«Назад – у дев`яності» ? Схоже, сьогодні це гасло стосується не тільки модних трендів, але й - на жаль – деяких економічних показників. Принаймні, подібні дані - щодо зменшення кількості польотів у 2020-му практично у всіх країнах ЄС - засвідчила Європейська організація з безпеки повітряної навігації (EUROCONTROL). Причина очевидна – COVID-19 та пов`язані з нею обмеження та економічні труднощі.

Робота авіації України в умовах пандемії, досвід та рекомендації зарубіжних країн – ці та інші аспекти обговорювалися нещодавно в Одесі на міжнародній конференції «Туризм.Restart». Як з`ясувалося, відносною стабільністю в європейському повітряному просторі змогла похвалитися хіба що Норвегія, та й то завдяки розвиненій системі внутрішніх суспільно важливих перевезень.

Багаторічна державна стратегія полягала в тому, що навіть мешканець якогось віддаленого острова повинен мати можливість протягом дня полетіти до лікарні чи якоїсь адміністративної структури. Фактично всі віддалені регіони Норвегії так чи інакше мають авіаційне сполучення із, говорячи нашою мовою, «обласними центрами». Тому це спрацювало. А ось в Україні , якщо порівнювати 2019 та 2020 кількість перельотів скоротилася більш ніж наполовину.

Україна є членом Євроконтролю та відповідно часткою процесів, які відбуваються в галузі. За останній час у вітчизняній авіасфері найбільше постраждав міжнародний транзит. І хоча це начебто не стосується напряму наших туристів, але варто розуміти: чим більше таких польотів, тим більше заробляють українські провайдери навігаційного ринку, тим менша собівартість для тих, хто літає Україною чи з України.

Якщо такі рейси зникають, компаніям потрібно покривати витрати за наш з вами рахунок. Навіть на внутрішніх рейсах це може становити додатково по 2-3 долари на кожного пасажира. Хоча загалом ринок внутрішніх авіаперевезень виглядає досить перспективним (згадаємо досвід Норвегії).

Стаття 96 Повітряного кодексу України передбачає такі види перевезень, але необхідні рекомендації щодо механізмів реалізації та фінансування. Наприклад, в Одесі такими маршрутами могли б стати рейси до Чернівців, Сум, Ужгорода (тобто ті напрямки, удди добиратися наземним транспортом довго і незручно). А поки що в сфері авіаперевезень Україна може скористатися рекомендаціями, запропонованими IATA, Міжнародною асоціацією повітряного транспорту.

Будь яка криза – то не тільки проблеми, але й можливості. Наприклад, у всьому світі аеропорти постраждали навіть більше, ніж авіакомпанії. Бо авіакомпанії з їх сервісом попереднього бронювання квитків беруть з пасажирів певні суми наперед. Аеропорт може розраховувати на прибуток лише після того, як послугу вже надано.

З іншого боку – нинішнє затишшя – досить зручний період для ремонтів, реконструкцій, відпрацювання нових моделей работи, отримання сертифікатів тощо. Пасажиропотік невеликий, не потрібно закриватися і втрачати кошти, обслуговування і вдосконалення можуть тривати паралельно.

Як приклад, останні новини з життя Одеського аеропорту стосуються третьої черги реконструкції, нової злітної смуги (нею можна буде скористатися вже у липні) а також встановлення телескопічних трапів, завдяки яким пасажири зможуть потрапляти на борт літака одразу з терміналу.

Є й ще один нюанс. Зараз навіть невеличкі регіональні аеропорти мають можливість привернути увагу великих авіакомпаній, які раніше просто не сприймали їх як партнерів.

Більшість великих літаків на 400-600 крісел зараз просто стоять в ангарах, ще значна кількість авіаодиниць переорієнтувалася на доставку вантажів. Враховуючи , що авіакомпанії працюють не в режимі «сьогодні на завтра» а з довгостроковим плануванням, коли заздалегідь визначаються рейси та кількість техніки , очікувати найближчим часом масових перельотів та масових дешевих квитків навряд чи варто.

Та все ж таки, хоч повільно і не зовсім впевнено авіагалузь нарощує показники. Одним із сприятливих факторів можна вважати так звані «зелені сертифікати» або «паспорти вакцинації», які запроваджує ЄС.

Як, зокрема, повідомляла Deutsche Welle, подібні сертифікати діятимуть в Євросоюзі з 1 липня. Свідоцтво про вакцинацію від коронавірусу буде цифровим, однак за необхідності документ можна буде отримати і в паперовій формі. Сертифікат міститиме дату народження та паспортні дані людини (з можливістю перевірки через QR-код), а також відомості про попереднє захворювання COVID-19 , наявність щеплення чи результат теста.

Як заявила комісар ЄС з питань охорони здоров`я Стелла Кіріакідіс : «Це важливий крок для того, щоб відновити свободу пересування у ЄС, забезпечивши безпеку так , як це тільки можливо".

Згадана вже IATA в контексті ковіду впроваджує глобальну електронну базу, а пасажир зможе скористатися телефоном, завантаживши відповідний додаток. Це звичайно спрощує всі контрольні процедури, тому до нововведення вже долучилися два десятки європейських авіакомпаній.

Як би люди не остерігалися новітнього вірусу, авіатранспорт означає досить високий рівень безпеки. Хоча пасажири й перебувають у замкненому просторі, але система фільтрів налаштована таким чином, що повітря у салоні повністю змінюється кожні три хвилини. І це не якась нова тенденція, а просто технічні характеристики, які були дієвими і в доковідну пору. Задля порівняння: у стандартній операційній, де жорстко борються з кожним мікробом, повітря повністю оновлюється через 20 хвилин.

І, нарешті, остання порада. Пасажирам чи турагенствам, які планують маршрут, слід бути дуже уважними. Адже існують не тільки спільні правила гри, а й національні особливості,властиві тій чи іншій країні. Можна сподіватися, що ситуація завдяки реформам в туристичній галузі зміниться.