Як допоможе лізинг реформі сільського господарства
Завдяки децентралізації, курсу на євроінтеграцію українські фермери вже досягли певних успіхів.
З того часу, як Україна набула Незалежності, постійно ведуться розмови про те, як державі необхідні реформи. Одні з них не вдалося реалізувати, другі стали профанацією, залишившись на папері, треті тільки збираються втілити в життя. Ми зараз спостерігаємо глобальні зміни в галузі освіти, охорони здоров'я, місцевого самоврядування…

Але регуляції потребують інші сфери, зокрема сільського господарства. Наявні реформи опосередковано впливають на його становище і, судячи за останніми цифрами, в позитивному ключі. Завдяки децентралізації, курсу на євроінтеграцію українські фермери вже досягли певних успіхів, й представники південних регіонів не стали тут винятком.
«Якщо брати Одеську область, в нас більшою мірою розвивається частина агропромислового комплексу, яка пов'язана з землеробством. Тваринництво на сьогоднішній день розвивається меншою мірою в зв'язку з рядом причин. Але ті показники, що демонструє землеробство, говорять самі за себе. Вже три роки ми на перших позиціях в державі зі збору зернових. Починаючи з 2016 року, в нас не збирають менше 4 мільйонів тон зерна і це дуже високі показники порівняно з попереднім періодом», - говорить начальник управління аграрної політики Одеської облдержадміністрації Іван Петрів.
Для розвиткувласної справи українські фермеризвикливикористовувати кредити, якісьогодні з безліч причин важко отримати. Альтернативним способом фінансуванняможебути лізинг, який зокрема дуже популярний в Європейському Союзі. Йогочастка в капітальнихінвестиціяхзахідних держав коливаєтьсявід 20 до 40 відсотків, але в Україні ця цифра не перевищує й п'яти відсотків. Лізинг сьогодні не дуже розглядаєтьсяпідприємцямив якості альтернативи кредитам, в основному через те, що їм мало відомо про цю систему. Навітьв сегменті великогобізнесу не всім відомо про перевагита недоліки лізингу, а для очільників малих та середніхпідприємств цей термін «tabularasa».
«Лізинг це багатогранний фінансовий інструмент, що принципово відрізняється від банківського кредитування. Це комплексна інвестиція, що дозволяє отримати готовий бізнес. Якщо говорити про сільське господарство, то з кожним роком на ринок виходить ефективніша техніка, що дозволяє зібрати більше врожаю та збільшити прибуток. Все це багато в чому стало можливим завдяки діяльності лізингових компаній. Бо з одного боку, великі компанії чудово розуміють переваги лізингу й свідомо йдуть на нього. А з іншого боку, для малого та середнього бізнесу лізинг став чи не єдиним способом отримати на сьогодні всю необхідну техніку», - говорить генеральний директор «Теком-Лізинг» Павло Мухін.
За словом «лізинг» стоїтьдовгостроковаорендарізноманітної техніки, яку в подальшому можливо викупити за залишковоювартістю. Без інноваційного технічного обладнанняукраїнськийбізнесне здатен розвиватися згідносвітових стандартів. Сьогодні кредитування обмежене за своєю доступністю.

Навіть звертаючись за банківськими позиками фізичні та юридичні особи далеко не в кожному випадку отримують необхідне фінансування. При тому що в Україні функціонує зо два десятки лізингових компаній, ресурсів яких може вистачити для розвитку малих та середніх підприємств, підприємці все ще намагаються звертатися до кредитування, яке не завжди себе виправдовує.
«Через ці кредити можна втратити абсолютно все, що маєш. Наприклад у нас, в Бесарабії, зона ризикованого землеробства. Погода мінлива, якщо не буде дощу, відповідних умов для вирощення урожаю, то гроші пропадуть. Це зводить роботу дрібних фермерів до нуля», - говорить житель Арцизу Сергій Кривцов, який свого часу покинув фермерську справу.
Кліматичні умови не залежать від працелюбності фермера, політичної обстановки в державі чи платоспроможності населення. Але з іншого боку, попит на сільськогосподарську продукцію тримається стабільно, бо навіть за найгірших умов людям треба чимось харчуватися, щось споживати. Тому людина, що працює на своїй землі, завжди зможе прогодувати себе та свою сім'ю.

Інша річ, що праця фермера важка і має приносити відповідний заробіток людині. Сучасна сільськогосподарськеобладнання дає багато можливостей для отримання прибутку. Але поки цей момент настане, техніка вже має бути в користуванні.
Вищеназваний лізинг може принести велику користь в галузі малого та середнього сільськогосподарськогобізнесу. Адже в нього, з одного боку, висока потреба в технічному обладнанні, з іншого –менше за інших є можливостей для оформлення кредитів. Та й власне, представники аграрної сфери є одними з лідерів в Україні за оформлення техніки в лізинг.

В основному вони беруть машини для обробки землі та збору врожаю. В перспективі за допомогою лізингу можна обладнати комплекси з переробки, адже така продукція продається значно дорожче, ніж просто зібраний врожай.
Але поки цей вид фінансування не дуже популярний. Через незнанняпороджуєтьсянедовіра, ймовірні клієнти бояться того, про що не мають жодного уявлення. Людям невідомо, щолізинг не вимагає застави, щовін передбачає пільги в оподаткуванні, однією з яких є розстрочка ПДВ на весь періодкористування лізингу. Він маєгнучкішу системуприйняття рішень, згідно яких клієнтам надаються необхідні послуги. До того ж лізинг пропонує лояльнішу систему штрафів на випадок фінансових ускладнень.

Навіть якщо фірма збанкрутує,вона може в будь-який момент відновити користування орендованим об'єктом предметом. В лізингодавців немаєжодних жорстких нормативів, при тому що є відносногнучка регуляціяна державному рівні. Через переговори можна дійти домовленості з будь-ким у будь-якій ситуації.
Лишає питання тільки недосконала законодавча база про лізинг, яка не оновлювалась вже чотирнадцять років. При тому що кредитне законодавство неодноразово переглядалося та доповнювалося згідно сучасних тенденцій. З нинішнім лізинговим законодавство, навіть за наявності всіх переваг, теоретично можутьвиникнути непорозуміння через застарілі нормативи.

Підприємці та об'єднання лізингодавців звертають на це увагу, просуваючи зміни до закону про фінансовий лізинг. Тому, можливо, сільськогосподарська галузь України зовсім скоро отримає ще один ефективний шлях фінансування власного розвитку.
Текст та візуалізація
Павло Колотвін
Марія Шевчук