— Раніше в цьому кабінеті сидів чиновник і він міг вирішувати долі перспективних об'єктів державного майна. Сьогодні це все у минулому і будь-який об'єкт може орендувати будь-хто. Для цього не треба вишукувати інформацію, таємно запрошувати на кави чи зустрічі — все у відкритому доступі, — розповідає про зміни в Фонді державного майна України керівник Регіонального відділення по Одеській та Миколаївській областях Олександр Славський.

Олександер добре відомий за роботою в Impact Hub Odesa, допомогою та підтримкою соціальних проєктів, соціального підприємництва та малого та середнього бізнесу загалом, активною громадською позицією. До роботи Фонду він долучився, щоб продовжувавти підтримувати та розвивати можливості підприємництва в регіоні.

— Прозорі приватизація та оренда державного майна — один з найкращих способів залучення інвестицій та розвитку підприємництва в Україні. Наше завдання крім іншого — встановлення довіри до Фонду державного майна з боку бізнесу та суспільства, але для цього треба багато працювати усією командою, адже зараз не всі знають навіщо орендувати держмайно, що це не складна і не страшна процедура. Що вона надає можливості, а не зайві клопоти, — зауважує він.

Фонд державного майна України — це орган влади, який відповідає за приватизацію, оренду майна, його управління, коли воно увійшло в статутний капітал. До прикладу, Одеський припортовий завод розглядається як великий об'єкт приватизації, що має перелік майна, зокрема й той, що не можна приватизувати: житло, гідротехнічні споруди, об'єкти цивільної оборони. Та основні показники роботи — приватизація та оренда держмайна.

Механізм зміни статусу максимально простий. Рішення щодо приватизації приймає Кабінет міністрів. Потім Фонд держмайна готує об'єкти до аукціону на Prozorro. Далі — укладання договору та передача майна.

Фактично співробітники Фонду готують та перевіряють всі необхідні документи та, за потреби, контролюють виконання додаткових умов, наприклад, щодо цільового призначення.

Щороку Фонд держмайна України готує певні плани, за котрими, наприклад, цього року необхідно передати в оренду майно на 465 млн грн, а на приватизацію — на 400 млн грн. У минулому році ці цифри становили відповідно 350 млн грн та 36 млн грн.

— Це достатньо реалістичні цифри, адже в регіоні є багато великих і привабливих об'єктів, котрі зараз не використовуються ефективно або занепадають. Наприклад, це майно в Білгород-Дністровському порту або в Інституті телевізійної техніки.

Багато залежить від наявних документів по кожному об'єкту. Це має бути велика папка з технічним паспортом, інвентирізацією, зовнішнью оцінкою, що замовляється окремо і потребує додаткових коштів. Завдяки зібраній інформації потенційний інвестор може переглянути історію майна, перевірити заборгованості та дізнатися про його можливості. Перед тим, як поїхати на локацію, він може з усім ознайомитися віртуально.

— У торгах можуть брати участь фізичні та юридичні особи. Та треба розуміти, що на кожну гривню об'єкта інвестор вкладає 4-6 грн. Це пов'язано з тим, що часто це майно не використовується роками, воно занедбане, потребує модернізації, ремонту. Для того, щоб до цих об'єктів приходили інвестори, необхідна зацікавленість громад. Це особливо актуально для ОТГ, адже інвестор створює нові робочі місця, працюючий об'єкт сприяє розвитку інфраструктури тощо. Я прийшов в Фонд, щоб такі об'єкти мали нове життя, а громади — нові можливості для розвитку, — зауважує Олександр.

Загалом, процес від пропозиції до оренди може тривати кілька місяців або кілька років. Залежить це від багатьох факторів, та найважливійший — наявність всіх документів.

— Наприклад, є Інститут телетехніки. Ми навіть не знали яке там майно, які арешти — вони не мали багатьох принципово важливих документів. Адже якщо є арешт майна, то неможливо його приватизувати. Треба дочекатися зняття арешту, що може бути довго, складно або неможливо, коли боргів більше, ніж вартість майна.

Втрата або відсутність документів — не завжди чиясь провина. Часто це тому що так історично склалося. Так, наприклад, фахівців передали в роботу гаражі в селі Удобному без необхідних документів, бо в радянські часи їх ще не робили. Також вони можуть бути втрачені випадково. Або можуть невідповідати, наприклад, у заявленій і реальній площі, або інших деталях

Олександр Славський зауважує, що найбільше гальмують процес керівники підприємств, адже вони не готові визнавати, що їх робота більше не ефективна для держави та не готові до нових змін.

Інша проблема — відсутність достатнього оснащення співробітників.

— Я б хотів, щоб професіонали працювали в сучасному просторі, мали сучасне оснащення, інструменти, конкурентну заробітню платню, ефективні курси для підвищення кваліфікації. Ми намагаємося бути сучасними. Зараз Фонд робить програмне забезпечення, що надає візуалізацію баз даних. Цього не було 10-15 років тому. Але ми не маємо достатньої кількості, наприклад, камер, щоб проводити вебінари чи консультації онлайн, що особливо актуально в умовах пандемії. Ми не можемо мотивувати й високою зарплатнею.

Олександр підкреслює, що у Фонді працює багато фахових людей, багато хто зацікавлений в праці на держслужбі. Щоб заохотити професійним розвитком, він долучає організації для навчання співробітників, як, наприклад, у березні та квітні фахівці безкоштовно навчалися українській мові та публічним виступам та ефективній презентації завдяки партнерству з БФ "Карітас Одеса УГКЦ". Але такого навчання має бути більше, воно має бути системним та актуальним інноваційним рішенням — на жаль таких можливостей для держслужбовців поки надто багато.

Тож команда Фонду робить зараз все можливе для інформування та співпраці з підприємцями. Про консультації можна дізнатися на сторінці організації в соціальній мережі: https://www.facebook.com/odesa.spfu