Саміт Східного партнерства традиційно має для Європи велике значення. Цього року шість держав Східного партнерства опинилися в дуже різних умовах, попри те, що мають стратегічне значення для безпеки та розвитку всього євразійського регіону. Країни, які наразі найбільше просунулися у питаннях економічного та політичного співробітництва з ЄС та сформували своєрідне «тріо» — це Молдова, Україна та Грузія. Але, у той самий час, військові конфлікти, політична нестабільність та економічні виклики східних сусідів спонукають ЄС по-іншому сприймати їхні амбіції. Також є знаковим той факт, що Білорусь цього року взагалі не відвідала захід з політичних причин.

Але тема Білорусі, попри все, була однією з ключових в рамках міжнародної повістки — наразі одним з пріоритетних напрямів боротьби ЄС за демократію є підтримка саме білоруських опозиційних сил. З цього приводу Голова Європейської Ради Шарль Мішель окремо зазначив, що «усунення Білорусі з Саміту не означає відмову від підтримки народу та громадянського суспільства Білорусі, оскільки люди заслуговують на демократичний уряд, який відповідатиме їхнім очікуванням». За повідомленням представників Європейської служби зовнішньополітичної діяльності (ЄСЗД), відносини ЄС з Білоруссю ставатимуть все більш напруженими. Тож ми не скоро побачимо офіційних представників Білорусі на подібних заходах. За їх свідченням, російські наративи щодо України та Заходу вже повністю інтегровані в пропаганду, створювану режимом Лукашенко.

Саміт показав, що стратегічні виклики, які наразі намагаються подолати країни Східного партнерства, не залишаються без уваги ЄС. Офіційні представники ЄС впродовж заходу заявляли про непохитну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України та засуджували порушення міжнародного права Російською Федерацією через окупацію Донбасу та Криму. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що з огляду на дії Росії, ЄС ще влітку цього року погодив декілька сценаріїв введення додаткових санкцій у випадку військової ескалації з боку РФ. Шарль Мішель наголосив, що будь-яка військова агресія проти України з боку Росії буде надзвичайно суворо покарана Європейським Союзом. Взагалі тема російської загрози була однією з ключових на цьому Саміті, хоча влада Кремля й повністю проігнорувала захід.

За даними Європейської служби зовнішньополітичної діяльності, цього року російська пропаганда збільшила свій тиск на Україну та ЄС. «Путін останнім часом багато говорить про «червоні лінії», та невід'ємність України від Росії, що, звичайно, не може гарантувати суверенітет України», — говориться у повідомленні. Російські наративи стали більш ворожо ставитись до українсько-європейських відносин та маніпулювати їх висвітленням. На думку ЄСЗД, країни Європи й досі докладають значних зусиль з протидії російській пропаганді, в тому числі руху антивакцинаторів, серед лідерів якого є російські агенти.

Відновлення країн-партнерів ЄС після пандемії Covid-19 цього разу стало окремою темою обговорень. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що ЄС надіслав до країн Східного партнерства 13 млн доз вакцин для боротьби із пандемією Covid-19. Раніше для України ЄС виділив спеціальний пакет підтримки на суму понад 190 млн євро на невідкладну допомогу та соціально-економічне відновлення країни. Крім цього, на нагальні потреби у боротьбі від Covid-19 Україна отримувала 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги. Також у цьому році стало можливим визнання цифрових сертифікатів COVID-19 для Вірменії, Грузії, Молдови, України, що дозволило безпечніше та легше подорожувати до країн ЄС.

Цього року для ЄС було важливо затвердити підтримку демократичних реформ, які зараз проходять у країнах Східного партнерства. Про це прямо говориться у спільній декларації учасників Саміту. Але, крім політичних гасел, ЄС заявив про плани надати додаткові 17 млрд євро інвестицій у розвиток транспортного сполучення, малого та середнього підприємництва, цифрових технологій, захисту довкілля й клімату, енергоефективності, охорони здоров'я та освітніх реформ у державах-учасницях Східного партнерства. Нещодавнє підписання угод про спільний авіаційний простір з Вірменією та Україною, а також приєднання Вірменією, Грузією, Молдовою та Україною до програми наукових досліджень Horizon Europe говорять про те, що ЄС дотримується розвитку євразійського регіону.

Загалом Європейський Союз за останні роки спрямував на підтримку реформ в Україні понад 17 млрд євро у вигляді грантів і кредитів. Одним з прикладів плідного співробітництва України з ЄС також стала Угода про асоціацію, зокрема Поглиблена та всеохопна зона вільної торгівлі (ПВЗВТ), яка була запроваджена з 2016 року. Завдяки ПВЗВТ ЄС став найбільшим торговельним партнером України із часткою близько 40% від усієї зовнішньої торгівлі держави. Безвізові поїздки для українців із біометричними паспортами також стали можливими завдяки домовленостям, зробленим на одному з попередніх Самітів.

Логіка Східного партнерства проста — уряд ЄС готовий надати більше можливостей тим країнам, які готові їх реалізовувати та поділяти європейські цінності. Проте у часи трансформації самої Європи вкрай потрібно «звіряти координати» і вміти чути один одного.