В Одеській області ремонту потребують 95 відсотків доріг. І це не універсальне число, яке жартівники часто використовують в інтернет-мемах на позначення великої кількості чогось. Це реальні статистичні дані, які були оголошені на прес-кафе, присвяченому децентралізації та реформуванню дорожньої галузі на Одещині.
Захід був організований Одеським Центром розвитку місцевого самоврядування за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». Запрошені журналісти отримали можливість поспілкуватися з керівниками об'єднаних територіальних громад та представниками дорожнього господарства.
Все йде за планом?
Децентралізація дорожньої галузі мала чітко розподілити ділянки доріг, за які відповідають різні органи влади. Так після реформи за Укравтодором залишилося 50 тисяч кілометрів доріг державного значення. Інші 120 тисяч кілометрів перейшли під відповідальність місцевого самоуправління (разом із коштами на їх утримання).
В Одеській області нові правила чітко проявили себе під час весняно-зимових снігових катаклізмів. Так дорожні служби розчищали дороги регіонального значення, а голови громад та сільрад зайнялися місцевими автошляхами. Здається, що нові правила запрацювали, однак не повністю і не всюди.
«Хоча формально у нас відбулася децентралізація, перераховані всі необхідні кошти, однак в районах будь-які роботи досі затверджуються Укравтодором. Якщо балансоутримувач має погоджувати свої витрати з органом, який не виділяє жодного фінансування, то про яку децентралізацію може йти мова взагалі?Це все одно, що утверджувати кошторис на ремонт у власній квартирі з сусідами. Можливо, така ситуація пов'язана з тим, що в нас відбувається перехідний етап, ще не всі повноваження передані та розподілені. Однак шукати шляхи вирішення цього питання треба вже зараз,» - зазначає начальник Служби автомобільних доріг в Одеській області Олег Варивода.
Олег Варивода.
Дороги, це артерії, за яким здійснюється життя в державі. Якщо не буде доріг та мостів, то люди не зможуть отримувати продукти, медичну допомогу, будуть ізольовані від всього світу. Можливо, ці слова дещо банальні, але від цього не легше тим людям, для яких їхні регіональні дороги в буквальному сенсі стають смугою перешкод. Тому мати гарні автошляхи – базова необхідність кожного жителя найменшого куточка України.
Але в наших реаліях відремонтовані дороги мають інший бік медалі – збільшення кількості ДТП. Люди, на радощах, перевищують швидкість і потім не можуть впоратися з керуванням. Так на трасі Спаське-Вилкове (буквально через п'ять днів після завершення ремонту) в автокатастрофі загинуло четверо людей. Це б могло бути прикрим співпадінням, проте це лише один показовий приклад з великої кількості.
Звісно, вони не є аргументом за те, щоб лишати магістралі «в первозданному стані». Це лише нагадування, що треба лишатися відповідальним. І не тільки на автошляхах.
Дорогою до громад
Якщо у великих містах час від часу проводилися якісь реконструкції доріг, то українські села потерпали від бездоріжжя найбільше. Гроші на ремонт автошляхів довгий час виділялися за остаточним принципом, які до віддалених районів просто не доходили. В деяких населених пунктах жодних серйозних робіт не проводилося взагалі, а ті, що були, часто фінансувалися за рахунок приватних підприємців чи просто небайдужих жителів, яким набридло трястися на розбитому асфальті.
Сільські ради, в основному, могли розраховувати на ямкові ремонти, які не могли кардинально виправити ситуацію. Та й вистачало таких заходів, зазвичай, до першого сильного дощу. В останні роки, після децентралізації, ситуація в багатьох маленьких населених пунктах покращилася. Чи не вперше за чверть століття на рахунках сільських рад з'явилися кошти, які серед іншого спрямовуються на ремонт доріг.
«В нас довгий час нічого не робилося, однак після старту децентралізації ми отримали можливість щось у себе зробити вперше за довгі роки. Так в минулому році нами було використано чотири з половиною мільйони гривень інфраструктурної субвенції, на придбання спецтехніки для комунальних підприємств та ремонт дорожнього покриття. На техніку ми витратили два мільйони гривень, інша ж сума пішла на реконструкцію доріг. В цьому році планується вийти на співфінансування з обласними органами влади. Ми потребуємо придбання шкільного автобуса, маємо на меті продовжити роботи над дорожнім покриттям та реалізувати проект з капітального ремонту доріг, які сполучають населені пункти нашої громади,» - ділиться планами голова Коноплянської об'єданої територіальної громади Олександр Волошин.
Олександр Волошин
До Ізмаїлу та Рені, стало добиратися значно простіше; мандрівки до Кодими на півночі чи до Березівки на сході залишаються важкими.
Звісно, це лише невелика частка того, що треба зробити на дорогах Одеської області. Якщо на південь регіону, до Ізмаїлу та Рені, стало добиратися значно простіше, то мандрівки до Кодими на півночі чи до Березівки на сході автолюбителі досі продовжують згадувати «незлим тихим словом». Наявні кошти неможливо освоїти за короткий проміжок часу й залатати всі дірки (в прямому і переносному сенсі цього слова).
Дається взнаки як їх нестача, так і відсутність перспективних планів розвитку територій в деяких громадах. Не завжди зрозуміло, куди спрямовувати інфраструктурну субвенцію, бо не всі місцеві органи влади подбали про те, щоб окреслити реальне коло проблем. Зараз всі стрімко кинулися «виправлятися» і в перспективі це питання має вирішитися: хоча й шлях до цього обіцяє бути довгим.