В одеських ЗМІ в черговий раз приховано себе "піарили" представники партії «Наш край» Сергій Шахов (рекламна кампанія триває з початку літа) та Антон Кісе (нардеп). Виявлені також схожі повідомлення в інтересах Пантелеймона Бумбураса (підприємець з політичними амбіціями), Сергія Ківалова (очільник Морської партії України) та Олексій Леонов (нардеп від ПП "Слуга народу"). З ознаками політичної джинси опубліковано й привітання експрезидента України Петра Порошенко з Днем Незалежності на одному з одеських медіа. Новина не містить жодної іншої думки крім заяв лідера ЄС. Попри літні відпустки одеський політичний простір залишається досить активним і готується до осіннього політичного сезону.

Такі висновки можна зробити після аналізу даних, які були отримані в результаті щотижневого моніторингу одеського інформаційного простору командою проєкту "Infocrime Одеса" за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.*

З 23 по 27 серпня було проаналізовано 1280 повідомлень в 14 місцевих медіа, 224 дописів у їхніх Телеграм-каналах та 32 пости у Фейсбуці 6 місцевих політиків, активних у соціальних мережах. В 50 матеріалах (3% від усіх проаналізованих) виявлені маніпуляції.

Основними маніпуляціями цього разу стали публікації з ознаками політичної та комерційної джинси, мова ворожнечі.

Не об'єктивною виглядає заголовок новини "У центрі Одеси пов'язали американця в футболці з написом Russia", оскільки відсутня точка зору правоохоронних органів або інших очевидців події. З фоторепортажів інших медіа помітно, що ця людина зайшла всередину мітингу, присвяченого Дню Незалежності України. Очевидно, що напис "Росія" на футболці міг спровокувати конфлікт і досить бурхливу реакцію активістів, що і відбулося пізніше, але поліція вчасно змогла вивести його з натовпу.

Маніпуляційно виглядає також назва новини "Керувати "Укрзалізницею" найближчі 10 років будуть німці", оскільки вже у самому тексті йдеться про те, що між українською та німецькою сторонами підписаний договір консалтингу. Не треба бути юристом, щоб зрозуміти, що консультування та управління - це різні процеси.

Мова ворожнечі присутня у новинах "Угруповання під керівництвом азербайджанця поширювало в Одесі наркотики" та "В Одесі злочинне угруповання поширювало наркотики та психотропи", оскільки у цих повідомленнях журналісти надмірно фокусуються на походженні ймовірного злочинця (рішення суду поки відсутнє). Те саме порушення журналістських стандартів наявне й у новині "В Аркадії грабіжник із Закавказзя напав на туриста". У нашому нещодавньому дослідженні стосовно мови ворожнечі ми зазначали, що ці новини нібито надають певним етнічним групам схильність до таких злочинів. Хоча, коли йдеться про подібні випадки за участю українців, ніхто не пише, що "двоє українців пограбували помешкання" та були затримані тощо. Тим більше, що офіційна статистика щодо скоєних злочинів не демонструє значної кореляції між національністю людини та кількістю правопорушень. Але якщо й існують етнічні кримінальні угруповання, то чи вирішить питання їх існування саме підвищення рівня негативного ставлення до цих етносів з боку читачів?

Окремо мова ворожнечі в одеських медіа спрямовується по відношенню до гостей міста. Під час даного моніторингу ми вже неодноразово помічали упереджене ставлення до гостей міста з боку певних редакцій. Особливо це використовується, якщо туристи вчиняють якісь протиправні дії. Так, у новині "У Київському районі гість міста з Дніпропетровської області намагався продавати наркотики" знову ж таки увага занадто фокусується на тому, що герой новини - не місцевий мешканець. Через це створюється помилкове судження, що одесити такими речами не займаються, і наркоманія у місті відбувається саме через приїжджих.

Емоційна лексика присутня у новинах "Вимагали гроші і погрожували: під Одесою затримали "смотрящего" і його спільника", ""Смотрящий" за Чорноморськом «Гном» і його спільник постануть перед судом", оскільки використовується термінологія з місць позбавлення волі, що не властиво стандартам ЗМІ, але при цьому й відсутнє пояснення використання обраних словоформ щодо затриманих.

Одне з одеських видань продовжує публікувати прес релізи, які стосуються всієї країни, виокремлюючи при цьому одеситів. І минулий тиждень не став винятком. Одразу було зафіксовано п'ять подібних повідомлень. Деякі з них через вказану особливість мають змінений сенс та не відображають реальність. У новині "Одесити зможуть залишати погодження на посмертне донорство через "Дію"" йдеться про всіх українців користувачів додатку. Очевидно, що ніхто лише для одеситів такі можливості не розробляв. Та сама маніпуляція спостерігається у новині "Одеситів знову дозволено відключати від опалення". Виходячи з назви новини здається, що така нова норма стосується лише мешканців Одещини, що виглядає досить дискримінаційно. Проте вже в тексті новини уточнюється, що новина ґрунтується на прес релізі державних органів, в якому йдеться про всіх українців. Журналістам слід не забувати, що за різними спостереженнями 60% користувачів Інтернету ознайомлюються лише з заголовками у новинних стрічках. Відповідно, такі "аномалії" можуть деформувати розуміння читачами суті новин.

Рекомендації

• Перевіряти заяви політиків у соціальних мережах перед їхньою публікацією в медіа. Такі заяви можуть містити неправдиві факти, перекручені цифри. Потрібно додавати бекграунд з підтвердженням або спростуванням такої інформації.
  
  
• Шукати першоджерела цитат та робити власний переклад з мови оригіналу.
  
  
• Більш відповідально ставитися до написання заголовків та змісту новин.
  
  
• Уважно опрацьовувати статистику, особливо показники кількості інфікованих на коронавірус. Інформацію про показники варто перевіряти в таких джерелах: Міністерство охорони здоров'я України та Офіційний інформаційний портал Уряду
  
  
• Маркувати політичну рекламу зрозумілим для аудиторії способом.
  
  
• Уникати мови ворожнечі.
  
  

Формувати більш згуртовану регіональну спільноту журналістів, які могли б самостійно виявляти «джинсу» та фейки на місцевому рівні та контролювати одне одного.