Не вигадуючи велосипед
або про успішні європейські практики в Україні
Cучасне людство повинно задовольняти свої потреби, не ставлячи під загрозу долю майбутніх поколінь
01.03.2019

Довгий час рівень розвитку суспільства визначався переважно економічними показниками. Але у останні десятиріччя все більшої популярності набуває концепція «сталого розвитку».
Тобто сучасне людство повинно задовольняти свої потреби, не ставлячи під загрозу долю майбутніх поколінь ( йдеться про раціональне використання ресурсів, захист довкілля тощо). Деякі вчені називають «сталий розвиток» найперспективнішою ідеологією третього тисячоліття.
Викиди CO2 в ЄС. Португалія першою досягла необхідного рівня викидів.
Світові стрічки новин миготять повідомленнями на кшталт: «Представники Європарламенту і всіх країн Європейського Союзу після тривалих переговорів вперше узгодили допустимі норми викиду вуглекислого газу для вантажних автомобілів і автобусів. Документ ще вимагає схвалення на пленарній сесії Європарламенту і ратифікації всіма державами ЄС, однак ці кроки найчастіше є формальними. Так, до 2030 року середній розмір викидів CO2 важких вантажівок і автобусів повинен бути скорочений на 30% в порівнянні з рівнем 2019 року».

Нікого вже не здивуєш фото якогось євровисокопосадовця, який приїхав на роботу на велосипеді. Європейська спільнота намагається популяризувати таку позицію і у колі своїх сусідів – країнах Східного партнерства. Україна, Молдова, Білорусь, Арменія, Грузія, Азербайджан … Ці пострадянські республіки мають спільну історію, багато спільних проблем та очевидну зацікавленість у інтеграційних процесах з Європою. Зі свого боку європейські партнери охочіше надають підтримку тим ідеям і проектам, де країни Східного партнерства не просто вирішують внутрішні проблеми, а й налагоджують міжрегіональні та транскордонні зв`язки.
Учасники конференції
Буквально в лютому цього року в Чернівцях відбулася транскордонна конференція "Через сталий транспорт до чистого довкілля" . Цей захід відбувся згідно Програми територіальної співпраці країн Східного партнерства «Молдова -Україна». Він об`єднав громадських активістів, вчених, представників ЗМІ та лідерів громад з Молдови та трьох областей України (Чернівецької, Вінницької, Одеської).
«Проект співпраці між Чернівцями та молдавським містом Єдинці був одним із 16, відібраних європейськими партнерами (з 154-х, які взагалі претендували на грантову допомогу), - розповіла Каталіна Аргір, фінансово-проектний менеджер німецького GIZ (Gesalschaft fur internazionale Zusammenarbeit – товариства міжнародного співробітництва). - Загальна сума фінансування складала 3,3 млн євро на рік (фактично роботу подовжили на кілька місяців). З них Чернівцям та Єдинцям припало близько 300 тисяч. Ці кошти передбачали ряд обстежень (зокрема моніторинг якості повітря), урахування в інфраструктурі міст потреб пішоходів, велосипедистів та автомобілістів, проведення ряду інформаційно-популяризаторських кампаній (від літніх таборів для журналістів та громадських діячів до транскордонних велопробігів), а також встановлення велостійок і маркування велодоріжок. Зараз цей важливий проект завершується і нас дуже цікавить його життєстійкість, подальше існування після припинення донорського фінансування. Принаймні вже створені елементи інфраструктури будуть передані на баланс міської влади, і від неї залежить їх подальше утримання».

Варто зазначити, що і з українського і з молдавського боку у проекті брали участь по два партнери: муніципалітет/мерія та громадські організації. Чернівці представляла Буковинська Агенція регіонального розвитку (БАРР), Єдинці – громадська організація «Demos».

Слід зазначити, що у так званих «м`яких» (просвітніх) заходах брали участь представники з усієї України. Понад 40 громадських організацій підписалися на отримання підсумкових матеріалів проекту (аналіз законодавства України та ЄС, що стосується транспортної політики, організація таких акцій як Європейський тиждень мобільності та ін..).


Каталіна Аргір
Цей пам`ятник велосипеду прикрашає Площу Святої Марії у Чернівцях. Символічно.
«Спільнота громадських організацій, які лобіюють розвиток велотранспорту в Україні і відповідні зміни до законодавства, досить активна і дружна, - говорить голова БАРР Тетяна Лебухорська. – Поки не все, що ми хочемо, може бути втілено в рамках діючого законодавства, потрібно напрацьовувати стратегічні документи. Але ми вже створили таку спільноту як «Українська велосипедна мережа». Від Одеси до неї, наприклад, входить «Velovektor». Є ще, здається, «Молода громада», яка опікується не так містом як областю, ОТГ. Адже велосипед по селах - дуже популярний вид транспорту – швидкий і бюджетний. Пам`ятаю, що на наших кемпах був представник міської влади Рені, а потім вони у себе в місті проводили Європейський тиждень мобільності (цей щорічний захід відбувається у вересні, і в ньому беруть участь представники понад двох тисяч населених пунктів Європи). Взагалі ми під час тренінгів дали дуже багато базової ґрунтовної інформації для організації подібних заходів».

Звичайно, порівнювати Одесу та Чернівці важкувато, хоча архітектура історичних центрів дуже подібна. Навіть Одеську Оперу та Чернівецький музично-драматичний театр проектувала та сама австрійська фірма. Почувши десь на вулиці: «Та вона не може вийти на балкон, бо завалиться!» - відчуваєш себе практично вдома. Та коли на смартфон прийде повідомлення: «В центрі великі затори, можлива затримка до 11 хвилин», справжній одесит лише заздрісно посміхнеться. Так, в нас майже в чотири рази більше населення. І якщо Чернівці – одне з найбільш екологічно чистих міст України, то в Одесі чистота повітря викликає великі питання. Але ж зрештою – в кожного міста та регіону є свої особливості, просто їх потрібно враховувати.
Одеський «Velovektor»
Так, в Одесі періодично відбуваються масові велораллі (на зразок традиційної Велосотки), а цієї весни нам навіть обіцяють муніципальний велопрокат (до того існувало кілька невеличких приватних фірм). Але фактично крім Траси здоров`я та узбережжя немає місць пристосованих до потреб велосипедистів. Велодоріжки та велопарковки громадськості доводиться буквально відвойовувати, так само як і зелені зони. Якщо Одеса справді претендує на звання європейського міста та туристичного центру, ці питання не можна обминати увагою.

До речі, як згадували учасники транскордонного триденного велопробігу «Чернівці-Єденці» під час своєї поїздки вони зустрілися з парою велосипедистів. Ті виявилися білорусами, які на двох колесах долали відстань між Одесою та Чернівцями. Можливо, саме Білорусь виявиться наступним партнером України у рамках Східного партнерства. Зокрема про це говорив тім-лідер GIZ Ерк Роелоффс (він брав участь у транскордонній конференції, перебуваючи у Берліні - за допомогою скайпу).

Не завжди варто вигадувати велосипед, інколи досить скористатися вже розробленими успішними практиками
Як говорили експерти, учасники конференції, транспортна політика ЄС не полягає у повній відмові від приватного транспорту. Ідеальний варіант: коли він є, але користуються ним лише за особливої потреби, надаючи перевагу іншим засобам пересування.

Але мабуть ці експерти ще не їздили в одеських маршрутках у годину пік. Насправді існує дуже багато пропозицій про те, як поліпшити подібну ситуацію. Від різного початку робочого дня (десь о 8-й, а десь о 10-й) до формування багатофункціональних житлових масивів (якщо район не просто спальний, а там є робочі місця, то частина населення зазвичай лишатиметься там, не перевантажуючи транспортні артерії).

Насправді, вже за час дії вказаного проекту в Україні дещо змінилося законодавство (ті ж дорожньо-будівельні норми). Інтегруючись до ЄС варто «підтягувати» до європейських стандартів існуючі законні та підзаконні акти. Не завжди варто вигадувати велосипед, інколи досить скористатися вже розробленими успішними практиками.
Текст та візуалізація
Павло Колотвін
Наталя Шевчук