Життя та смерті Чорного моря
Фахівці та активісти про екосистему, що змінюється та життя поруч із нею.
Цього літа у стрічках одеських новин чи не щотижня з'являються повідомлення про Чорне море. У травні вони стосувалися появі на пляжах колоній крабів. Наприкінці червня місцян занепокоїла зміна кольору води — море стало зеленим через цвітіння, що спричинило розмноження мікроскопічних організмів ціанобактерій Nodularia spumigena, які виділяють отруйні речовини. Уже у липні соціальні мережі сколихнули відео з скатами-хвостоколами, що небезпечні для людини, якщо на них необережно наступити або взяти до рук.
Зміни в морі спричинили багато чуток та обговорень. Для когось вони були про очищення води, а для когось — про катастрофічні наслідки змін клімату через діяльність людей. Розібратися у ситуації та знайти відповіді на питання, що насправді відбувається з Чорним морем та як йому заради допомагають фахівці.
Зміни в морі спричинили багато чуток та обговорень. Для когось вони були про очищення води, а для когось — про катастрофічні наслідки змін клімату через діяльність людей. Розібратися у ситуації та знайти відповіді на питання, що насправді відбувається з Чорним морем та як йому заради допомагають фахівці.
Унікальні особливості
Олександр Гончаров, голова відділу в Українському науковому центрі екології моря
Говорячи про Чорне море, неможливо уникнути його особливостей. Перш за все того, що воно одне з найбільш замкнених на планеті. При тому, що його глибини складають більше 2 км, придатним для життя є лише верхній шар товщиною в 150 м, в якому міститься кисень, необхідний рибам і більшості живих організмів моря. Все що глибше — заражено сірководнем, і активно живуть там тільки анаеробні бактерії.
Екологи відзначають ще одну ознаку — стрімку зміну екосистеми моря. Олександр Гончаров пояснює це кількома факторами. Перш за все — появою великої кількості хімічних добрив у воді. «Дунай, Дніпро і Дністер протікають через десятки промислово розвинених країн, а водозбірний басейн цих річок у рази перевищує площу Чорного моря. Добрива покращують не тільки зростання наземних рослин, а й водних, через що ми спостерігаємо "цвітіння моря". Тут є негативні наслідки — водорості споживають кисень, котрий потребують інші мешканці моря. Через це вони гинуть. Загалом якість води значно погіршується і для людей за таких умов», — говорить експерт. Змінити ситуацію допоможуть високі екологічні стандарти, котрі вже зараз впроваджують розвинені країни у веденні господарства..
Іншою зашкодою екосистемі стають нові вселенці з інших морів та океану. Як колись до моря потрапили рапани, що харчуються мідіями та устрицями, котрі необхідні для очищення моря, так зараз відбувається і з іншими видами. Дехто одразу помирає, а хтось почувається комфортно та своєю присутністю починає змінювати екосистему, полюючи на більш вразливих створінь або конкуруючи з місцевими видами за поживу.
Найчастіше нові мешканці з'являються, коли вантажні кораблі спускають баластні води, набрані в інших акваторіях. Протягом багатьох років морські активісти просувають заборону таких дій для суден, пояснюючи це світовою практикою із збереження екосистем, але відповідного припису і досі немає.
Найчастіше нові мешканці з'являються, коли вантажні кораблі спускають баластні води, набрані в інших акваторіях. Протягом багатьох років морські активісти просувають заборону таких дій для суден, пояснюючи це світовою практикою із збереження екосистем, але відповідного припису і досі немає.
Фахівець зазначає, що прогнозувати майбутнє Чорного моря за таких умов важко, але треба робити усе можливе, аби зменшити його забруднення. Без державних програм зробити це буде важко. Крім того, важливо, щоб вони діяли не лише формально, а й фактично.
Небезпечне сусідство
Артур Микита, державний інспектор Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря
Стан моря регулярно перевіряють співробітники Державної екологічної інспекції (зауважимо, що у серпні Уряд ліквідував Державну екологічну інспекцію України — натомість буде створена Державна природоохоронна служба). Фахівці відзначають не менш критичні фактори, що негативно впливають на стан моря, та пов'язані вони здебільшого з містянами. Мова тут йде не лише про вилов великих об'ємів корисних мідій, а й про неналежну роботу комунальних служб, через що у місті відсутня можливість сортування та перероблення сміття. І ця проблема є дійсно знаковою для збереження життя у морі.
Артур Микита зазначає, що з каналізацій зі стічними водами у воду потрапляють залишки їжі, побутова хімія, використані засоби особистої гігієни, засоби контрацепції, мертві тварини та риби. Фахівець зазначає, що через замкненість моря може статися заводнення сміттям певних ділянок — на таких територіях вода стає отруйною та в ній гине усе живе. Перші етапи ми спостерігаємо вже зараз — сигналізує про нього вже вищезгадане «цвітіння» води.
«Знайти відповідального за забруднення майже неможливо. Вода навколо порту належить Асоціації морських портів України, стоки — Інфоксводоканалу, а за екологію відповідають міські чиновники. Жодна сторона не може взяти на себе відповідальність і вирішити проблему», — підсумовує Артур Микита.
Морські толоки
Денис Донцов, дайвер і суддя Приморського районного суду Одеси
Не меншою проблемою екологи називають забруднення пластиком, основну частину якого приносять річки. Найбільшу небезпеку несуть мікрочастки, що утворюються при подрібненні пластика. За словами Олександра Гончарова, зараз у кишечнику майже кожної риби можна виявити до декількох десятків таких частинок.
Змінити ситуацію намагаються місцеві волонтери та активісти. Один з них — професійний дайвер і суддя Приморського районного суду Одеси Денис Донцов. Чоловік уже понад 9 років чистить море від сміття та надихає цією ідеєю однодумців. Робить він це кожного разу у нових локаціях — де побачить бруд.
Зараз суддя організовує очищення Чорного моря та прилеглої території 2-3 рази на рік: у травні, червні та вересні. Беруть участь у толоках від 50 до 300 осіб — не лише дайверів, а й людей, котрим важливе збереження екології. У цьому році перша толока відбулася у червні, а наступна планується 28 або 29 вересня.
«У морі ми знаходимо величезну кількість сміття, яке піднімаємо на сушу: неймовірна кількість пластикових предметів (пакети, одноразові пляшки, склянки, тарілки, рибальське приладдя), металеві предмети (коляски, арматуру), гумові вироби (колеса, елементи плавзасобів). Тенденції до зменшення сміття в акваторії немає, щороку витягуємо рівно стільки, скільки дозволяють сили і час», — пояснює Денис та додає, що наземна частина навпаки стає чистішою — свідомість людей змінюється і сміття відпочивальники лишають після себе менше.
Чоловік зазначає, що поліпшити ситуацію можуть лише державні інформаційні програми, що пояснюють екологічні правила з дитячого садочка.
ТЕМАТИЧНА ІНСТАЛЯЦІЯ НА ЕКОЛОГІЧНОМУ ФЕСТИВАЛІ, ЩО ВІДБУВАВСЯ В ОДЕСІ ЦЬОГО РОКУ.
Побачити майбутнє
Проєкт «See the sea, see the future»
Один з таких корисних проєктів з'явився в Одесі у серпні 2015 року. Це — соціальна ініціатива «See the sea, see the future» або «Побачити море, побачити майбутнє». Його ідея полягає в тому, аби навчити дітей дбайливо ставитися до водойм та їх мешканців.Так, учням молодших класів у ігровій формі розповідають про море та пропонують у невеликих акваріумах створити мініатюрні водойми з камінчиками, штучними водоростями і гумовими або пластиковими рибками. Потім діти мають засмітити свій маленький морський світ, що викликає у школярів обурення — ніхто не хоче руйнувати створену красу. Після цього малюки пропонують різні варіанти, як можна вберегти море від забруднень.
Ініціювала корисну активність Ганна Работньова. Вона впевнена, що таким чином діти вчаться відчувати та нести свою відповідальність, розуміють, що відбувається з брудним морем. Крім того, вдома діти завжди розповідають про свої відкриття батькам, що впливає позитивно і на дорослих.
Не запізно
Міжнародний проєкт 4Ocean
Якими б не були проблеми Чорного моря, є багато прикладів позитивного досвіду очищення водойм. Вони не потребують великих коштів, але для їх реалізації необхідна згуртованість громад. Одна з них — екологічна ініціатива «4Ocean», котра існує близько трьох років. За цей час вона об'єднала кілька тисяч однодумців у всьому світі, які бажають врятувати океан і його мешканців від пластику.
Історія проєкту почалася на острові Балі, куди прибули два серфінгісти з Флориди — Алекс Шульц і Ендрю Купер. Їх вразила кількість пластику в воді і те, що місцеві жителі його не прибирають. Щоб змінити ситуацію, спортсмени створили з перероблених матеріалів браслети «4Ocean». Купівля одного дозволяє прибрати близько 0,450 кг сміття в океані. За допомогою такого збору коштів для фінансового забезпечення проєкту менш ніж через 2 роки однодумці прибрали перші понад 370 т сміття з океану і берегових ліній. Зараз команда «4Ocean» працює в кількох країнах і налічує понад кілька тисяч меценатів і волонтерів, які регулярно беруть участь у масштабних морських толоках. Крім того активісти ведуть активну просвітницьку роботу, щоб якомога більше людей знали про наслідки забруднення водойм і робили все можливе аби попередити смерті морів і їх мешканців.
Текст підготувала
Ірина Чиркіна