Досягнення реформи
Школи громад Одещини виходять на новий рівень
Україна вже на 80% виконала «Дорожню карту» реформи місцевого самоврядування
В Україні послідовно реалізується реформа освіти, яка у сільській місцевості нерозривно пов'язана з реформою місцевого самоврядування, більш відомою як реформа децентралізації.
Багато об'єднаних територіальних громад в Одеській області вже встигли відчути позитивний вплив цієї реформи. У їх числі й Маразліївська об'єднана територіальна громада, що розташована у Білгород-Дністровському районі Одеської області.
Європейські партнери України також визнають успіх реформи, підкреслюючи, що Україна вже на 80% виконала «Дорожню карту» реформи місцевого самоврядування.
Багато об'єднаних територіальних громад в Одеській області вже встигли відчути позитивний вплив цієї реформи. У їх числі й Маразліївська об'єднана територіальна громада, що розташована у Білгород-Дністровському районі Одеської області.
Європейські партнери України також визнають успіх реформи, підкреслюючи, що Україна вже на 80% виконала «Дорожню карту» реформи місцевого самоврядування.
шкільний автобус
Перерозподіл та пріоритети громади
Два роки тому в Одеській області реформа децентралізації робила перші кроки. Серед тих, хто об'єднався у числі піонерів, були три сільські ради у Білгород-Дністровському районі: всього трохи більше 6100 осіб з місцевого населення.
Це була перша об'єднана громада у цьому регіоні Одеської області, яка відразу ж стала демонструвати позитивну динаміку: збільшився бюджет, на місцевому рівні пройшла ціла низка справжніх реформ.
Два роки тому в Одеській області реформа децентралізації робила перші кроки. Серед тих, хто об'єднався у числі піонерів, були три сільські ради у Білгород-Дністровському районі: всього трохи більше 6100 осіб з місцевого населення.
Це була перша об'єднана громада у цьому регіоні Одеської області, яка відразу ж стала демонструвати позитивну динаміку: збільшився бюджет, на місцевому рівні пройшла ціла низка справжніх реформ.
«Бюджет був 1,1 млн грн, а став – 5,3 млн грн. Тобто бюджет розвитку виріс у п'ять разів. Ми поставили виробників сільськогосподарських товарів та одноосібників в однакові умови щодо податку на землю. Ми вийшли з нашими фермерськими господарствами, які є бюджетоутворюючими підприємствами, на партнерські взаємини. Ми зробили повністю прозорою бюджетну сферу: апарат, школа, культура, садки, лікарня – все видно, як фінансується», – підкреслив голова громади Олександр Чумак у виступі за результатами першого року діяльності громади.
Олександр Чумак
У числі нововведень наступне: у громаді було проведено ревізію орної землі (а це 18 тисяч гектарів); прийнято рішення встановити суму податку у сумі 200 грн/гектар. Це дало громаді додатково 800 тис. грн на рік, які можна витрачати на освіту, медицину, соціальну сферу.
У числі пріоритетів керівництво громади визначило три сфери: інфраструктуру (водопровід), дороги та освіту, зокрема створення опорної школи 1–3 ступеню та комфортних умов для тих учнів, яким необхідно буде діставатися місця проведення занять на спеціальних автобусах.
У числі пріоритетів керівництво громади визначило три сфери: інфраструктуру (водопровід), дороги та освіту, зокрема створення опорної школи 1–3 ступеню та комфортних умов для тих учнів, яким необхідно буде діставатися місця проведення занять на спеціальних автобусах.
вхід до школи
Концентрація зусиль і створення конкурентної школи у громаді
На 2016 рік у громаді було 5 шкіл (три 1–3 ступеню та дві – 1–2 ступеню). Вартість утримання учня протягом року значно відрізнялася та становила від 8 до 25 тис. грн, причому найбільш витратними були найменші школи.
«Ми плануємо зробити дві базові, показові школи 1–3-ступенів, а три зробити початковими. І потім підвозити дітей автобусами. Звичайно, не всі задоволені, особливо вчителі, але ми подивилися так: всі вчителі не пенсійного віку, якщо захочуть працювати, роботу знайдуть у цих базових школах і теж будуть їздити на автобусах. А у школах 1–2 ступеню ми хочемо зробити культурно-освітні центри: там будуть і школи, і гуртки для дітей, і різні заходи проводитимуться для молоді, й обов'язково хороші дитячі майданчики поруч, хороший ремонт, опалення зробимо у кожній», – розповідає Олександр Чумак.
У результаті опорну школу зробили одну, що викликало чимало чуток і навіть протестів серед частини мешканців громади. Але голова громади був чітко налаштований на реформування системи шкільної освіти у ввіреній йому громаді.
На 2016 рік у громаді було 5 шкіл (три 1–3 ступеню та дві – 1–2 ступеню). Вартість утримання учня протягом року значно відрізнялася та становила від 8 до 25 тис. грн, причому найбільш витратними були найменші школи.
«Ми плануємо зробити дві базові, показові школи 1–3-ступенів, а три зробити початковими. І потім підвозити дітей автобусами. Звичайно, не всі задоволені, особливо вчителі, але ми подивилися так: всі вчителі не пенсійного віку, якщо захочуть працювати, роботу знайдуть у цих базових школах і теж будуть їздити на автобусах. А у школах 1–2 ступеню ми хочемо зробити культурно-освітні центри: там будуть і школи, і гуртки для дітей, і різні заходи проводитимуться для молоді, й обов'язково хороші дитячі майданчики поруч, хороший ремонт, опалення зробимо у кожній», – розповідає Олександр Чумак.
У результаті опорну школу зробили одну, що викликало чимало чуток і навіть протестів серед частини мешканців громади. Але голова громади був чітко налаштований на реформування системи шкільної освіти у ввіреній йому громаді.
«Директорів у школи будуть вибирати тільки на конкурсній основі, і ми хочемо, аби це були не вчителі, а менеджери, які розуміють, як управляти установою. Працювати будуть за контрактом і звітувати раз на півроку про роботу. І сподіваємося, що такими заходами ми доб'ємося високого рівню освіти у наших школах», – підкреслює глава ОТГ.
У результаті близько 2 млн грн пішло на закупівлю автобусів, і тепер учнів у с. Широке доставляють автобусами. До речі, центральна, опорна школа громади виникла не у центрі громади, а у селі Широкому, де найсильніша школа та кваліфікований викладацький склад.
Уже восени поточного року школа отримала нову комп'ютерну техніку та антисколіозні парти.
Уже восени поточного року школа отримала нову комп'ютерну техніку та антисколіозні парти.
Ірина Гайцук (друга зліва)
«Тепер у шкільних класах замість старих парт стоять нові – антисколіозні. У комплекті шкільних меблів – стільці з регулюванням висоти, що дозволить учням отримувати знання у комфортних умовах. І не менш важливо те, що учні збережуть правильну поставу. Адже за статистикою, понад 60% випускників шкіл отримують діагноз "викривлення хребта". Основна причина у тому, що шкільні меблі не відповідають медичним стандартам», – каже начальник Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту виконавчих органів Маразліївській ОТГ Ірина Гайцук.
Маразліївська громада досягла найкращого результату в Україні: 87,1%
Щодо заходів у сфері освіти, які проходять у громаді, інформацію можна отримати від Ірини Гайцук, яка активно веде комунікаційну політику, у тому числі у соціальних мережах. Недарма Маразліївська об'єднана територіальна громада, згідно зведеної оцінки участі громадськості у процесах об'єднання та розвитку ОТГ, досягла найкращого результату в Україні: 87,1%.
Результати дослідження були отримані у рамках проекту «Соціальний діалог заради розвитку громад в Україні у контексті реформи децентралізації».
Результати дослідження були отримані у рамках проекту «Соціальний діалог заради розвитку громад в Україні у контексті реформи децентралізації».
Державна субвенція та плани на майбутнє
Цього року державна субвенція Маразліївській об'єднаній територіальній громаді Білгород-Дністровського району складе 4 млн 471 тис. 300 гривень. Основна сума піде на об'єкти сфери освіти.
«У цієї громади є перспективи, вона ще буде розширюватися. До неї у перспективі буде приєднуватися ще одна громада з центром у с. Монаші. За географічним розташуванням, за іншими особливостями, у неї є перспективи зростання. Вони зараз шукають свій шлях, розробляють стратегію, глибоко вникають у питання надання освітніх послуг. У громаді зацікавилися якістю освіти. Освіта – це перше питання, на яке вони звернули свою увагу», – підкреслює Оксана Гуненкова, експерт з децентралізації Одеського центру розвитку місцевого самоврядування.
Цього року державна субвенція Маразліївській об'єднаній територіальній громаді Білгород-Дністровського району складе 4 млн 471 тис. 300 гривень. Основна сума піде на об'єкти сфери освіти.
«У цієї громади є перспективи, вона ще буде розширюватися. До неї у перспективі буде приєднуватися ще одна громада з центром у с. Монаші. За географічним розташуванням, за іншими особливостями, у неї є перспективи зростання. Вони зараз шукають свій шлях, розробляють стратегію, глибоко вникають у питання надання освітніх послуг. У громаді зацікавилися якістю освіти. Освіта – це перше питання, на яке вони звернули свою увагу», – підкреслює Оксана Гуненкова, експерт з децентралізації Одеського центру розвитку місцевого самоврядування.
Відповідно до рішення Маразліївської сільської ради, 1 мільйон 499 тисяч гривень спрямують на придбання та установку твердопаливного генератора потужністю 0,45 МВт для Олексіївської загальноосвітньої школи, де цього року вже зробили ремонт приміщення. Ще стільки ж – 1 млн 499 тис. грн. – скерують на облаштування шатрового даху у цій же школі. Зазначимо, що минулого тижня для Олексіївської школи було придбано інтерактивну дошку. Третій проект також стосується освіти – це виділення 223,3 тис. грн на капітальний ремонт покрівлі Великомар'янівського навчально-виховного комплексу.
«Провівши реорганізацію, вони не забувають ті школи, які стали філіями. Вони роблять там ремонти, зокрема у Долинівській школі. Але основна увага приділяється Широківській школі, де підібрався сильний педагогічний склад. Крім цього, був відремонтований Будинок культури. Вони опікуються його подальшим ремонтом і облаштуванням. У громаді приділяють багато уваги поліпшенню життя населення сіл», – каже Оксана Гуненкова, підкреслюючи, що Маразліївська громада одною з перших отримала значну державну субвенцію, що була спрямована на розв'язання проблем, у тому числі у сфері освіти.
шкільний автобус
Про плани щодо опорної школі розповів її директор Олександр Завгородній. У найближчих задумах – заміна вікон і дверей у школі: на це має піти до 1,4 млн грн. Потім пріоритет буде відданий заміні матеріально-технічної бази: дошки, комп'ютерні класи тощо.
У школі вже модернізовано систему опалювання за програмою енергозбереження. Опалюватися будуть за допомогою пресованої соломи. У дирекції кажуть, що це дозволить ефективно обігрівати класи – і зручно, і дешево. А на заощаджені гроші хочуть відремонтувати фасад будівлі.
Таким чином, навіть порівняно невелика об'єднана громада змогла у короткий термін досягти значних успіхів у сфері реформування освіти, перш за все у концентрації зусиль на головній школі ОТГ і створенні комфортних умов для учнів і педагогів.
У школі вже модернізовано систему опалювання за програмою енергозбереження. Опалюватися будуть за допомогою пресованої соломи. У дирекції кажуть, що це дозволить ефективно обігрівати класи – і зручно, і дешево. А на заощаджені гроші хочуть відремонтувати фасад будівлі.
Таким чином, навіть порівняно невелика об'єднана громада змогла у короткий термін досягти значних успіхів у сфері реформування освіти, перш за все у концентрації зусиль на головній школі ОТГ і створенні комфортних умов для учнів і педагогів.
Текст та візуалізація
Павло Колотвін
Станіслав Кінка
