те, щоб чоловіки більше включались у виховання дітей.

В суспільстві прийнято, що саме матері беруть на себе більшу частину педагогічних функцій, і не завжди це оцінюється належним чином. Так звана "жіноча робота" часто непомітна. Якщо перевести у фінансовий аспект той час, який жінка витрачає на домашню роботу, він виливається в серйозну суму, яку б за інших умов вартувала б хатня робітниця чи домогосподарка. Гендерний паритет дозволяє відчути себе всім членами однієї родини, включитись у виховання дітей.

Для реалізації таких соціально-важливих проектів важлива соціальна підтримка на місцях. Два роки в Одесі працює управління гендерної політики при міській раді. Були проведені дві Жіночі конференції, де розглядались питання гендерних стереотипів, представництв жінок у владі та їх працевлаштування.

Є невтішна статистика, що жінки отримають зарплату на 22 % менше, ніж чоловіки на аналогічних посадах. Через це жінки часто впадають в залежність від чоловіків, що може мати негативні наслідки в довгстроковій перспективі. За даними управління сімейної та гендерної політики, в Одесі за 2020 рік було зареєстровано близько 8 тисяч випадків домашнього насильства. Протиправні дії вчинялись як щодо жінок, так і щодо чоловіків. Цифри великі, але й вони не відображають повної картини.

Не завжди постраждалі звертаютья за допомогою, не завжди можна ідентифікувати, що саме є домашнім насильством. Навіть представники поліції, що навідуються до родин, не завжди здатні визначити цей факт. Необхідні проведення навчань серед правоохоронців, щоб вони розбирались в таких випадках та змогли правильно на них зреагувати.

Створена мережа закладів, які допомагають постраждалим від домашнього насильства. Соціальний притулок працює в Приморському районі Одеси, аналогічний заклад планується відкрити в Сувороському районі. Там постраждалі можуть перебути кризову ситуацію та змінити своє життя на краще.

Працюють дві мобільні бригади, що працюють на виклики. До того ж, Одеса приєдналась до проекту "Міста вільні від насильства" серед 15 інших міст України. Це ініційовано Фондом ООН у галузі народонаселення. Щоб його впровадити, фахівці пройшли 160 годин навчання. Планується створення нових притулків, поширення інформаційної компанії проти насильства.

Робота проводиться і є надія, що в співпраці з громадськістю діяльність продовжиться. Працювати необхідно в багатьох напрямках. Треба захистити тих, хто потерпає від домашнього насильства і попередити випадки, які можуть статися. Але навіть якщо ні для кого в членів родині немає загрози це не означає, що в ній планує здорова психологічна атмосфера. Не всі батьки готові витрачати зайвий час на своїх дітей, а ті, що мають таке бажання, не завжди знають, як правильно чинити.

Реформи, які впроваджуються в галузі гендерної політики, дуже часто вважаються популістськими. Мовляв, проблем в нас немає, а якщо і є, то не потребують такого нагального вирішення, як інші питання, на кшталт медицини або освіти. Проте вищезазначені цифри доводять, що підходи у родинах до виховання дітей потребують змін.

Батькові, який раніше не був активно залучений до життя дитини, потрібно фактично заново відкривати в собі нові якості, знаходити підходи у вихованні. А бувають випадки, коли батько в родині відсутній, як такий. Але в такому випадку його роль можуть відіграти інші старші родичі.

ТАТОhub спрямований не тільки на родини, де є татусі. В проекті можуть проявити себе дідусі, дядьки, старші брати. Їм пропонуються майстер класи-інформаційні заняття, тренінги, психологічні консультації. Координатори проекту стверджують, що аналогів в Одесі йому ще не було. Головна мета проекту и полягає в тому, щоб за два роки він став не пілотним, а загальносоціальним і стало поширеною соціальною послугою.

Зробити чоловіків залученими до процесу виховання дітей, щоб вони краще розуміли їх потреби, важливо для них самих, а не тільки для їхніх дружин для дітей. Це робить чоловіків уважнішими до деталей, стимулює вмикати багатозадачність у вирішенні питань. А діти за таких умов проявляються свої кращі якості та стають успішнішими в житті.