В рамках проекту Всеукраїнського руху проти політичної корупії «Під контролем»у квітні 2016 року була проаналізована ефективність впровадження системи електронних публічних закупівель органами влади Одеси та Одеської області. Тоді порівняльна характеристика кількості розміщених тендерів на електронних платформах Prozorro показала, що залучення суб'єктами господарювання до системи розподілу державних коштів є достатньо динамічним.

Проте, схоже не всі учасники цього процесу зустріли нововведення з великим ентузіазмом.

Так, наприклад, Одеська міська рада на початок квітня 2016 року спромоглася розмістити на електронних платформах всього 1 тендер на загальну суму 18700 грн. Одеська державна адміністрація у той самий час мала на своєму рахунку 7 розміщених тендерів на загальну суму в 560 000 грн.

Всі заперечення здебільшого пояснювалися тим, що за Законом не обов'язково бігти на одну з платформ Prozorro кожен раз, коли державному підприємству/установі необхідно знайти постачальника товарів/послуг/робіт.

ЗУ «Про державні закупівлі» зобов'язує використовувати електронну систему в разі, якщо вартість необхідних товарів/послуг становить більше 200 000 грн., а сума виконаних робіт - понад 1,5 млн. грн. (для підприємств-монополістів цей поріг підвищений до 1 млн. грн і 5 млн. грн. відповідно). У всіх інших випадках використання системи не є обов'язковим.

Особлива увага у даному випадку приділяється Департаменту міського господарства Одеської міської ради, який за своєю сутністю в основному укладає договори підряду саме на проведення робіт, а тому має можливість проводити угоди вартістю до 1,5 млн. грн. без використання системи Prozorro.

Використовуючи офіційний електронний портал публічних фінансів України, будь-який громадянин здатен відстежити куди і на що витрачають гроші будь-які владні суб'єкти. Особливо цікавим може видатись період закінчення бюджетного року (грудень 2015), коли значна кількість коштів, за звичаєм, списується з бюджетних рахунків через перерахування їх за буцімто виконані роботи та послуги на рахунки лояльних підрядних організацій.

Так можна простежити не тільки кількість коштів, які освоюються поза системою електронних публічних закупівель, а й дізнатися найменування одержувачів, які отримують ці кошти в автономному режимі, не приймаючи участь у будь-яких торгах.

За даними порталу публічних фінансів, тільки за грудень 2015 року один лише Департамент міського господарства Одеської міської ради реалізував угод на 20 млн. грн., у той час як за підсумками чотирьох місяців (грудень 2015 – березень 2016) сума угод, реалізованих через платформу Prozorro всіма бюджетними підприємствами і установами міста Одеси склала 43 млн. грн., 25% від загальної суми зареєстрованих тендерів.

Тобто виходить, що загальна сума угод, що реалізуються на етапі допорогових закупівель майже вдвічі більша за суму тендерів, що укладаються через систему Prozorro. І це притому, що до Prozorro потрапляють замовлення від 200 000 грн. та 1,5 млн. грн. відповідно.

Додатково модуль аналітики системи Prozorro звітує, що ні однієї тендерної закупівлі Департаментом міського господарства Одеси за весь час розміщено так і не було.

Але, якщо проблема дроблення тендерів, в якій, як виявилося, так ефективна одеська влада, піднімається вже не в перше, то дещо цікавого можна знайти саме в реєстрі одержувачів бюджетних коштів.

Тільки за період грудня 2015 року близько 7 із 20 млн. грн. бюджетних коштів, сплачені Департаментом міського господарства Одеської міської ради, були спрямовані на рахунки підприємств, які мають у своїй структурі складову з корупційними ризиками.

Моніторинг подальших витрат владних суб'єктів командою Всеукраїнського руху «Під контролем» дасть змогу перевірити наявність інших компаній, що можуть слугувати для вимивання через сферу ЖКГ державних коштів за межі країни.

Слід також приділяти особливу увагу залученню державних суб'єктів господарювання до системи електронних публічних закупівель з 1 серпня 2016 року, яка є обов'язковою для використання всіма замовниками.

В цілому, планова сума тендерів, розміщених суб'єктами Одеської області, з квітня 2016 року виросла майже в 4 рази і наразі становить 730 млн. грн. Але відсоток завершених тендерів, на відміну від квітня, скоротився з 25% до 15%, що є ознакою того, що багато торгів затягуються, технічна документація може писатися під певний вид товарів/послуг/робіт та певного замовника, учасники змагань не доходять згоди.