ПОДАТКИ ЯК ПИТАННЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ,
або Як привчити мешканців громад чесно їх сплачувати?



Незадекларований бізнес, неоформлена земля чи зарплати в конвертах - це втрачені кошти громад
06.05.21

Боротьбу з так званими «тіньовими» доходами і несплатою податків, за рахунок яких можуть розвиватись території, одночасно оголосили у багатьох громадах Одеської області. Адже незадекларований бізнес, неоформлена земля чи зарплати в конвертах, з яких мав би сплачуватись податок з доходів фізичних осіб (ПДФО), - це втрачені кошти громад.

Враховуючи, що 75% громад області і так живуть не на широку ногу, а по суті є дотаційними, їхнє керівництво шукає додаткові джерела доходів. Але коли знаходить і вимагає чесно сплачувати до бюджету – наражається на шалений спротив з боку неплатників.
У Плахтіївській громаді, що входить до складу Білгород-Дністровського району на Одещині, наводять лад з податками за землю. Місцеве керівництво переконує людей оформити земельні ділянки за межами населених пунктів у власність, а також укласти офіційні угоди з дрібними фермерами. Адже так звані "одноосібники" землю селян обробляють, але жодної гривні не сплачують у бюджет. Через це громада втрачає гроші, і якщо справи так підуть далі, – навряд чи зможе згодом утримувати соціальну сферу, - це садки, школи, благоустрій сіл, харчування дітей тощо.

Проте переконати людей виявилось дуже важко. У великої частини селян земля навіть не оформлена у власність. І попри те, що зараз її використовують для товарного виробництва, тобто вирощують зенові культури так звані "одноосібники", – жодна гривня з цих доходів не потрапляє у місцевий бюджет. Мова йде про 700 га "нарізок" за межами села, які обробляють дрібні фермери, але ніде не декларують своїх доходів.
"У 1991 році держава виділила землі, кому 50 соток, кому 30, по-різному. З того часу люди цю землю не оформляли. Сьогодні вимоги держави. І ви знаєте, що Сергій Рафаїлович Гриневецький вимагає і уповноважив органи місцевого самооврядування навести порядок з землею. Що це означає? Зробить інвентаризацію, вивести з тіні. Якщо взять 700 га за межами села, – коли роздавалася земля, було населеня біля 10 тисяч, тільки по Плахтіївській сільській раді. Сьогодні – 5 тисяч населення. Практично платиться до бюджету тільки за 400 гектар землі. 300 га – землі, які практично не сплачуються податки", – резюмує голова Плахтіївки Іван ЛИХО.

Голова Плахтіївської громади додає: великі агрогосподарства, працюючи офіційно, сплачують усі доходи в місцеву скарбницю, а це не тільки плата за землю, а й податок з доходів фізичних осіб, 60% якого зараховується в бюджет ОТГ. Тим часом дрібні фермери, які обробляють землі місцевих жителів, ніде не зареєстровані як підприємці, тож не заповнюють декларацій, і жодного "подоходного" податку теж не сплачують. А це вже – питання справедливості. Адже заробляють усі навколо, - крім самої громади.

«Єсть окремі вихідці, які сьогодні не зареєстровані ні ФОП, ні як юридичні особи, обробляють по 100 і більше гектар землі, – розповідає Володимир Майстро, в. о. керівника відділу земельних відносин Плахтіївської сільської ради.

Більше того, коли керівництво Плахтіївки почало наводити лад в цих питаннях, знайшлися опоненти не лише серед селян, які збирались на сходки, з вимогою знизити податок за землю, а й …серед депутатів! Місцеві обранці, які на кожній сесії беруть участь у розподілі коштів платників податків, іноді самі обходять закон.

"Сьогодні зачинщиками цього бунту є депутати сільської ради і районної ради. От Кравченко Іван Іванович, депутат Білгород-Дністровської районної ради, – він на сьогодні обробляє 58 гектар землі: не зареєстрований він як фізична особа, ні договорів землі, – йому сьогодні невигідно, багато платити 1 відсоток, хоче платити 0,6%. Є другий Кравченко, депутат сільської ради – і дуже багато таких перешкод, будем говорити сама еліта кого вибрали люди, вони не заінтересовані в тому, щоб було наповнення бюджету", – каже Володимир Майстро, в. о. керівника відділу земельних відносин Плахтіївської сільської ради.

Показова ситуація в іншій громаді Одещини, - Лиманській, яка у Білгород-Дністровському районі. Вона не перший рік продовжує свою боротьбу за бюджет. Громада також «аграрна», але має великі переваги, бо на її території розташовані дві рекреаційні зони - Катранка і Расєйка. Влітку на тутешні курорти приїздять відпочивальники, по 7-10 днів мешкають на базах відпочинку та міні-готелях. Проте далеко не всі підприємці, що надають послуги туристам, чесно сплачують свої внески до бюджету. Багато хто з підприємців свою діяльність приховує, маскуючи її під нібито дачі, на яких тимчасово живуть відпочивальники- «родичі» з різних куточків країни. А власники літніх торгових точок, продавці на ринках, що роками заробляють на туристах, - платять у місцевий бюджет дуже неохоче.

Виявляти таких порушників нескладно, ділиться голова громади Василь Резніченко, набагато важче - переконати чесно сплачувати місцеві податки. А ситуація вкрай невтішна: через неврожайний 2020 рік, пандемію коронавірусу, яка спричинила економічний спад у багатьох сферах, Лиманська рада у 2020 році недоотримала близько 5 млн гривень, виконавши свій бюджет лише на 64%. Через це була вимушена відчутно скоротити соціальні видатки - нема грошей на харчування дітей у школах, не змогли закупити пілети, якими опалюються нові економні котли, не виплатили матеріальні допомоги вразливим громадянам тощо.

А відтак керівництво Лиманської громади закликає фермерів своєчасно сплачувати податки до бюджету. Інакше місцева влада не зможе надавати послуги і утримувати соціальну сферу.
"Завжди звертаюсь до кожного підприємця, що вам потрібно укладати офіційно договори з пайовиками, виходити з тіні, щоб ми могли разом розвивати нашу громаду. Нам потрібно розуміти, що держава більше не буде утримувати наші садки, будинки культури, бібліотеки, ФАПи, школи. У нас багато землі, близько 18 тисяч гектарів, і два курорти у складі громади, ми маємо усі можливості для повноцінного розвитку, але за умови чесної, справедливої роботи. Сподіваюсь на те, що ми знайдемо спільну мову з усіма бізнесменами. Бо зараз питання, чи залишимось ми окремою спроможною громадою, залежить від цього, - резюмує Василь Резніченко.

Тим часом ухилення від сплати податків – посідає основне місце серед економічних злочинів. В Україні відповідальність за нього передбачена ст. 212 КК України і передбачає такі види покарань: штраф, позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на певний строк, конфіскацію майна. При цьому максимальний розмір штрафу може сягати 25 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 425 000 грн.

А от у законодавствах зарубіжних країн види покарань за аналогічні злочини суттєво відрізняються від тих, які застосовуються в Україні.

Про це розповідає Світлана Осадчук, експертка з управління місцевими фінансами, яка є доценткою кафедри економічної та фінансової політики ОРІДУ НАДУ при Президентові України. І тоді як в українських реаліях, у новостворених громадах, лише зараз люди вчаться бути свідомими платниками податків, прагнуть контролювати куди і яке вони витрачаються, то досвід країн ЄС стосовно покарання, застосованого до «неплатників», міг би стати в нагоді.


Василь Резніченко
Досвід країн ЄС
1
Італія
Так, в Італії за ухилення від сплати податків шляхом неподання декларацій про доходи карається позбавленням волі на строк від 1 року і 6 місяців до 4 років. За подачу податкових декларацій, при складанні яких використовувалися підроблені документи, передбачено позбавлення волі на строк від 1 року 6 місяців до 6 років.
2
Німеччина
В Німеччині за надання фінансовим органам недійсних або недостатніх даних для оподаткування передбачено покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі на строк до 5 років; за злочини у великих розмірах може бути призначене позбавлення волі на строк до 10 років.
3
Франція
У Франції особа, яка ухилилася або намагалася ухилитися від сплати податків шляхом обману, або ж умисно відмовилася від декларування своїх доходів може бути ув'язнена на строк до 7 років з призначеним штрафом у розмірі до 3 000 000 євро.
В Канаді відповідальність за протиправні дії в сфері оподаткування передбачає покарання у вигляді штрафу в розмірі 50-200% від суми прихованого податку, або на додаток до штрафу ще й позбавлення волі на термін до двох років. Найбільш небезпечні податкові злочини, пов'язані з несплатою податків на суму більше 5 тис. дол., можуть каратися тюремним ув'язненням на термін до 10 років.
«У розвинених країнах світу всі рівні перед законом і несуть однакову відповідальність, незважаючи на те, чи ти відома особистість чи пересічний громадянин . Так, в 2018 р. відомий футболіст португалець Кріштіано Роналдо через несплату податків з доходу в 2018 р. отримав штраф у розмірі 18,8 мільйонів євро та дворічний умовний термін ув'язнення. І таких прикладів можна наводити багато. Для наших громадян це свідчення того, що за кордоном відповідальність за несплату податків є набагато більш жорсткою ніж в Україні. І це покарання - невідворотнє. Тому орієнтуватись нашим громадам і громадянам краще на досвід європейських сусідів», - поділилася пані Осадчук.


Світлана Осадчук
Текст та візуалізація
Оксана Піднебесна
Авторка
Павло Колотвін
Редактор, візуалізація
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".