Колотвін Павло Олександрович
Лекція 3. Політологія
Поняття держави та форми державного правління
Головним інститутом політичної системи є держава.
Це особлива форма самоорганізації суспільства, носій публічної влади, який здійснює управління суспільством від імені народу.
Це особлива форма самоорганізації суспільства, носій публічної влади, який здійснює управління суспільством від імені народу.
Ознаки держави
територія
на яку вона розповсюджує владу
суверенітет
верховенство державної влади всередині країни та її незалежність у зовнішній
примус
монополія на легальне застосування примусу
законодавча діяльність
можливысть встановлювати правила
податки
повноваження з встановлення і стягнення податків
державні символи
тобто герб, прапор та гімн
Згідно з теорією розподілу державної влади вона поділяється на гілки:
законодавчу
парламент; в Україні – Верховна Рада
виконавчу
Президент (в деяких державах), уряд (в Україні – Кабінет Міністрів), вертикаль органів виконавчої влади – центральних (міністерства, державні комітети, ін.) та місцевих (в Україні – місцеві держадміністрації);
судову
(вищий орган судової гілки влади в Україні – Верховний Суд; спеціалізовані суди – господарчі та ін.; вертикаль судових органів; система апеляційних судів).
У формі державного правління віддзеркалюється формальне джерело влади. Це поняття відповідає на питання, хто здійснює правління в державі.
Виокремлюють дві основні форми правління – монархію та республіку.
Монархія є такою формою правління, за якої верховна влада в державі (короля, князя,
султана, царя, імператора) є довічною і успадковується.
Монархії поділяються на:
Виокремлюють дві основні форми правління – монархію та республіку.
Монархія є такою формою правління, за якої верховна влада в державі (короля, князя,
султана, царя, імператора) є довічною і успадковується.
Монархії поділяються на:
- абсолютні, в яких монарх має владу, не обмежену конституцією. Він, зокрема, може ухвалювати закони.
Абсолютні монархії в свою чергу поділяються на світські та теократичні (в останнії монархи є водночас главами не лише держав, а й конфесійних організацій суспільства, прикладом є Ватикан, Саудівська Аравія);
Абсолютні монархії в свою чергу поділяються на світські та теократичні (в останнії монархи є водночас главами не лише держав, а й конфесійних організацій суспільства, прикладом є Ватикан, Саудівська Аравія);
конституційні (приклади – Великобританія, Норвегія, Швеція тощо). Влада монарха обмежена конституцією, існують виборний законодавчий орган (парламент), незалежна судова система.
Вперше така монархія виникла у Великобританії у XVII ст. Фактично вищим органом виконавчої влади у таких країнах є уряд, відповідальний перед парламентом. Особливий вид конституційної монархії – парламентський, який існує у Великобританії, де відсутня конституція як єдиний документ;
Вперше така монархія виникла у Великобританії у XVII ст. Фактично вищим органом виконавчої влади у таких країнах є уряд, відповідальний перед парламентом. Особливий вид конституційної монархії – парламентський, який існує у Великобританії, де відсутня конституція як єдиний документ;
дуалістичні (Марокко, Іорданія, Таїланд) – перехідна форма від абсолютної до конституційної. Монарх здійснює виконавчу владу, формує уряд, однак законодавча влада належить парламентові
Особливим різновидом монархії є виборна монархія, що сполучає елементи монархії та республіки. В минулому такою монархією була Річ Посполита, на сьогодні вона існує в Малайзії, де главою держави є монарх, що обирається на 5 років особливою нарадою з представників монархічних штатів, що входять до Малайзійської федерації.
Республіка є формою правління, за якої усі вищі органи державної влади обираються (народом або певними органами, наприклад, парламентами). Це найбільш поширена у світі форма правління. Республіками є на сьогодні 140 держав.
Класифікація республік:
- президентські (67 держав, зокрема, країни Латинської Америки, багато країн Африки). Президент обирається на загальнонаціональних виборах, є главою уряду, призначає членів уряду, не має права розпуску парламенту;
- парламентські (Італія, ФРН, Угорщина, Латвія тощо). Парламент формує уряд, обирає президента, останній є главою держави, але не виконавчої влади. Парламент може висловити уряду вотум недовіри, що означає відставку уряду. Президент має право за пропозицією уряду розпустити парламент і оголосити дострокові вибори;
- змішаного типу (Франція, Фінляндія, Румунія, Україна) – сполучає елементи президентської та парламентської республік. Президент часто обирається на загальних виборах. Уряд формується парламентом, очолюється прем'єр-міністром та відповідальний перед президентом і парламентом. Президент здійснює загальне керівництво урядом, що очолюється прем'єром. Президент має право розпуску парламенту за визначених обставин.
Класифікація республік:
- президентські (67 держав, зокрема, країни Латинської Америки, багато країн Африки). Президент обирається на загальнонаціональних виборах, є главою уряду, призначає членів уряду, не має права розпуску парламенту;
- парламентські (Італія, ФРН, Угорщина, Латвія тощо). Парламент формує уряд, обирає президента, останній є главою держави, але не виконавчої влади. Парламент може висловити уряду вотум недовіри, що означає відставку уряду. Президент має право за пропозицією уряду розпустити парламент і оголосити дострокові вибори;
- змішаного типу (Франція, Фінляндія, Румунія, Україна) – сполучає елементи президентської та парламентської республік. Президент часто обирається на загальних виборах. Уряд формується парламентом, очолюється прем'єр-міністром та відповідальний перед президентом і парламентом. Президент здійснює загальне керівництво урядом, що очолюється прем'єром. Президент має право розпуску парламенту за визначених обставин.
