Між Азією та Європою
Які перспективи в чорноморських перевезень?
На початку травня, на борту порому KAUNAS SEAWAYS, проходила традиційна наукова конференція вчених і спеціалістів української морської галузі. На ній були обговорені пріоритети роботи Чорноморських поромних ліній як основи міжнародного транспортного коридору.
Захід відбувся під час регулярного рейсу Чорноморськ (Україна) - Хайдарпаша (Туреччина). Тому учасники конференції, в буквальному сенсі, змогли поринути в тему морських перевезень та транспортної реформи.
Захід відбувся під час регулярного рейсу Чорноморськ (Україна) - Хайдарпаша (Туреччина). Тому учасники конференції, в буквальному сенсі, змогли поринути в тему морських перевезень та транспортної реформи.
Queen Elizabeth в Одесі
Одна з тем обговорення була присвячена розвиткові морських круїзів в Україні. Якщо в світі ця сфера туризму демонструє зростання 7-8 відсотків на рік, то в нашій державі такий вид дозвілля ледь жевріє.
На думку експертів, сприяти відродженню круїзних рейсів Чорним морем могли б кілька суден пасажиромісткістю в 250-300 осіб. Зараз тільки поромні лінії СК «Укрферрі» дозволяють здійснити морські подорожі до Грузії або Туреччини.
В перспективі ми можемо популяризувати ці напрямки серед європейських відпочивальників, які навідуються до України з туристичною метою. Однак до цього часу потрібно встигнути врегулювати велику кількість питань.
На думку експертів, сприяти відродженню круїзних рейсів Чорним морем могли б кілька суден пасажиромісткістю в 250-300 осіб. Зараз тільки поромні лінії СК «Укрферрі» дозволяють здійснити морські подорожі до Грузії або Туреччини.
В перспективі ми можемо популяризувати ці напрямки серед європейських відпочивальників, які навідуються до України з туристичною метою. Однак до цього часу потрібно встигнути врегулювати велику кількість питань.
«Законодавство Європейського Союзу з приводу морських перевезень дуже жорстке та чітко регламентоване. Ми це бачимо на прикладі портів Румунії та Болгарії, становище яких не дає нам приводів для оптимізму. З іншого боку, ми розраховуємо на співпрацю з Китаєм. Ця держава сьогодні робить ставку на прокладення «Нового морського шляху», орієнтується на залучення всього транспортного потенціалу Євразії. Мова зараз йде зараз про захоплення світового ринку. Китай кидає серйозний виклик ЄС у торгівельних питаннях. Він активно приймає трансферти з європейських країн, переправляючи до них потік зворотних товарів», - описує ситуацію професор Одеського національного морського університету Михайло Постан.
Михайло Постан
Днопоглиблення в порту Южний
Сьогодні Україна взяла курс на євроінтеграцію, проте вітчизняна морська галузь поки що не готова працювати за новими правилами. Будь-які зміни потребують часу, довготривалої роботи, а у випадку об'єктів портової інфраструктури – великих грошей. Навіть якщо законодавчо впровадити нові стандарти, навчити людей за ними працювати, це ніяк не вплине на технічний стан портів Одещини.
Європейські компанії користуються, в основному, великовантажними торговими суднами, до прийому яких українські чорноморські гавані просто не пристосовані. І хоча ведуться днопоглиблювальні роботи, запроваджуються різноманітні інновації, ще зарано говорити про європейську перспективу Чорного моря.
Європейські компанії користуються, в основному, великовантажними торговими суднами, до прийому яких українські чорноморські гавані просто не пристосовані. І хоча ведуться днопоглиблювальні роботи, запроваджуються різноманітні інновації, ще зарано говорити про європейську перспективу Чорного моря.
Всі світові морські компанії намагаються виробити єдині стандарти
З іншого боку, наша держава не може жити ізольовано. Відбувається глобалізація, всі світові морські (та не тільки) компанії намагаються виробити єдині стандарти, щоб потім за ними працювати. Універсальні норми допомагають зменшити бюрократію, уникнути непорозумінь з контролюючими органами різних країн.
Адже які можуть бути проблеми, якщо для всіх функціонує один діючий закон? Проте жодна теорія не працюватиме без практики. Для останньої потрібна відповідна матеріально-технічно база, яку треба починати готувати вже сьогодні.
Адже які можуть бути проблеми, якщо для всіх функціонує один діючий закон? Проте жодна теорія не працюватиме без практики. Для останньої потрібна відповідна матеріально-технічно база, яку треба починати готувати вже сьогодні.
« Чорноморські перевезення матимуть розвиток тільки тоді, коли зазнають змін головні причали. Всі конструкції, які залишилися в спадок із радянських часів, сьогодні є застарілими. Нам потрібно реконструювати порти, щоб вони могли витримувати навантаження сучасних водоплавних засобів. На жаль, багато наших пристаней сьогодні технічно не здатні приймати сучасні великовантажні торгові судна. Ми маємо перспективи створення рейдових причалів, щоб іноземні плавзасоби могли до нас заходити оминаючи порти. До цього нам потрібно вирішити чимало питань, якими ніхто серйозно не займався. Так раз на п'ять-десять років Чорне море замерзає, що створює перешкоди для поромних та інших перевезень. Однак ця проблема сором'язливо замовчується та не береться до уваги», - говорить професор кафедри Морських та річкових портів Одеського національного морського університету Станіслав Рогачко.
Станіслав Рогачко
паромне сполучення через Одесу
Проте навіть враховуючи вищезазначені проблеми, українські морські транспортні шляхи не простоюють. Незважаючи на бюрократію, жахливий стан доріг, велика кількість вантажівок переїжджає на пороми в портах Болгарії, Грузії, Туреччини та пливе до українських берегів.
Мова тут йде про стабільні регулярні перевезення, на які вишукуються черги далекобійників. І, що найголовніше, в обидва боки багатотонні машини не прямують порожніми. В Україну завозиться текстиль, побутова техніка, на експорт ж вивозиться сільськогосподарська продукція.
Значить, чорноморські перевезення мають потенціал, який потрібно тільки скерувати в потрібне русло.
Мова тут йде про стабільні регулярні перевезення, на які вишукуються черги далекобійників. І, що найголовніше, в обидва боки багатотонні машини не прямують порожніми. В Україну завозиться текстиль, побутова техніка, на експорт ж вивозиться сільськогосподарська продукція.
Значить, чорноморські перевезення мають потенціал, який потрібно тільки скерувати в потрібне русло.
Договір про асоціацію з ЄС вимагає від України розвивати діючі транспортні системи
Щоб українська морська галузь розвивалася далі, наша держава повинна проявити вміння пристосовуватись до нових умов. З одного боку Договір про асоціацію з ЄС вимагає від України розвивати стабільні, ефективні, безпечні, інтероперабельні та оперативно діючі транспортні системи.
З іншого - китайський проект «Один пояс- один шлях» з багатомільярдними доларовими інвестиціями до транспортних інфраструктур на Великому Шовковому шляху потребує відповідних кроків від кожної держави, що хоче бути задіяна в цій грандіозній магістралі нового тисячоліття.
Євроінтеграція та глобалізація поставили перед українською морською галуззю чимало питань, вирішення яких не може бути однозначним й вимагає гнучкого і зваженого підходу до кожної проблеми.
З іншого - китайський проект «Один пояс- один шлях» з багатомільярдними доларовими інвестиціями до транспортних інфраструктур на Великому Шовковому шляху потребує відповідних кроків від кожної держави, що хоче бути задіяна в цій грандіозній магістралі нового тисячоліття.
Євроінтеграція та глобалізація поставили перед українською морською галуззю чимало питань, вирішення яких не може бути однозначним й вимагає гнучкого і зваженого підходу до кожної проблеми.
Текст та візуалізація
Павло Колотвін
Марія Шевчук
Даний проект виконується за підтримки проекту USAID «У-Медіа», що реалізується міжнародною організацією Інтерньюз.
