Загалом в період з 7 по 11 червня порушення у ЗМІ Одещини були пов'язані із невідповідністю заголовків суті новин, емоційною лексикою та розповсюдженням елементів російської пропаганди.

Такі висновки можна зробити після аналізу даних, які були отримані в результаті щотижневого моніторингу одеського інформаційного простору командою проєкту "Infocrime Одеса" за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.*

В моніторинговий період було проаналізовано 1372 повідомлень в 14 місцевих медіа, 446 дописів у їхніх Телеграм-каналах та 24 пости у Фейсбуці 6 місцевих політиків, активних у соціальних мережах. В 19 матеріалах (1% від усіх проаналізованих) виявлені маніпуляції.

Попереднього тижня у поле зору нашого моніторингу потрапили новини, які містять елементи російської пропаганди. У новині "Студент з Хмельницької області привіз в Одесу лептоспіроз" наголошується на тому, що студент приїхав до Одеси із Хмельниччини, що на заході України. Подібні повідомлення вже публікувалися на сторінках цього ж видання і в минулому. Тоді регіональна ознака надавалася туристам з коронавірусною інфекцією. Складається враження, що подібними маніпуляціями формується образ того, що ніби все погане у регіоні з'являється з інших міст країни, особливо з її західної частини.


Якщо промоніторити телеграм-канал цього ж видання, можна побачити допис про те, що "П'ять військових ЛНР вбиті української диверсійною групою". При цьому журналісти посилаються лише на джерела з окупованих територій.

В ході моніторингу також були виявлені дві новини, заголовки яких не відповідають змісту. Перше повідомлення має гучну назву "Реклама коштом бюджету: статті про Одесу розміщують на сайті "ДНР" і в неіснуючих ЗМІ", проте по факту в ній повідомляється, що згаданий сайт лише "розташований" у Донецьку і не має відношення до структур т.зв. ДНР. Ця інформація заслуговує на оприлюднення, але емоційність новини явно перебільшена завдяки маніпуляції у заголовку. Інший маніпуляційний заголовок стосується інформації про те, що "Мешканці Молдови масово їдуть до України за продуктами". Заголовок нав'язує читачам думку про те, що в сусідній країні розгортається продуктова криза. Проте, у самій новині йдеться лише про дані щодо пересування на кордоні за 2019 рік. При цьому для порівняння немає показників навіть за минулий рік. Саме тому робити висновки про те, що ця тенденція стає більш масовою не має ніяких підстав.

Вирваними з контексту виглядають назви новин "Одесити, які виїжджають до Польщі на роботу чи навчання, отримають на кордоні безкоштовну дозу вакцини від Ковід-19" та "Одеські кафе та ресторани працюють цілодобово, а спортивні змагання проходять із глядачами", оскільки вони посилаються на офіційні пресрелізи в яких йде мова про всіх українців, а не лише одеситів. Загалом подібні маніпуляції спостерігалися в чотирьох новинах. Нагадаємо, що використання загальноукраїнських усереднених даних щодо окремого регіону спотворює статистику та розуміння реальної ситуації в конкретному місці.

Інформація, яка надійшла до редакції з анонімних джерел не може бути основою для суспільно важливих новин. Але саме так зробили автори статті "Набрався боргів? Нові версії зникнення начальника штабу Одеського загону морської охорони, який зник майже 2 тижні тому" всеукраїнського видання "Обозреватель" та місцевого одеського медіа яке його поширило. Кореспонденти навіть висувають свої версії розвитку подій, які ніяким чином не коментуються її героями. Це пряме порушення журналістських стандартів. В такій ситуації місцевим журналістам слід обережніше ставитися до новин їх столичних колег, оскільки вони можуть стати інструментом поширення неперевіреної інформації яка може зашкодити слідству та близьким зниклої людини.

Подібним прикладом також є матеріал, що вийшов під назвою "Відправлена у відставку начальник одеського міського відділу охорони здоров'я натякає, що її звільнили не просто так, і обіцяє зробити сенсаційну заяву". В тексті новини є думка, що чиновниця "готова найближчим часом зробити кілька гучних викривальних заяв, які розкриють нам очі на її безпосереднього начальника Геннадія Труханова та його бізнес- і політичних партнерів". При цьому не надається критичного обґрунтування даному припущенню, оскільки непорозуміння або конфлікти в роботі могли виникати не лише з міським головою, але і з його заступниками, функціонерами облздраву або МОЗ, інших медичних інституцій тощо.

На додачу минулого тижня була помічена стаття "Бізнес на дітях і міському бюджеті: як заробляє депутат Єреміца", в якій депутат Одеської міської ради звинувачується у корупції та зловживанні своїм службовим положенням. Однак у тексті статті не наведено іншої точки зору, а свідчення, які доповнюють думку автора на цю тему носять ознаки "чорного піару". Наприклад, відсутні посилання на джерела коли йдеться, що нібито підприємство політика не раз отримувало гроші за невиконані замовлення, а коли в справи втручалися правоохоронні органи "всім учасникам вдавалося вийти сухими з води".

Декілька місцевих ЗМІ продовжують використовувати терміни "нічні метелики" та "проститутки" у своїх кримінальних хроніках. Ці вислови є недоречними та містять дискримінаційну термінологію. "Нічні метелики" - це комахи, а не секс-робітниці. Тому замість них простіше та правильніше за необхідності було б написати про "секс-послуги", що відповідає сучасним журналістським стандартам.

Також новина про нещодавно призначену директорку Білгород-Дністровського морського порту також містила сексизм у заголовку. Напевно редакція ЗМІ була занадто здивована статтю очільниці, про що й прямо повідомила: "Білгород-Дністровський морський торговельний порт очолила жінка".

В іншій новині вже йдеться про те, що "Міський голова Рівного збирається «упакувати в автобус» циган і вивезти з міста", при цьому міський голова Рівного, називає "циган" саме "ромами". Тож на додачу до дискримінаційної риторики, подібне використання емоційно забарвленої лексики у заголовках є маніпуляцією.

Рекомендації

• Перевіряти заяви політиків у соціальних мережах перед їхньою публікацією в медіа. Такі заяви можуть містити неправдиві факти, перекручені цифри. Потрібно додавати бекграунд з підтвердженням або спростуванням такої інформації.
  
  
• Шукати першоджерела цитат та робити власний переклад з мови оригіналу.
  
  
• Більш відповідально ставитися до написання заголовків та змісту новин.
  
  
• Уважно опрацьовувати статистику, особливо показники кількості інфікованих на коронавірус. Інформацію про показники варто перевіряти в таких джерелах: Міністерство охорони здоров'я України та Офіційний інформаційний портал Уряду
  
  
• Маркувати політичну рекламу зрозумілим для аудиторії способом.
  
  
• Уникати мови ворожнечі.
  
  

Формувати більш згуртовану регіональну спільноту журналістів, які могли б самостійно виявляти «джинсу» та фейки на місцевому рівні та контролювати одне одного.