Проблемне питання: як громадам розпоряджатися землею?
Селяни живуть завдяки землі
Одні володіють великими фермерськими угіддями, заробляючи великі, за мірками для села, гроші. Інші ж вдовольняються невеличкими присадибними ділянками, на яких вирощують картоплю та огірки.
Так чи інакше, якість життя мешканця типового українського села напряму залежить від родючості ґрунтів та сприятливих погодних умов. Здавалося б, зараз йде реформа децентралізації, невеликі населені пункти отримали більше повноважень. Завдяки ним новоутворені об'єднані територіальні громади зможуть доцільніше використовувати земельні ресурси. Однак як на практиці, так і на папері «земельне питання» для ОТГ досі лишається неврегульованим.
«Сьогодні громади отримують доходи від сплати за землю до місцевих бюджетів. І всі ми зацікавлені в тому, щоб контролювати оплату за земельні наділи на своїй території та давати людям можливість використовувати її в законному порядку. Маються на увазі землі, які належать об'єднаній територіальній громаді. Проте сьогодні, на жаль, законодавство не дає нам такого права. За межами населених пунктів громади не можуть розпоряджатися землями, і в цьому для нас є дуже велика проблема. Склалася парадоксальна ситуація: з одного боку, ОТГ не можуть розпоряджатися землею, а з іншого - саме «земельні» кошти значною мірою відповідають за наповнюваність бюджету. – розповідає керівниця Великомихайлівської об'єднаної територіальної громади Тетяна Жарська.
Тетяна Жарська
Поле у Великомахайлівській ОТГ
Про важливість земельної децентралізації говориться дуже давно. Першою «ластівкою» в цьому питанні став законопроект № 4335. Він передбачав передачу державних земель всім існуючим органам місцевої влади, що в умовах її реформування могло призвести до правових колізій у майбутньому. Тому, власне, цей документ не пройшов навіть перше читання. На зміну йому з'явився законопроект №7118, який повинен був вирішити питання регуляції земельних ресурсів, які знаходяться в складі об'єднаних територіальних громад. Перед його розглядом, наприкінці минулого року, представники понад двохсот українських ОТГ відправили листа до Верховної Ради України, де просили депутатів розглянути та ухвалити вищезазначений законопроект. Однак він теж не знайшов необхідної підтримки в кулуарах.
«Головним завданням, яке сьогодні стоїть перед громадами, є ефективне використання наявних земельних ресурсів. Сьогодні існують речі, які дають можливість громадам заробити кошти. Однак коли рішення з приводу використання земель сільськогосподарського призначення приймає одна або дві людини в Геокадастрі, це одна річ. Коли ж ці питання вирішує депутатський корпус об'єднаної територіальної громади, то це зовсім інше. В другому випадку ми маємо ефективність, прозорість, і чесність по відношенню до жителів ОТГ,» - аргументує необхідність змін керівник Біляївської об'єданої територіальної громади Михайло Бухтіяров.
Михайло Бухтіяров
Основні положення документа передбачають передачу земель поза населеними пунктами у комунальну власність до об'єднаних територіальних громад
Зараз врегулювати земельні питання має проект закону №7363, який був зареєстрований у Верховній Раді відразу після прийняття бюджету на 2018 рік. Основні положення документа передбачають передачу земель поза населеними пунктами у комунальну власність до об'єднаних територіальних громад. До завершення процесу інтеграції ними мають розпоряджатися районні державні адміністрації. Окрім власне організаційних положень прописані шляхи «виводу бізнесу з тіні», спрощення легалізації фермерської справи. Також велику увагу законотворці приділили «антирейдерському блоку», який має захистити землевласників від спроб захоплення врожаю.
Поле в Біляївській ОТГ
На Одещині, зокрема в південних районах, випадки рейдерських нападів трапляються з року в рік. Напевно, немає жодного фермера, жодного керівника сільськогосподарського виробничого кооперативу, який би так чи інакше не зіштовхувався з цією проблемою. Завдяки допомозі антирейдерського штабу та підтримці односельців фермери доводять свої права в суді. Проте це не значить, що ситуація не повториться, жертвою рейдерів може стати будь-хто.
Хоча, в нас є і винятки з правил – об'єднані територіальні громади. За недовгий час їх існування на території Одещини не було зареєстровано жодного випадку привласнення врожаю. Адже просто невигідно приходити туди, де люди самі відповідають за свою землю та захищають її.
Хоча, в нас є і винятки з правил – об'єднані територіальні громади. За недовгий час їх існування на території Одещини не було зареєстровано жодного випадку привласнення врожаю. Адже просто невигідно приходити туди, де люди самі відповідають за свою землю та захищають її.
“
« Особисто я ставав жертвою рейдерських захоплень двічі, і ніхто не гарантує, що цього не станеться знову зі мною чи кимось іншим. Треба вчитися захищати себе, відстоювати свої права. Багато хто з нас сподівається, що ситуація зміниться завдяки децентралізації. Питання об'єднаних громад стоїть на першому плані, в багатьох районах воно вже проходить, але до нас поки не дійшло. Зараз багато хто боїться втратити зароблене і віддавати його біднішим сусідам. У той же час є села, які після об'єднання стали багатшими і тепер можуть більш вільно розпоряджатися своїми коштами. Громади повинні бути обов'язково, це справа майбутнього. Напевно з їх поширенням і система рейдерства відпаде,» - вважає житель Тарутинського району, голова СВК «Яровський» Дмитро Чиканчі.
Реформа децентралізації йде вже третій рік. І скільки вона триває, стільки й точиться розмов про необхідність надати право об'єднаним громадам розпоряджатися земельними ресурсами. Через відсутність необхідних законів ОТГ втрачають можливість заробити мільярди гривень. Ці кошти можна було б спрямувати на розвиток інфраструктурних об'єктів та інші потреби об'єднаних територіальних громад. З іншого боку, приймати розпорядження нашвидкоруч теж не варто.
Відомі випадки, коли «революційні» закони, при спробі їх застосування на практиці натикалися на безліч «підводних каменів». Пройшов вже значний відрізок часу, такий юридичний пробіл у земельному питанні вже має бути заповнений. Не так вже й важливо, як буде називатися той чи інший закон і під яким номером за нього проголосують у Верховній Раді. Найголовніше щоб він працював на благо звичайних людей.
Відомі випадки, коли «революційні» закони, при спробі їх застосування на практиці натикалися на безліч «підводних каменів». Пройшов вже значний відрізок часу, такий юридичний пробіл у земельному питанні вже має бути заповнений. Не так вже й важливо, як буде називатися той чи інший закон і під яким номером за нього проголосують у Верховній Раді. Найголовніше щоб він працював на благо звичайних людей.
Текст и визуализация
Павел Колотвин
Мария Шевчук
Даний проект виконується за підтримки проекту USAID «У-Медіа», що реалізується міжнародною організацією Інтерньюз.
