Одним з головних джерел натхнення для багатьох українців протягом останніх 5 років насправді стала ІТ-індустрія. Багато експертів прогнозували, що Україна може вдвічі збільшити розмір ринку ІТ до 2020 року. Зі світовим зростанням у цій галузі Україна стоїть на шляху до значного впливу на новий цифровий світ, в якому ми живемо. Дійсно, приріст ІТ-послуг та товарів в Україні зріс лише за 2018 рік на 25%, сектор досягнув поточної вартості 4,5 млрд доларів США. За даними UNIT.City, український експорт ІТ-послуг стрімко зростатиме та становитиме 5,4 млрд доларів у 2020 році та 8,4 мільярда доларів у 2025 році. Україна є найбільшим експортером ІТ-послуг у Європі та займає 24 місце у світі за привабливістю розробки програмного забезпечення.


Ні для кого не секрет, що ІТ-галузь України офіційно є однією з найбільш динамічних галузей країни. Вона також є дуже різноманітною: від розробок в галузях штучного інтелекту, кібербезпеки, нейромереж та нанотехнологій до високо комерційних підприємств у блокчейні, фін теку, розробки баз даних, іграх, агробізнесі та електронній комерції. Ми говоримо, що найбільші активи України — її «мізки та зерно» - створюють інновації та можливості для економічного зростання України та її інтеграції у світовий ланцюжок цінностей. Цей розвиток зумовлений наявністю великої бази в Україні висококваліфікованого людського капіталу. Але чи цього буде достатньо, щоб пережити кризу, і чи має українська ІТ-індустрія потужну подушку безпеки для цього?


Україна також стає більш відкритою до світу завдяки послідовному виконанню Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та запровадженню проєвропейських правил та процедур. Що стосується торговельного балансу України, то частка ЄС у загальному експорті товарів з України вже перевищила 42% у 2019 році. Частка експорту послуг до ЄС становить 28,1%. Загальний обсяг експорту товарів та послуг у країни ЄС приніс Україні близько $25 млрд. Це чітке свідчення того, що українські товари та послуги успішно конкурують на великих закордонних ринках з дотриманням усіх стандартів.


Сьогодні українські розробники програмного забезпечення визнані одними з найсильніших ІТ-фахівців у всьому світі завдяки їхній міцній технічній експертизі, високому рівню володіння англійською мовою та міждисциплінарними знаннями. Що ж, це звучить як перспективний бекграунд для змагання за гідне місце в міжнародному розподілі IT праці, чи не так? Тож недарма все більша кількість міжнародних гігантів наймає розробників в Україні для створення передових програмних рішень. Я сам працюю менеджером з продажу в одній із міжнародних компаній в е-комерсі, яка була запущена лише 3 роки тому у Великобританії, тобто нещодавно тільки перестала називатися стартапом. Але, хоча я є частиною бізнес-підрозділу, я можу сказати, що все ж з українським ІТ-сектором маю багато спільного. А також я можу назвати себе "перехідником", що означає, що я прийшов до IT з реального сектору, змінивши свою попередню діяльність.

Найбільші активи України — її "мізки та зерно", як говорять експерти, — створюють інновації та можливості для зростання європейських та світових виробничих кластерів у провідних регіонах країни. Тому за умови продовження демократичної та економічної трансформації, українська економіка матиме змогу все глибше інтегрується в євроатлантичну та глобальну економічну інфраструктуру. Міжнародні компанії, що працюють в Україні та щороку розширюють свою діяльність, вимагають висококваліфікованих працівників та встановлюють високі стандарти для всього ринку праці. За останні 10 років використання англійської мови набуло все більшого поширення та стає невіддільною частиною системи освіти.


Але, спершу, дозвольте мені перевірити загальну кількість присутніх на IT ринку та еволюцію галузі, щоб по-справжньому зрозуміти, про що йде мова. Отже, Україна зараз є першим аутсорсинговим ринком у Східній Європі з 200 000 розробників та 420 000 робочих місць в ІТ та суміжних галузях, що також дає нам змогу входити до ТОП-25 експортерів ІТ-послуг у світі. Крім того, ми все ще отримуємо 36 000+ технічних випускників щорічно, не беручи до уваги відвідувачів приватних курсів в ІТ-хабах та так званих «перехідників», яких я вже згадував.


У грудні 2019 року уряд України опублікував оновлені дані чисельності населення України. Відповідно до нової методології підрахунку, кількість жителів в Україні зменшилася на 11 мільйонів людей з 2001 року і зараз дорівнює 37 мільйонам людей. Так, беручи до уваги кількість робочих місць в ІТ та суміжних галузях, вони становлять лише 1,1% від загальної кількості населення країни. Виходячи з цієї логіки, навіть якщо у 2020 році майбутні скорочення ВВП становитимуть між 9–10%, сама ІТ-галузь витримає натиск, оскільки її представники не такі численні та не можуть конкурувати на внутрішньому ринку. Крім того, вони переважно орієнтовані на експорт. Також їх купівельна спроможність лише зміцниться на внутрішньому ринку, оскільки курс національної валюти, швидше за все, покаже негативну динаміку.


З року в рік Україна гармонізує свою міжнародну політику та рухається до якіснішого бізнес-середовища. Країна досягла зростання ВВП у 4,6% у другому кварталі 2019 року. Також Україна входить у ТОП-50 країн світу за часткою експорту ІТ у ВВП (до речі, США лише на 129 місці, а Ізраїль — на 76-му місці). Отже, це свідчить про те, що ІТ-індустрія відіграє важливу роль в українському суспільстві навіть незалежно від обмеженої кількості ІТ-фахівців загалом. Але якщо ми більш детально подивимось на чисельність українського ІТ-сектору, ІТ-індустрія посіла лише 8-е місце в експорті України у 2018 році після металообробки, сільського господарства, транспортних послуг, машинобудування та харчової промисловості.


Наразі IT сектор створює 4% ВВП України, що поки що не здається серйозною силою, яка може витягнути Україну з економічної кризи за потреби. Хоча, швидше за все, це залишиться однією з небагатьох галузей та джерел експорту, на яку криза не вплине серйозно, беручи до уваги всі вищезгадані факти.

Щорічно Stackoverflow - один з найпопулярніших ресурсів серед ІТ-фахівців у світі, проводить опитування, щодо цікавих трендів в IT-індустрії, як то які мови програмування є найоплачуванішими, середній вік розробників по країнах, що вони цінують у своїй роботі тощо.


Цікаво, що в одному з опитувань за 2016 рік серед інших даних також згадувався показник первинної цінності оплати праці при виборі вакансій в ІТ. До речі, цей показник ніколи більше не згадувався. І Україна виявилася на вершині рейтингу! Хоча, звичайно, бажання заробити більше, з одного боку, говорить про зрілість людини, з іншого, виходить, що можна пожертвувати самореалізацією та моральними принципами заради прибутковості? Завжди найбільше задоволення отримуєш від роботи із сенсом, що відповідає твоїм уявленням про світ ніж від того, що таким не є. То чому ж українські розробники виявилися такими меркантильними?


Ймовірно, головна причина в кризі 2014–2015 років. Попри те, що наші ІТ-спеціалісти тоді не особливо постраждали, деякі фахівці виїхали за кордон, а "перехідники" почали їх заміщати. Крім того, в Україні все ще є найкращою система оподаткування для ІТ-галузі. Можливість працювати як приватний підприємець і сплачувати 5% від обороту коштів (а багато хто навіть цього не робить, використовуючи платформи типу Payoneer для ухилення від податків). Україна перемістилася на 110 позицій за останні чотири роки в категорії «Оподаткування та міжнародна торгівля» у рейтингу Doing Business, зайнявши відповідно 54 та 78 місце зі 190 у 2019 році.


Ще один цікавий факт — відомий індекс Big Mac показує, що наші ІТ-фахівці мають той самий рівень купівельної спроможності в Україні, як і їхні колеги в США та Австралії. Все це позитивно впливає на те, що багато розробників програмного забезпечення обирають Україну місцем свого проживання. Для порівняння, в США та Європі програмісти навіть не входять до ТОП-10 найоплачуваніших спеціалістів, повідомляє вебсайт CNBS (за винятком посади Software Architect, яка посіла 10-е місце), тоді як в Україні через експортну орієнтованість ІТ-сфери, програмні інженери безумовно посідають перші місця у списку високооплачуваних фахівців.


Аналогічна ситуація спостерігається і в інших країнах Східної Європи (Польща, Румунія, Угорщина). У Західній Європі також спостерігається різниця у заробітній платі, але скажімо, ІТ-фахівці заробляють приблизно у 2 рази більше, ніж інші професії, але не в 4–5 разів, як в Україні та інших країнах Східної Європи, оскільки всі галузі економіки зростають разом без викривлень, з аналогічною динамікою. На відміну від України, де багато галузей та професій все ще не забезпечують прийнятного рівня доходу: як то медицина, освіта, виробництво тощо.


Аутсорсинг — це перший рівень у ланцюжку вартості технологій та програмного забезпечення. Однак Україна також багата на успішні стартапи, які щорічно залучають мільйони доларів інвестицій та стають світовими лідерами у конкретних сферах. Очевидно, що велике технологічне ком'юніті разом із культурною сумісністю призвело до того, що ІТ-фахівці України вибудували міцні ділові стосунки з клієнтами з великих європейських компаній, венчурними фондами з Великобританії, Німеччини, Нідерландів. Досвід європейських ІТ компаній та освітніх проєктів спонукає українських розробників до переходу від чистого аутсорсингу до розбудови власних продуктових компаній світового рівня. Такі проєкти як Unit.city, що було відкрито в Україні у партнерстві з французькою Ecole 42, забезпечують необхідну навчальну інфраструктуру для технічних спеціалістів та майбутніх підприємців. Тому, орієнтуючись на європейські ринки з першого дня, багато українських стартапів вийшли на якісно новий рівень розвитку.


Етика роботи аутсорсингової галузі в Україні дуже схоже на практики західного бізнесу. Українські розробники відкриті до викликів та суперечок, особисто включаються у проєкти, над якими вони працюють, та зацікавлені у сприянні їх успіху. Україна також входить у топ-20 разом із Польщею та Ізраїлем серед 137 країн за рівнем простоти реєстрації нового бізнесу. Щоб ви розуміли, США перебувають на 53-му місці в цьому рейтингу.


Особисто у мене є багато друзів, які більш-менш належать до ІТ-сектору в Україні. Тож, поговоривши з ними, можу підсумувати, що більшість наших розробників працюють як аутсорсинг або бек-офіс для іноземних компаній, що дуже сприяє створенню продуктів світового класу. Але, на жаль, вони залучені переважно як виконавці, замість того, щоб реалізовувати власні ідеї та проєкти. Але в нас є близько 2000+ нових стартапів в Україні, і деякі з них стали відомими іменами для всього світу, як то Ajax Systems, Depositphotos, Preply, Readdle, Grammarly. Більшість українських стартапів прагнуть конкурувати глобально з моменту створення, і, безумовно, їм вдалося вийти за межі локального ринку.

Дійсно, ми спостерігали надходження ПІІ у розмірі $5 млрд протягом 2015–2018 років, в результаті чого було збудовано понад 80 заводів, що представляють десятки тисяч нових робочих місць з високою доданою вартістю. За інформацією Державної служби статистики України, вже за 2019 рік Україна отримала $3.5 млрд (з них країни ЄС – $2.8 млрд), що на 8,8% більше показника початку 2019 року. До основних країн-інвесторів України належали Кіпр – $1.0 млрд, Нідерланди – $830 млн, Велика Британія – $206 млн, Німеччина – $184 млн та Швейцарія – $171 млн.


Згідно з глобальним рейтингом конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму, у 2017 році Україна покращила свій рейтинг «Прозорість політики» на 34 позиції. Останнім часом, за підтримки ЄС, наша країна також запровадила 35 електронних послуг для громадян та бізнесу у сферах економіки, охорони здоров'я, освіти та соціального забезпечення. Ми продовжуємо процес дерегуляції бізнес-середовища шляхом усунення надмірних та неефективних державних норм та скасування зайвих бар'єрів та застарілих процедур.

Тож, здається, що українські історії успіху підвищують апетит інвесторів до України. І ось чому. Аналітики інвестиційного фонду U.Ventures проаналізували дані з глобального конкурентного звіту WEF за 2017–2018 роки та надали статистику щодо ІТ-екосистеми України та інших країн. Виходячи з цього, єдине, в чому Україна значно поступається Польщі, Ізраїлю та США, — це доступ до венчурного капіталу — країна займає 118 місце зі 137-го. Тому, щоб вижити, українські стартапи змушені спочатку зосереджуватися на роботі у західних фондах та шукати фінансування за кордоном. Такі європейські та американські фонди як AVentures, TA Ventures, Wannabiz та Imperious, як раз і з'явилися, щоб підтримати українських підприємців. Міжнародні інвестиційні фонди, такі як 500 Startups, Techstars та Y Combinator, постійно цікавляться Україною, щоб виявити кмітливих підприємців та скористатися можливістю приєднати їх до своїх програм.


Безперечно, технологічний сектор має стратегічне значення для економіки України і може допомогти перезавантажити імідж України в цю епоху цифрових перетворень. Нове покоління високоосвічених та креативних українських інженерів та постійний трансфер знань все більше і більше підштовхують українські компанії до переходу від чистого аутсорсингу до власних продуктових компаній та забезпечують необхідну навчальну інфраструктуру для інженерів, щоб вони стали досвідченими підприємцями. У 2017 році компанії та стартапи з України та ті, що мають українське походження, уклали 44 угоди на загальну суму 265 мільйонів доларів США, що є рекордним показником для галузі. Тож будемо сподіватися, що глобальна рецесія не зможе перервати позитивну динаміку розвитку українських стартапів на міжнародній арені.


Щоб зрозуміти, яка насправді відбувається ситуація в ІТ-секторі України протягом останнього місяця, коли почала розвиватися глобальна рецесія, я переглянув аналітику, опубліковану Djinni - найбільшим та анонімним вебсайтом із пошуку роботи для ІТ-фахівців в Україні. Вони також провели кілька інтерв'ю з засновниками українських IT-компаній, які були надзвичайно корисні для розуміння ситуації. Тож, судячи з опитувань, проведених Djinni, більш-менш чітка картина майбутнього ІТ-індустрії буде сформована вже через 1-2 місяці. Але навіть сьогодні ми можемо сказати, що кількість вакансій компаній, представлених на Djinni, зменшилася на 20–30% впродовж квітня 2020 року. Водночас кількість кандидатів зросла на 5% на основі оприлюдненої статистики. Тож я можу сказати, що якщо на початку лютого 2020 року співвідношення між кількістю вакансій, розміщеними на платформі, та кількістю кандидатів становив 12,50%, то но кінець квітня поточна ставка становила вже 6%. Це означає, що конкуренція в українському ІТ-секторі зросла вдвічі за останні 5 тижнів, і Djinni каже, що за кількістю опублікованих вакансій вони повернулися до показників літа 2018 року.


Але можна також припустити, що це не обов'язково погані новини — через введення карантину в Україні більшість компаній займалися організацією віддаленої роботи для своїх співробітників, а практика проведення інтерв'ю в карантині тільки формувалася. Djinni зазначали, що більшість компаній, з якими вони розмовляли, сказали, що їхні плани найму ще не змінилися. Хоча список ІТ-компаній, які припинили наймання або почали скорочення співробітників є достатньо суттєвим. А оскільки США, що наразі переживають дуже складну ситуацію із пандемією, є головним клієнтом українського аутсорсингу, ситуація вплине на український ринок без сумнівів. Деякі кажуть, що багато українських фахівців можуть навіть почати добровільно знижувати свої рейти, щоб бути більш конкурентоспроможними та пережити важкі часи.

Але подивимось, як керівники українських ІТ-компаній коментують ситуацію. Одним з найбільш репрезентативних інтерв'ю, яке було розміщено на офіційному телеграм-каналі Djinni, стала zoom-зустріч з Олександром Конотопським, генеральним директором Ajax Systems.


Отож Олександр каже, що сьогодні рецесія різко впдинула на ринки ЄС, оскільки люди майже перестали вести будь-яку діяльність. Ситуація в скандинавських країнах та Німеччині краща з точки зору продажів його компанії, каже він. Навіть Франція та Великобританія побили рекорди продажів у березні. Але оскільки є багато ІТ-компаній, які продають свою продукцію дистриб'юторам, між закриттям угод та розрахунками існує відставання у часі. Тож вони очікують, що у підсумку плани продажів в квітні знизяться на 40–50%.

Проте, компанія зберегла 100% зарплат, оскільки навіть при поточному рівні продажів вони все ще можуть сплачувати її. Олександр розраховує, що вони повернуться до найму нових співробітників в червні, але це, звичайно, залежить від загальної ситуації на ринку. На даний момент вони просто перейшли на щотижневе планування грошових потоків, що стало реакцією на роботу в нестабільному середовищі.


Зрештою, все також залежатиме від самих ІТ-компаній, які відповідають не лише за свої послуги, але і за своїх людей. Тож, я думаю, це стане вдалою нагодою, щоб побачити справжнє обличчя багатьох ІТ-брендів.