Мешканці двох будинків по вулиці Святослава Ріхтера об'єднались в ОСББ "Імпульс Одеси" та за короткий строк змогли реалізувати енергоефективні заходи в своїх оселях. Тепер у квартирах стало значно тепліше, а витрат на енергію йде менше. Впровадження інновацій відбувалось у кілька етапів, розтягнувшись на п'ять років.

Задумка про те, щоб запровадити теплозберігаючі заходи, з'явилася у 2016 році, коли почалися розмови про впровадження енергоефективності. Ігор з колегами почали думати про створення ОСББ з серпня 2017 року. Першими заходами, які були зроблені в будинках, стала заміна всього освітлення на енергозбережуюче. світлодіодне. Це найперший та найдешевший крок, який зазвичай робиться в першу чергу.

У всіх заходах є своя практична цінність, тому що зберігається кошторис, можна заощаджувати гроші, які можна спрямувати на інші витрати. На перших етапах, в новоствореному ОСББ не робили нічого такого інноваційного та дороговартісного. А от вже такі заходи, як встановлення теплопунктів, заходи щодо зниження ціни опалення вимагали серйозних зусиль.

Теплопункти зробили тільки в 2019 році в жовтні-листопаді, і шлях до інновацій був дуже непростим. З технічної точки зору все було розписано та зрозуміло. Найважче, було переконати людей, що ці зміни підуть на користь, а не зашкодять. Мешканці будинку не завжди розуміли, що й за чим має слідувати.

Ігор і сам є одним з жителів багатоповерхівки, яка підпорядкована ОСББ, тому інтерес до благоустрою в чоловіка не тільки робочий. За його словами, якщо немає супротиву з боку мешканців, будинок можна оновити за 5-7 років. Але ситуації, коли всі жителі квартир діють злагоджено, трапляються не так часто, як хотілося б. Найбільша проблема впровадження енергоефективних заходів полягає в тому, що люди бояться підвищення внесків, а в ОСББ треба щоб усі рішення були прийняті як мінімум двома третинами мешканців.

Також люди бояться кредитів, не розуміють, як це працює, негативна інформація швидко поширюється, а от правду донести важче, тому що люди не вірять в ефективність тих чи інших заходів, не розуміють, що за чим має йти. Будь-які локальні зміни, що відбуваються, мають скеровуватись "знизу". Адже тільки на місцях люди знають основні "слабкі місця" будинку, які варто вирішити.

Не завжди вистачає знань, яким чином краще вирішити проблему. Об'єктивної інформації набагато менше, ніж міфів-страшилок, і не всі мешканці будинку знають, за якими ознаками відрізнити одне від іншого. Саме через це виникає низка суперечок, хоча в глобальному сенсі люди прагнуть однієї мети. В конкретному випадку — зробити оселю теплішою, а комунальні витрати меншими.

Щоб зробити будинок енергоефективним, треба врахувати багато нюансів. Потрібно знати не тільки технічну сторону реконструкції, а й законодавство, умови отримання тих чи інших пільг. І, як показує досвід країн Європейського Союзу, цей процес має стати державною політикою, а не обмежитись законами, які не будуть оновлюватися десятиріччями. Проте це вдячна робота, що дозволяє економити кошти та спрямовувати їх на інші види діяльності.

Так в сусідній Польщі роботи з термомодернізації почались наприкінці 90-х років, але ними справа не обмежується. Там енергетична реформа стала тільки початком загальнодержавної діяльності з покращення стану багатоповерхового житла. Будинки, що пройшли процедуру термомодернізації та зменшили тепловитрати як мінімум на 25 відсотків, отримували компенсацію з боку держави.

Згодом це поширилось на роботи із покращення загального стану житлових будівель. Це стало житловою політикою Польщі, яка приносить свої результати. Так в 2020 році вона виплатила власникам багатоквартирних будинків понад півмільярда євро. А сума інвестицій, простимульована ними, була вищою в шість разів.

Тема енергоефективності стоїть гостро для кожного українського громадянина, особливо коли приходять платіжки за опалення. Наша держава вже кілька років її популяризує, ухвалюються закони, проводяться роз'яснювальні семінари.. Вітчизяні та міжнародні експерти намагаються довести, що за такими техннологіями майбутнє. Більш того, саме щодо енергоефективності була укладена низка міжнародних документів,зокрема в рамках Угоди Україна-ЄС.

Наприкінці 2018 року представники українського Уряду та Європейської Комісії уклали угоду щодо фінансування заходу "Програма підтримки енергоефективності в Україні – EE4U-II". Документ передбачав матеріальну підтримку ЄС, спрямовану на розвиток енергозберігаючих та енергоефективних заходів. Вони допоможуть зменшити національне енергоспоживання та згубний вплив парникового ефекту. До того, ж такі підходи дозволять позбавити Україну енергетичної залежності.

Програма підтримки передбачає впровадження енергоефективних проектів, які сприятимуть зменшенню кількості споживаної енергії в багатоквартирних будинках, створенню сприятиливого інвестиційного клімату в цій сфері, а також вдосконаленню системи контролю в енергетичній галузі. На такі цілі Євросоюз виділив 54 мільйони євро в рамках Угоди. Але Україні зі свого боку теж потрібно докласти чимало зусиль, щоб ці плани втілились в життя.