Сьогодні українські об'єкти морської інфраструктури продовжують розвиватися та приносити доходи до бюджету. Так, наприклад, в портах Одещини імпорт зріс на 20 %, а експорт – на 30 % в порівнянні з минулим роком. Цифри серйозні,однак салютувати про значні успіхи поки рано. Вітчизняні порти, в основному, орієнтовані на закордонних партнерів з Китаю та Арабських Еміратів.

Ці держави є потужними гравцями на світовому ринку, однак якщо та чи інша сфера хоче еволюціонувати, вона не може існувати замкнено. Новим шляхом розвитку для наших портів може стати співробітництво з країнами Європейського Союзу. Хоча вони поки, в своїй більшості, не сильно прагнуть з нами співпрацювати.

«Важливо, щоб керівництво українських портів мало регулярні контакти з бізнесом. Потрібно навчитися розуміти, що хочуть приватні підприємці, та адаптувало свою роботу під їх потреби. Ще одним важливим кроком, який треба зробити, є впровадження митної концепції. Вона була прийнято нещодавно та відповідає вимогам реформ митно-податкових служб, запроваджених у Києві. Європа ж, в свою чергу, має допомогти Україні всіма можливими способами. Тільки за умов взаємної підтримки та співпадіння стратегічних цілей можна розраховувати, що морські об'єкти вашої держави будуть привабливими для ширшого кола інвесторів,» – зазначив голова Представництва ЄС в Україні Х'юґ Мінґареллі під час свого останнього візиту до Одеси.

Південна Пальміра традиційно вважається «морськими ворітьми» України, однак на неї припадає не найбільша кількість вантажів. Якщо порівнювати досягнення портів, які зараз являються стратегічно важливими для нашої держави, то найбільший приріст вантажообігу спостерігається в портах сусідньої Миколаївської області.

Там він склав приблизно 7% в порівнянні з попереднім роком, та й загалом обсяг перевалки набагато більший, ніж по країні в цілому. Адміністрація морських портів сьогодні концентрує свою увагу на збільшення конкурентоспроможності наших портів, інноваціях та усуненні бар'єрів у спілкуванні з бізнесом. Одним з найперших завдань, яке поставили перед новою командою АМПУ на початку роботи, це забезпечення максимальної прозорості всіх тендерів.

«Одним з нововведень, яке ми змогли запровадити цього року, є реформа морської галузі. Зовсім нещодавно, в Одесі, український прем'єр-міністр Володимир Гройсман анонсував появу морської адміністрації. Це буде своєрідний Укравтодор, але не на дорогах, а на морі. Центральний урядовий орган, який слідкуватиме за розвитком портової індустрії та відповідатиме за порядок у морському секторі. Сьогодні нам вдалося вирішити корупційні проблеми в Адміністрації морських портів України. В цій установі довгий час процвітало хабарництво нечуваних масштабів. Після того, як туди призначили нове керівництво, обстановка змінилася на краще. Цього року провели два тендери, завдяки яким вдалося зекономити з виділених двох мільярдів майже чверть. За інших умов ці гроші могли б опинитися у кишенях нечесних людей, а не йти на розвиток портової галузі», – ділиться досягненнями міністр інфраструктури України Володимир Омелян.

Зараз в багатьох українських портах проводяться днопоглиблювальні роботи, наступним етапом має стати залучення міжнародних проектувальників для того, щоб наші порти стали максимально привабливими для закордонних партнерів.

Однак для реалізації всіх планів не обійтись без підтримки профільних міністерств, які відповідають у нас за будівництво. Як стверджують в АМПУ, зі свого боку вони роблять все можливе, щоб спростити участь в тендерах як місцевим підприємцям, так і закордонним. Що стосується залучення фінансових ресурсів для цієї галузі, то тут ситуація ще складніша. Портова галузь в Україні вважається однією з найбільш дохідних. Однак це не значить, що вона може вільно розпоряджатися заробленими коштами.

«Сторонній людині може здатися, що у Адміністрації морських портів багато грошей, які ми нікуди не витрачаємо. Але якщо порівняти АМПУ з іншими подібними організаціями в світі, то потрібно констатувати, що ми виконали велику роботу. Навіть порівнюючи з країнами ЄС, в напрямку яких ми зараз дивимось. У Європі створені спеціальні фонди, які спрямовані саме на розвиток інфраструктури. Це гроші з Брюсселя, які, грубо кажучи, мільярдами інвестуються в порти. В Україні такого джерела доходу немає. До того, більшість адміністрацій морських портів в світі позбавлені сплати податків. Ми ж сьогодні повністю сплачуємо всі податки і більш того, виплачуємо дивіденди, які в цьому році склали 75% від прибутку. Якщо поглянути на ситуацію в цілому, то виходить, що від наших доходів в 2016 році велику частку ми сплатили в бюджет. Про який розвиток в такому випадку можна говорити?» – пояснює ситуацію керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс.

Для сталого розвитку необхідно залучати фінансування, спрямовувати більше ресурсів на капітальні інвестиції. Необхідно налагодити залучення банківських кредитів: поширений інструмент у розвитку портів європейських країн. Українські порти не можуть взяти кредит, бо їм нам нічого залишити в заставу, а Міністерство фінансів не дає ніяких гарантій.

Ці питання зараз поставлені перед АМПУ і в деяких з них «портовики» вже досягли певних успіхів. З 1 січня 2018 року будуть знижені портові збори і це стосується всіх об'єктів вітчизняного мореплавства.

Також робиться все можливе, щоб «дотягнути» українські порти до світових, в тому числі і європейських, стандартів. Йдеться про прискорення документообігу, запровадження єдиного морського вікна для чіткого розуміння швидкості оформлення вантажів. Якщо все зробити правильно, то є велика ймовірність позитивних результатів та привернення уваги іноземних партнерів.