Сорокап'ятирічна Ірина (ім'я змінене — прим.ред.) працює медсестрою в Одеській обласній клінічній лікарні. З коронавірусом вона, на щастя, як пацієнтка, не зіштовхувалась. А от по роботі доводилось. Одного разу відділення, де працює жінка, на два тижні закрили на карантин через те, що один з пацієнтів виявився хворим на COVID-19.

Чимало колег Ірини за останній рік встигли перехворіти на коронавірус, деякі у важкій формі. Медсестра й сама боїться заразитися, тим паче що вона за своїм фахом у групі ризику. Проте коли жінці на роботі запропонували вакцинуватися від COVID-19 — категорично відмовилась.

Іншої думки дотримується лікар-анестезіолог Іван Черненко з Роздільнянської центральної районної лікарні. Він вважає, що щеплення це єдиний спосіб подолати коронавірус в короткі строки та без втрати тисячі людських життів. Переконатися в цьому довелось на сумній практиці.

Лікар поєднує роботу в соматичному та коронавірусному відділенні. Де потрібна його допомога, там він і є. Про умови, в яких доводиться рятувати життя, детально писати не будемо. Скажемо тільки що в лікарні, де працює Іван, був період, коли четверо анестезіологів чергували на 8 ставок, беручи на себе по два-три чергування підряд.

Іван Черненко зазначає, що є прихильником вакцинації тому, що втомився працювати в умовах пандемії і хоче, щоб вона швидше закінчилась. Він зі своїми колегами постійно стикається з важкою формою коронавірусу. Не завжди вдається допомогти людині і це закінчується відомим фіналом.

Ті пацієнти, яким пощастило видужати, не завжди залишаються здоровими. Багато людей після важкої форми залишаються киснезалежними, фактично з серйозною інвалідизацією. На даний момент немає чарівної пігулки. Єдине рішення — це профілактика та вакцинація.

Люди бояться негативних наслідків та не знають, як на них подіють щеплення. За час проведення вакцинації були зареєстровані факти, коли після щеплень люди помирали. Один з таких випадків стався й в Одеській області. Військовослужбовиця Інна Наріжна раптово померла через два дні після отримання щеплення. Розтин показав, що причиною смерті стала гостра серцева недостатність. Та чимало людей, маючи недовіру до владних інституцій, вже зробили висновок що в усьому винна саме вакцина.

Будемо справедливі, рідкісні поствакцинальні ускладнення, на кшталт анафілактичного шоку, існують. В деяких випадках дійсно можуть привести до смерті. Подібні паталогічні стани розвиваються стрімко й медики знають, як їм зарадити. Однак гостра серцево-судинна недостатність не відноситься до поствакцинальних ускладнень.

На жаль, це та хвороба часто стає причиною раптової смерті у людей. Військовослужбовиці Інни Наріжної не стало 23 березня. В той день від коронавірусу в Україні померло 342 особи. За останній рік не залишилось, напевно, жодної людини яка б не мала родичів та друзів, що перехворіли на коронавірус. Вибір вакцинуватися чи ні кожен має зробити для себе самостійно.

Кожен може поглянути на статистику, оцінити стан здоров'я себе та своїх близьких і прийняти рішення. Щоб будь-яка епідемія пішла на спад, необхідно щоб як мінімум 70 % населення перехворіли або вакцинувалися, щоб створити колективний імунітет. За таких умов вірусу буде складніше поширюватись популяцією. А це менша кількість хворих, розвантажені ліжка в медзакладах, більше врятованих людей, які б за інших обставин загинули.

Пандемія COVID-19 увігнала в кризу світову економіку, зупинила хід реформ та дала зрозуміти, наскільки налагоджене життя є крихким. Чимало людей виявились до такого виклику неготовими. Досягнення медицини дозволили нам забути на довгий час, що таке смертельні інфекції.

Так понад сорок років тому "чорна віспа" була повністю подолана вакцинацією, хвороби на кшталт поліомієліту та дифтерії були суттєво стримані щепленнями. Коронавірус цілком може залишитись сумною сторінкою світової історії. Усі епідемії рано чи пізно йдуть на спад, без жодних вакцин. Питання полягає в тому, з якими наслідками ми вийдемо з пандемії та скільки людей постраждає, поки більша частина населення перехворіє.