Механізм взаємовідносин партій між собою та, з іншого боку, між ними та державою отримав назву партійної системи
Існуючі в різних державах партійні системи можна поділити на дві групи
– однопартійні (де існує одна партія або існують декілька партій, однак усі вони, крім однієї, не претендують на державну владу; така система раніше існувала у СРСР, а нині існують на Кубі, в Китаї, у Північній Кореї)
Багатопарійні.
Останні, в свою чергу, поділяються на:
системи домінуючої партії (існують багато впливових партій, однак лише одна, як правило, знаходиться при владі; така система існує в Швеції, раніше існувала в Японії, Мексиці);
двопартійні (партій в країні багато, однак лише дві зміняють одна іншу при владі; існує в США, у Великобританії; підвидом такої системи є система двох з половиною партій, коли дві найпотужніші партії не можуть самотужки опанувати влади, тому одна з них долучає якусь дрібну партію – така система протягом тривалого часу існувала у ФРН);
система поміркованого плюралізму (представництво в парламенті декількох партій, відсутність позасистемної парламентської опозиції);
система поляризованого плюралізму (різке ідеологічне розмежування, наявність двополярної деструктивної опозиції, наявність позасистемних партій);
атомізовані (наявність багатьох, зокрема позасистемних, партій, які не користуються значним впливом).
В Україні складається партійна система, орієнтована на підтримку внутрішньоелітної комунікації.
Партії представляють складові елементи великих фінансово-політичних угруповань, використовуються як лобісти інтересів при прийнятті законів.
П'ять найважливіших чинників, які негативним чином впливають на партійне будівництво в Україні.
відносна нерозвиненість демократичної політичної культури і громадянського суспільства
випередження політичними змінами економічної трансформації
тривале існування в країні президентсько-парламентської республіки та мажоритарної виборчої системи
значні розбіжності у соціальних характеристиках між регіонами країни
Ви́борча систе́ма — сукупність правил і законів, що забезпечують певний тип організації влади, участь суспільства у формуванні державних, представницьких, законодавчих, судових і виконавчих органів, вираження волі тієї частини населення, яка за законодавством вважається достатньою для визначення результатів виборів легітимними.
Виборча система — це порядок формування виборних органів держави та органів місцевого управління (самоврядування) на основі Конституції та законів.
Розрізняють такі виборчі системи: мажоритарна, пропорційна, змішана.
I. мажоритарні системи (використовують 114 незалежних держав та напівавтономних територій з-поміж 211 або 55 % від загальної кількості)
1. голосування за принципом відносної більшості (англ.First Past the Post, FPTP) — застосовують 32 % від загальної кількості (68 з 211 країн), зокрема, США, Індія
2. представницьке голосування (англ.Block Vote, BV) — 6 % від загальної кількості (13 країн)