Ми багато пишемо про реформу місцевого самоврядування. У центрі нашої уваги – Одеська, Херсонська та Миколаївська області. Але подекуди корисно вийти за рамки й подивитись, що робиться в Україні загалом. Тому ми, на запрошення Харківського прес-клубу, поїхали на схід – до Харківщини. Цей регіон активно включився в децентралізаційні процеси та успішно працює за нових умов. Після поїздки ми переконалися – негаразди, з якими стикаються новоутворені громади, більш-менш однакові. Проте всі їх можна подолати.

Кожна з громад має свій досвід вирішення проблем, який може знадобитися іншим ОТГ. В рамках прес-туру журналісти з усіх куточків України відвідали дві територіальні громади: Мереф'янську та Нововодолазьку. Перша утворилась в 2016 році, а друга – в 2017. Ці дві ОТГ знаходяться у географічній близькості від Харкова, а от повноважень в них було значно менше, ніж в обласного центру. Тепер, завдяки децентралізації, вони отримали можливість самостійно визначати власні пріоритети та розвивати інфраструктурні проєкти.

У Мереф'янській територіальній громаді багато уваги приділяється культурному розвитку. Центр ОТГ, місто Мерефа, за деякими даними, є батьківщиною Івана Сірка – легендарного кошового отамана Запорізької Січі. У центрі населеного пункту йому встановлено пам'ятник і навколо нього, здається, буде кипіти життя. В планах місцевої влади зробити поруч зони відпочинку, обмежити рух автомобільного транспорту та створити безпечне середовище для городян.

Жителі Мерефи та навколишніх сіл активно долучились до процесу реформування. В місцевих мешканців з'явилось розуміння власних потреб. Люди почали усвідовлювати, що не якийсь очільник має зверху прийти та зробити добре, а їм самим треба діяти. Так в громаді набув поширення фестиваль «Купальські дні на Сірковій землі». Першого разу це був захід на 30 місцевих чоловік, який згодом розрісся до фестивалю на 10-15 тисяч гостей. Харків від Мерефи відділяє 30 кілометрів, тому чимало жителів обласного центру з охотою їдуть відпочити сюди на свята.

Ще однією ОТГ, з якою нам вдалось познайомитись, була Нововодолазька селищна громада. Вона утворилась в 2017 році і за цей час встигла освоїти всі переваги децентралізації. Голова ОТГ Олександр Єсін згадує, що після об'єднання було непросто. Якби його спитали за перший рік, то він би розповідав тільки про складнощі. Однак зараз, в 2020 році, можна констатувати що всі труднощі, які довелось подолати на шляху реформ, пішли громаді тільки на користь. А до того маленьким успіхам передувала велика робота.

Так, наприклад, батьки учнів місцевої школи мистецтв вносили плату 135 гривень за дитину. Після всіх перерахунків виявилось, що Нововодолазька ОТГ може собі дозволити утримувати таку школу без стороннього фінансування. Керівництво навчального закладу мало тільки надати необхідні документи , а вже з місцевого бюджету їм перераховувались кошти на покриття потреб. Коли школи та лікарні передавали на баланс громади, було чимало побоювань, чи витримає вона таке навантаження і чи не погіршиться якість послуг.

Нова Водолага витримала і забезпечила соціально-важливі заклади всім необхідним. Школи з переляку набрали «про запас» всі потрібні матеріали та канцелярію. А от в місцевій лікарні довелось боротися з тим, щоб прибрати скляночку «для пожертв». Бо, за словами головного лікаря, заклад забезпечили всім необхідним, а от на що збирали гроші – пояснити ніхто не зміг. Сьогодні Нововодолазька ОТГ самостійно утримує освітню та медичну інфраструктуру. Проте в громади є побоювання, чи зможе вона працювати в такому темпі далі.

Тим часом реформа місцевого самоврядування на Одещині то набирає обертів, то гальмується. На добровільне об'єднання громад відводилось п'ять років. Але в Одеській області є шість районів, де за цей час не з'явилось жодної ОТГ. Поки одні громади вже п'ятий рік працюють, інші не можуть дійти згоди, в якому форматі об'єднуватися. Так два тижні тому жителі Саратського та Арцизького районів перекривали дороги, протестуючи проти утворення громад за перспективним планом, який запропонувала Одеська облдержадміністрація.

Протестувальники вимагали об'єднання в форматі «один район – одна громада», що в деяких випадках не є вигідним. За великої розтягнутості територій важко буде забезпечити якісний рівень необхідних послуг. 2020 рік має стати вирішальним для адміністративно-територіальної реформи. Але на картах багатьох областей, ймовірно, лишиться чимало «білих плям», не покритих громадами. Все йде до того, що районні ради втратять свої повноваження й маленькі населені пункти, що не увійшли до складу ОТГ, ніяк не зможуть вирішувати свої питання. І що з ними буде далі – питання відкрите.