17.04.2022
Переправа Орлівка-Ісакча
Як проект України та ЄС сприяє перемішенню переселенців?
Поромна переправа "Орлівка-Ісакча", яка поєднує Україну та Румунію через річку Дунай, була відкрита в 2020 році. Тоді якраз вирувала пандемія коронавірусу, тому транспортний потік між кордонами був досить помірним через карантинні обмеження. Коли переправу відкрили, то були сподівання, що вона слугуватиме для мирного життя, дозволить зробити Одещину ближчою до Європейського Союзу. Проте цей масштабний інфраструктурний проект, від плану до реалізації якого пішло більше двадцяти років, почав виконувати зовсім іншу функцію. Сьогодні поромний комплекс став дорогою життя для українців, що тікають від війни.

Переправа між Україною та Румунією не обмежується локальним значенням. Це складова європейського транспортного коридору від України до півдня ЄС. Зараз через неї рухаються гуманітарні вантажі, які так необхідні в Україні. Бізнес вже давно освоїв переваги поромної переправи та активно користувався можливістю перевезень. До війни на поромному комплексі розглядались перспективи розвитку туризму, щоб цим маршрутом користувались мандрівники до Румунії, Болгарії, Туреччини та Греції. Власне, зараз ним активно користуються, тільки більшість з цих мандрівників - вимушені.
Одеситка Христина місяць тому евакуювалась разом із сином до Болгарії. Виїхала тому, що не почувала себе безпечно у місті. Жінка хоче якомога скоріше повернутися додому, проте зараз,на її думку, безпечніше залишитись за кордоном. Шлях до Болгарії лежав через поромну переправу на Дунаї. Завдяки їй час у дорозі скоротився багаторазово, що в умовах евакуації особливо важливо. Адже поїздка від пункту А до пункту Б може становити близько доби. Раніше, щоб поїхати до Болгарії чи Румунії, треба було додатково перетинати молдовський кордон, що вимагало додаткового часу для поїздки.
"Ми їхали евакуаційним рейсом, організованим МЗС Болгарії. Виїхали з Болграда до Варни. Дорога зайняла 16 годин. Митниці проходили відносно швидко. Затрималися лише на румуно-болгарській, бо нам прямо там оформляли тимчасовий захист. Тому весь автобус стояв чотири години, щоб усім зробили документи. Нікому ні за що не платили. Тому що цей рейс був від початку болгарським. Тобто він із Варни возив гуманітарку та назад забирав людей. Пором чекали близько години , перехід займає хвилин 15-20 максимум. На румунській стороні волонтери із Червоного хреста були. Заходять прямо до автобуса. Дітям роздали сік, солодощі, дорослим - воду, сім-картки. Мамам немовлят видавали підгузки", -згадує Христина.
Українська та румунська сторона діють організовано, разом працюють над тим, щоб переселенцям було комфортніше. На Одещині відносно інших регіонів ситуація спокійна, тому люди мають можливість спокійно зібратися, окреслити план дій та рухатись в іншому напрямку. Але останнім часом Одеса стала транспортним хабом для переселенців з інших регіонів, що сильніше страждають від військових дій. Сюди прибувають люди з Миколаївщини та Херсонщини, їдуть евакуаційні потяги зі сходу України. Більшість переселенців тут не залишаються, а рухаються далі, зокрема в бік Румунії.

Після перетину кордону румуни дають зрозуміти, що вони тут українцям раді. Так на переправі через Дунай чергують безліч палаток з усіма необхідними речами, від пледів до переносок для домашніх тварин. До речі, для останніх через військовий стан не потрібно жодних документів. Всю дорогу пором супроводжував катер який, судячи усього, охороняє переселенців. Сторони по обидва боки кордону роблять все можливе, щоб пасажири відчували себе в безпеці. Багатьом з них цього відчуття дуже бракує останні два місяці. А ті, хто тікав від епіцентру бойових дій часто розгублені й не знають, як облаштувати своє життя далі.
"Ми зустрічаємо приблизно дві тисячі людей на день. Ми пропонуємо їм поїсти, погрітися, та поїхати туди, куди вони рухаються. Люди часто питають, як дістатись того чи іншого населеного пункту, куди вони збираються. Бувають й такі, що взагалі не знають, куди їм їхати, таким ми радимо місця для ночівлі, де можна розміститись. Ще багатьох хвилює питання, як організувати побут дітей. Це одне з найпопулярніших питань, всіх цікавить щоб діти були влаштовані в садочок, пішли до школи і так далі", - говорить волонтер Євген, який допомагає на переправі Орлівка-Ісакча з української сторони.
Відкриття поромної переправи "Орлівка-Ісакча" стало новим етапом налагодження співробітництва між Україною та Румунією. Цей пункт пропуску став повноцінною частиною транспортного маршруту, який поєднує Україну та південь Європейського Союзу. Його збудували приватні інвестори, з правом оренди ділянки на 49 років. Те, що задумувалось як бізнес-проект, зараз кожного дня рятує тисячі українців, які шукають прихистку за кордоном. Користування поромною переправою для пасажирів безкоштовне. Платня береться тільки за перевіз транспортної одиниці.
Ми сподіваємось, що Україна якомога швидше повернеться до мирного життя. І тоді економічні перспективи переправи "Орлівка-Ісакча" засяють ще яскравіше. Цей проект довів, що він може працювати в майже безперервному режимі, коли перевозив українських переселенців. Україна зараз взяла проєвропейський вектор, перспективи членства в Європейському Союзі вимальовуються яскравіше. За останній час ми довели, що готові відстоювати європейські цінності та стати частиною великої сім'ї ЄС. Хоча ціна цього виявилась, на жаль, аж занадто високою.

А поки Одеську область та Європейський Союз відділяють всього 900 метрів Дунаєм, через яких зараз в переважній більшості рухаються вимушені переселенці. Проте будь-які війни рано чи пізно закінчуються й треба буде повертатись до мирного життя, піднімати економіку. Для цього важливо підключити нашу країну до якомога більшої кількості європейських транспортних коридорів. Той, який полягає через переправу "Орлівка-Ісакча" сьогодні є одним з найперспективніших. І будемо сподіватись, що вантажі будуть тільки торгівельними, а закордонні поїздки будуть супроводжуватися передчуттям пригод, а не страхом за майбутнє.
Текст та візуалізація
Марія Шевчук
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".