20.09.2021
Школа для здоров'я: як змінюються підходи в харчуванні?
Влітку в новинах з'явилась інформація, що з першого вересня в українських школах запровадять нове меню, розраховане на 4 тижні. Понад сотні страв, серед яких традиційні українські наїдки, популярні зразки різних кухонь світу, а також безглютенові позиції. Крім того, було анонсоване збільшення кількість фруктів і м'яса в раціоні. А от улюбленої випічки в українських навчальних закладах стане менше. Ми вирішили довідатись, як готові школи Одеси до реформи які складнощі виникають на цьому шляху.
Зміни на краще
Десятикласниця Тамара Лаврентьєва, учениця однієї з одеських шкіл, про такі глобальні зміни дізналась тільки минулого тижня й відразу висловила бажання «спробувати все». Основою раціону для багатьох поколінь українських школярів була випічка. Трапляються супи й каші, смакові якості яких варіюються за рівнем майстерності кухаря від «дуже круто» до «їсти неможливо». Дівчина вважає, що запровадження нового меню на краще, і добре, що держава рухається вперед, пропонує щось нове. Хоча особливих претензій до шкільної їдальні не має.
«Їжа в моїй школі мені подобається, у нас вона більш-менш різноманітна, і смачна, а гороховий суп навіть смачніший, ніж удома. Середні порції, є улюблені страви, наприклад бувають вареники з картоплею на які не шкодують масла, і вони прямо плавають в ньому, виходить дуже смачно. Змінювати в шкільному харчуванні особливо нічого, хіба, що у нас в їдальні часто бувають рибні котлети. Не заперечую, може комусь вони подобаються, але ось їх би я замінила. І більшу частину часу каші бувають не солоні. Я б додала більше соків і овочів, і щоб можна було купити, ту ж склянку молока. З булочкою, молоко було б в самий раз, а так все влаштовує», - говорить Тамара.
Шкільні булочки досі викликають ностальгію в багатьох людей. І, на жаль, вони стали основою формування для шкідливих продуктових звичок.Незбалансоване харчування провокує низку захворювань, які загострюються в дорослому віці. Проблеми зі шлунково-кишковим трактом, серцево-судинні хвороби та інші патології можуть прогресувати через вживання надмірної кількості вуглеводів. В дитячому та підлітковому віці згубний вплив не такий помітний, однак з кожним прожитим роком проявляє себе. Тому підходи до харчування змінюються вже прямо зараз.
Робота ведеться на всіх рівнях. Роль і центральної виконавчої влади і місцевого самоврядування полягає в спільному використанні коштів, що виділяє держава. В 2020 році Одеська область виділила 26 мільйонів гривень на реформу шкільного харчування по середній освіті. З місцевих бюджетів було виділено ще 5 мільйонів гривень. В 101 заклад загальної середньої освіти було закуплено 2100 одиниць техніки для обладнання харчоблоків. Такі дані були озвучені Міністром освіти та науки України Сергієм Шкарлетом під час другого регіонального форум «Реформа системи шкільного харчування».
Залучаючи всі можливості
В самій Одесі активно впроваджується кейтеринг — організація харчування сторонніми службами. Зокрема, успішно налагоджені поставки безглютенових продуктів, які не потрібні масово, але важливі для збереження здоров'я певних категорій дітей. У великій кількості навчальних закладів вже організовані умови для отримання здорової їжі школярами. Одеса може в багатьох випадках поділитись своїм досвідом з іншими обласними центрами щодо впровадження змін. Зокрема саме тут вперше в Україні були організовані безглютенові та безлактозні сніданки для тих школярів, які цього потребують.
«Я у серпні був в Одесі і хочу сказати, що можливо все. Зусиллями облдержадміністрації, мерії, директорів шкіл, керівників департаментів освіти та науки все це вдається. В місті спостерігається оновлення харчоблоків, роздаткових ліній, організація зовсім інших процесів харчування. Немає когось окремого, кому треба робити зміни. Це спільна діяльність. Велику увагу треба приділити роз'яснювальній роботі. На старті реформи було багато запитань на тему "Як ми зможемо це зробити?", "Що для цього потрібно запровадити?", було багато обговорень меню,» - згадує очільник МОН Сергій Шкарлет.
Першим, хто взявся змінювати підходи до шкільного харчування, був Євген Клопотенко. Він почав над цим працювати і саме його меню взяте за зразок для реформи. Кухар дискутував з науковцями щодо неможливості впровадження тих чи інших планів. Потім підключилися експерти з МОЗ, які залучили Міносвіту, Держспоживслужбу і почали перевіряти ідеї на практиці. Чотирьохтжневе меню Клопотенка — це інструмент, на який можна і потрібно орієнтуватись в роботі. Але воно не є догмою.
Орієнтиром мають стати принципи здорового харчування, а не узагальнене меню. При переїзді в різні регіони України спостерігається різна культура споживання. Наприклад, в Одесі гарно сприймається форшмак, який не дуже шанують мешканці Закарпаття. У нас велика держава, регіональні особливості якої важливо враховувати при реформуванні. Кожен кухар має своє бачення, і вищезазначене меню є лише одним зі зразків того, яким має бути здорове харчування школяра.
Ставка на локальність
В Одесі впроваджувати реформу почали ще в минулому 2020 році. Зібралась робоча група яка виявила, що майже 170 мільйонів гривень щорічно мерія викидає на смітник через те, що діти не вживають ту їжу, яку пропонують одеські школи. Та ж робоча група запровадила на базі десяти міських навчальних закладів експериментальні розробки. Організація шведських столів, установка снекових автоматів отримала схвальні відгуки в одеситів та стала гарною основою для запровадження нових підходів.
«Проблему організації шкільного харчування варто розглядати в контексті стратегічних документів, які затверджені за останні роки. Зокрема, мова йде про стратегії людського розвитку та економічної безпеки. Адже якість харчових продуктів (особливо якщо мова йде про ті, які вживають наші діти) є одним з факторів економічної безпеки, що визначається спроможністю держави ефективно контролювати виробництво. Також я вважаю важливим кроком забезпечення одеських школярів локальною продукцією. Бо коли береш помідор з Біляївки чи з Херсонщини, видно, що він зовсім інший. Це ж не той помідор, який імпортується з-за кордону і яким можна грати в теніс,» - вважає керівник Одеської обласної державної адміністрації Сергій Гриневецький.
Правильне харчування дитини — це одна з найкращих інвестицій, яку можна зробити для її здоров'я та майбутнього держави. Звички, закладені в перші роки, залишаються з людиною на все життя. Організація «здорового меню» в одеських закладах освіти невід'ємна від реформи «нової української школи», яка стартувала в 2017 році. НУШ передбачає створення простору, де дітям приємно навчатись. Школи мають сприяти тому, щоб комфортні умови були створені в усіх приміщеннях, зокрема і в їдальнях. Але не менш важливо, щоб здорова атмосфера лишалась й в позаурочний час.
Потрібно розуміти, що реформа харчування стосується тільки школи. Сьогодні все робиться для того, щоб норми харчування були запроваджені й діти отримували здорову їжу. Але ця традиція має виходити в повсякденному житті, оскільки якщо дитина вийде за межі навчального закладу, пройдеться до кіоску та купить газовану воду з чіпсами, то все воно піде в нікуди. Треба пропагувати, щоб всі здорові звички йшли за межі школи, i саме зараз для цього будується фундамент.
Текст та візуалізація
Марія Шевчук
Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Зміст проєкту публікації є виключно відповідальністю автора і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії.
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".