Децентралізаційна реформа, яка стартувала в 2015 році, має добігти кінця. Поки йдуть суперечки з приводу перспективних планів, форматів об'єднання вже існуючі громади працюють за новими правилами. Перед ними виникло чимало питань, одне з яких: «Де взяти кошти на життя та розвиток?».

Сьогодні в Одеській області утворено 37 об'єднаних територіальних громад. Частина з них, такі як Балтська, Біляївська та Великомихайлівська успішно працюють не перший рік, служачи своєрідним взірцем децентралізації в регіоні. Інші, на кшталт Чогодарівської, Петровірівської та Іванівської ОТГ стали на шлях об'єднання менше ніж півроку тому. Їм ще тільки доведеться навчитися функціонувати за нових умов. Але реформа адміністративно-територіального устрою, як така, має чимало плюсів та мінусів для невеликих населених пунктів.

Найголовнішою перевагою децентралізації є те, що села можуть залишати значний відсоток зароблених коштів у своїх бюджетах. Гроші, які раніше йшли «на гору», сьогодні залишаються на місцях та працюють на добробут громади. Найголовніша проблема полягає в тому, що ці кошти треба якось заробити. Адже до розширених прав додалися збільшені обов'язки.

Так, наприклад, роботу таких закладів як школи та лікарні об'єднана територіальна громада має забезпечувати своїм коштом. Держава сплачує тільки зарплатню співробітникам, за всі інші речі (опалення, підтримку інфраструктури в належному стані) має подбати місцеве самоврядування.

Простіше всього заробляти міським громадам та тим, які прилягають до великих населених пунктів. У них, в більшості випадків, вже були зареєстровані підприємці й фінансова децентралізація сприяла тому, що сплачені податки лишались на місцях. Територіальні громади Одещини, які об'єднались навколо сіл, зараз шукають нові способи заробляти гроші. З одного боку, в них є великий ресурс – землі та площі. З іншого, їм важче розвиватися ніж тим ОТГ, які вже мали напрацювання в цьому напрямку.

Понад двадцять років маленькі населені пункти не мали можливості вирішувати свої нагальні питання, заробляти, й брак такого досвіду ускладнює життя. Наприклад, у Коноплянській селищній громаді поки що функціонують тільки чотири великих сільськогосподарські підприємства. Вони орієнтовані на виробництво аграрної продукції. Ці підприємства сплачують податки й наповнюють бюджет громади.

Після децентралізації громаді потрібно утримувати наявну інфраструктуру, розвиватися далі й створювати сприятливе середовище для своїх жителів. На продажі однієї тільки сільськогосподарської продукції не заробиш, треба створювати інші підприємства. Власне, одне з них вже успішно працювало на території громади. Проте через ситуацію, що склалась в державі, сильно заробити йому не вдається.

На жаль, через карантинні заходи, пов'язані з пандемією коронавірусу, чимало підприємців у всіх українських громадах лишилbсь без замовлень. У когось є накопичення, комусь вдалось налагодити роботу. Але за час вимушеного простою підприємці не мають можливості сплачувати податки та наповнювати бюджет громади. Виникає замкнене коло, бо місцева влада не може їх підтримати через брак коштів.

У випадку обмежених фінансових ресурсів виходом може стати інформаційна підтримка підприємців, популяризація їхньої продукції серед місцевих жителів. Так вчинила влада Галицинівської ОТГ в Миколаївській області. Завдяки подібному кроку, місцеві приватні підприємці знайшли споживачів своїх послуг серед співмешканців та змогли протриматись «на плаву». Проте громадам треба думати не тільки про збереження фінансових ресурсів, але й їх збільшення. Саме це допоможе досягти всіх цілей, заради яких впроваджувалась реформа місцевого самоврядування.