Україна виробляє суттєву частку світового продовольства (27% насіння соняшника, 5% ячменю, по 3% пшениці та ріпакового насіння, 2% кукурудзи), але не має зараз можливості нормально постачати продукцію через військові дії на своїй території, блокаду портів, розірвані логістичні ланцюги, а також – розкрадання її запасів країною-агресором.
За даними Мінагрополітики України втрати від усіх цих дій оцінюються у 1,5 мільярда доларів. А ось ряд країн Азії та Африки опиняється на межі неілюзорної кризи. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що російська влада використовує загрозу голоду для цивільних осіб як зброю, що можна порівняти з воєнним злочином.
Кілька днів тому Сара Менкер, генеральний директор сільськогосподарської аналітичної компанії Gro Intelligence,
заявила: «Нині ми маємо лише 10 тижнів глобального споживання в запасах по всьому світу. Умови гірші, ніж у 2007 та 2008 роках». При цьому варто враховувати, що той же
Китай встиг накопичити запасів пшениці для внутрішнього використанням на термін до півтора року. Тобто десь інде ситуація вже може наближатися до критичної.