Сучасні работорговці
Як протидіяти торгівлі людьми?
Права людини – одна з найважливіших цінностей, заради яких в кожній державі впрваджуються реформи та зміни на краще. Тому інформація про те, що люди стають товаром заради наживи злочинних угруповань. За інформацією Міністерства соціальної політики, статус особи, що постраждала від торгівлі людьми, отримало 184 українських громадянина. Це тільки ті випадки, які зареєстровані, постраждалих може бути набагато більше. Адже не всі з них звертаються до правоохоронних органів.
Людина, яка потрапила до рабства, потребує серйозної реабілітації. Таким громадянам потрібна підтримка, подекуди матеріальна. Вони можуть звернутись за державною допомогою, на яку вони мають право за законом. Зокрема компенсацію зобов'язані надавати органи місцевого самоврядування.

Статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, надається Одеською обласною державною адміністрацією. Людина, яка вважає себе постраждалою, може звернутися за отриманням цього статусу. Однак не всім постраждалим відомі їхні права.
« Відповідно до порядку виплати одноразової матеріальної допомоги, вона виплачується в розмірі трьох прожиткових мінімумів. Протягом 2019 року таку одноразову матеріальну допомогу отримали 4 осіб на загальну суму 23 тисяча 421 гривень. А в першому півріччі 2020 року були виплати 2 особам на 12 тисяч 612 гривень. Починаючи з 2018 року, статус осіб постраждалих від торгівлі людьми отримали 13 жителів міста Одеси – з них 10 жінок та 3 чоловіків. В 2019 таких людей нараховувалось 11 – 8 жінок та троє чоловіків. В 2020 році серед постраждалих було зареєстровано двоє чоловіків», - розповідає начальниця управління сімейної та гендерної політики департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради Наталя Лисенко.

Наталя Лисенко
Для протидії торгівлі людьми важливо залучати всіх представників суспільства, від громадських активістів до органів місцевого самоврядування. Зокрема, міська влада Одеси співпрацює з громадськими організаціями в напрямку протидії, співпрацює з рухом «Віра. Надія. Любов». Наталя Лисенко зазначає, що проблему торгівлі людьми видно не одразу, нам треба навчитися ідентифікувати цю проблему та якомога скоріше реагувати на неї.

Сучасне рабство набуває різних форм. Серед чоловіків, що постраждали, це була трудова експлуатація, серед жінок – сексуальна. Але кожна людина, що потрапила до рук зловмисників, отримує важку психологічну травму. На тему торгівлі людьми існує чимало упереджень, не всі з яких відповідать дійсності.
«Хочу розвіяти стереотип що торгівля людьми це, передусім, сексуальне рабство, від якого страждають виключно молоді жінки. Станом на сьогодні, 68 % від загальної кількості виявлених постраждалих є чоловіками. На перше місце по країні виходить не сексуальна, а трудова експлуатація. В зв'язку з тим, що кордони були закритими кількість постраждалих співвітчизників за кордоном зменшилась, однак зросла кількість громадян, що постраждали від трудової експлуатації в Україні. Ще один стереотип пов'язаний з віком постраждалих. Вважалось, що жертвами є молоді люди. Але за офіційними даними виявилось, що найбільше постраждалих серед людей віком від 37 до 50 років», - говорить керівниця громадського руху «Віра. Надія. Любов» Тетяна Семикоп.

Тетяна Семикоп
Від трудової експлуатації передусім страждали дорослі люди, які шукали роботу, відгукувались на недобросовісні пропозиції та в кінцевому підсумку виявлялись постраждалими. Чверть постраждалих мали вищу освіту, серед них були навіть юристи за фахом. Статистика свідчить, що ніхто не застрахований стовідсотково від торгівлі людьми. Причина – нестабільна економічна ситуація в країні, що змушує людей зголошуватись на будь-які пропозиції заробітку.
Є певні рекомендації, яких варто дотримуватись людям, що шукають роботу. Не варто зголошуватись на роботу без документального оформлення умов роботи, сплати лікарняних, вихідних, місця проживання та власне заробітної плати. При оголошенні заробітку, якщо вище середнього треба подумати, а за що власне платять такі гроші. Це привід зайвий раз пере провірити фірму, що пропонує роботу. Компанії, що працюють посередниками для роботи за кордон, повинні мати ліцензії. Вони розміщені на сайті Мінсоцполітики.
Окремий аспект – трудова та сексуальна експлуатація людини. Від неї страждають неповнолітні громадяни, що потрапили до рабства. 48 відсотків дітей підверглись сексуальній експлуатації, 30 відсотків дітей змушують жебракувати. Останніх ми бачимо постійно, але з багатьох причин люди проходять повз, а так робити не можна. 46 відсотків від загальної кількості жертв такої експлутації – дівчатка. При тому що цифри, які озвучує офіційна статистика не відповідають реаліям.

За даними Фонду ООН в галузі народодонаселення в Україні, з 2012 по 2018 рік статус постраждалих від торгівлі людьми отримало всього 629 осіб. При тому що таких випадків за цей період зафіксовано 230 тисяч. Така розбіжність виникає через те, що наші громадяни не навчені ідентифікувати ситуацію, в яку потрапляють. В 2011 році в нашій державі прийняли закон, спрямований протидіяти торгівлі людьми. Він став першим документом який що проголосив те, що Україна не сприятиме поширенню цього явища.
Багато питань виникає з приводу спроможності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування розуміти цю проблему й працювати на попередження та надання допомоги особам, що потрапляють в біду. Людині, яка потрапила в рабство і яка повернулась звідти живою, дуже важко говорити на цю тему. Навіть близькі подекуди не знають всієї правди. Надзвичайно серйозна проблема – підготовка фахівців, які зможуть надати постраждалій людині необхідну підтримку.

Часто люди потрапляють в рабство через людей, яких вони знають. Це можуть бути друзі, знайомі, навіть родичі. Рабство це груповий злочин, який не чинить одна людина. Є вербувальники, а є експлуататори. За складних економічних обставин жертвою торгівлі людьми може будь хто. А таких умов, в зв'язку з ситуацією в Україні та світі, вистачає.
Десять років тому Україна взяла на себе обов'язок виконувати вимогу Конвенції Ради Європи про заходи спрямовані на протидію торгівлі людьми. На шляху до цього треба впровадити багато реформ, які стосуються не тільки законодавства, а й взаємодії представників різних галузей влади та громадськості. Якщо люди знатимуть про існування такої проблеми, то більша ймовірність, що вони звернуть увагу на підозрілі речі, які можуть вказувати на торгівлю людьми. Це не допоможе повністю подолати цю проблему, але зменшити чи попередити її прояви – цілком.
Текст та візуалізація
Марія Шевчук
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".