Об'єднані громади стають «прозорішими»
Однією з ключових тем обговорень була система закупівель Prozorro, яку багато критикують останнім часом. Мовляв, вона недосконала та потребує доопрацювань. Проте це той випадок, коли краще хоч якийсь варіант контролю, ніж повна його відсутність. Якби у нас були абсолютно чесні та ідеальні громадяни, можливо не треба було б ніяких тендерів. Відповідальним людям просто би давали гроші, а вони йшли й купували б за них все, що треба. На жаль, такого немає навіть в передових країнах, на які ми всі рівняємось. Проблема не тільки в корупції чи неефективності використання коштів. Тут є загальна філософська проблема витрачання чужих грошей на непотрібні речі.
Будь-яка людина буде прагнути працювати менше та заробити більше. Навіть якщо це робиться нечесними шляхами, особливо без загрози покарання за подібні. Зрозуміло, що купувати дорого краще, ніж купувати дешево. Якщо ви маєте можливість дозволити собі дорогу річ, то ви це зробите. Людина, яка немотивована витратити кошти максимально ефективно, постарається купити що дорожче з мотивацією «там надійніше». Але, на жаль, в наших громадах немає достатньо грошей, щоб перекрити всі потреби, тому система тендерів є необхідною. Вона працює всюди, від величезних замовників на кшталт Укрзалізниці чи Нафтогазу до маленьких замовників на кшталт територіальних громад.