29.03.2021
Вакцинація від коронавірусу — ризик чи надія?
Чому медики Одещини (не) бояться вакцинуватися?
25 лютого до Одеси прибула перша партія вакцини Oxford/AstraZeneca (CoviShield). Тоді регіон отримав майже 26 тисяч доз. Першими почали щепити медиків Одеської міської інфекційної лікарні. Планова вакцинація мала стартувати двома тижнями раніше, і багато лікарів (й не тільки) на неї очікували. Але чимало людей, навіть маючи можливість отримати щеплення, свідомо не скористались нею.
Сорокап'ятирічна Ірина (ім'я змінене — прим.ред.) працює медсестрою в Одеській обласній клінічній лікарні. З коронавірусом вона, на щастя, як пацієнтка, не зіштовхувалась. А от по роботі доводилось. Одного разу відділення, де працює жінка, на два тижні закрили на карантин через те, що один з пацієнтів виявився хворим на COVID-19.

Чимало колег Ірини за останній рік встигли перехворіти на коронавірус, деякі у важкій формі. Медсестра й сама боїться заразитися, тим паче що вона за своїм фахом у групі ризику. Проте коли жінці на роботі запропонували вакцинуватися від COVID-19 категорично відмовилась.
"Ви зрозумійте, я не проти щеплень. Є хороші перевірені вакцини, що захищають. Але мені не хочеться бути піддослідним кроликом, це нова вакцина і які наслідки невідомо. Чимало моїх колег зробили собі щеплення, це вибір кожного. Деякі легко перенесли, в деяких були ускладнення, на кшталт високої температури. Багато хто відмовляється, як і я. В нас пропонують всім, але щоб когось змушували, в нас такого немає і я не чула таких випадків. Вважаю, десь через рік можна зробити висновки про безпечність і ефективність вакцини. Якщо така з'явиться — то прищепитись, звісно, буде незайвим," - пояснює свою позицію Ірина.
Іншої думки дотримується лікар-анестезіолог Іван Черненко з Роздільнянської центральної районної лікарні. Він вважає, що щеплення це єдиний спосіб подолати коронавірус в короткі строки та без втрати тисячі людських життів. Переконатися в цьому довелось на сумній практиці.

Лікар поєднує роботу в соматичному та коронавірусному відділенні. Де потрібна його допомога, там він і є. Про умови, в яких доводиться рятувати життя, детально писати не будемо. Скажемо тільки що в лікарні, де працює Іван, був період, коли четверо анестезіологів чергували на 8 ставок, беручи на себе по два-три чергування підряд.
Лікар-анестезіолог Іван Черненко вакцинується від COVID-19.
Іван Черненко зазначає, що є прихильником вакцинації тому, що втомився працювати в умовах пандемії і хоче, щоб вона швидше закінчилась. Він зі своїми колегами постійно стикається з важкою формою коронавірусу. Не завжди вдається допомогти людині і це закінчується відомим фіналом.

Ті пацієнти, яким пощастило видужати, не завжди залишаються здоровими. Багато людей після важкої форми залишаються киснезалежними, фактично з серйозною інвалідизацією. На даний момент немає чарівної пігулки. Єдине рішення — це профілактика та вакцинація.
"Оскільки моя робота пов'язана з ковідом, я та мої колеги були включені до першого етапу вакцинації. Коли підійшла черга нашої лікарні вирішив вакцинуватися. В грудні я хворів на ковід і теоретично можна було б пізніше прищепитися. Але я вирішив це зробити зараз, щоб особистим прикладом показати, що це безпечно і необхідно. У перший день після вакцинації був дискомфорт у м'язах та суглобах, температура до 37.5 і незначний біль в місці уколу. На другу добу все нормалізувалося. Зараз відчуваю себе чудово. Вакцинувався 4 березня. Багато хто боїться, десь недостатня комунікація, десь начиталися жовтої преси. Недовіра до влади породжує недовіру до вакцини та вакцинації в цілому», говорить Іван Черненко.
Люди бояться негативних наслідків та не знають, як на них подіють щеплення. За час проведення вакцинації були зареєстровані факти, коли після щеплень люди помирали. Один з таких випадків стався й в Одеській області. Військовослужбовиця Інна Наріжна раптово померла через два дні після отримання щеплення. Розтин показав, що причиною смерті стала гостра серцева недостатність. Та чимало людей, маючи недовіру до владних інституцій, вже зробили висновок що в усьому винна саме вакцина.
Будемо справедливі, рідкісні поствакцинальні ускладнення, на кшталт анафілактичного шоку, існують. В деяких випадках дійсно можуть привести до смерті. Подібні паталогічні стани розвиваються стрімко й медики знають, як їм зарадити. Однак гостра серцево-судинна недостатність не відноситься до поствакцинальних ускладнень.

На жаль, це та хвороба часто стає причиною раптової смерті у людей. Військовослужбовиці Інни Наріжної не стало 23 березня. В той день від коронавірусу в Україні померло 342 особи. За останній рік не залишилось, напевно, жодної людини яка б не мала родичів та друзів, що перехворіли на коронавірус. Вибір вакцинуватися чи ні кожен має зробити для себе самостійно.
Кожен може поглянути на статистику, оцінити стан здоров'я себе та своїх близьких і прийняти рішення. Щоб будь-яка епідемія пішла на спад, необхідно щоб як мінімум 70 % населення перехворіли або вакцинувалися, щоб створити колективний імунітет. За таких умов вірусу буде складніше поширюватись популяцією. А це менша кількість хворих, розвантажені ліжка в медзакладах, більше врятованих людей, які б за інших обставин загинули.
"Ми продовжуємо працювати в активному режимі, допомагаємо організовувати процес вакцинації, доносимо інформацію про вакцинацію. Коли я виставив в соцмережах пост з тим, як щеплюсь, багато знайомих почали питати, ну коли вже дійде наша черга робити щеплення. Я вважаю, це позитивним сигналом до того, що цифра в 50 % населення не збирається отримувати щеплень буде зменшуватись і більше людей забажає вакцинуватись, бачачи що в інших все нормально. Вакцина ефективна, якісна, захищає від коронавірусу і нашим основним завданням є зробити щеплення якомога більшої кількості людей в Україні та врятувати якомога більше життів", зазначає керівник відділу промоції здоров'я Одеського обласного Центру громадського здоров'я Святослав Лінніков.
Пандемія COVID-19 увігнала в кризу світову економіку, зупинила хід реформ та дала зрозуміти, наскільки налагоджене життя є крихким. Чимало людей виявились до такого виклику неготовими. Досягнення медицини дозволили нам забути на довгий час, що таке смертельні інфекції.

Так понад сорок років тому "чорна віспа" була повністю подолана вакцинацією, хвороби на кшталт поліомієліту та дифтерії були суттєво стримані щепленнями. Коронавірус цілком може залишитись сумною сторінкою світової історії. Усі епідемії рано чи пізно йдуть на спад, без жодних вакцин. Питання полягає в тому, з якими наслідками ми вийдемо з пандемії та скільки людей постраждає, поки більша частина населення перехворіє.
Текст та візуалізація
Марія Шевчук
Виготовлення цієї статті стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю сайту Informer та необов'язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".