Що не так з одеською каналізацією? На це питання намагається знайти відповідь кожен одесит після сильної зливи, яка стає для міста справжнім випробуванням. В даний час центральна частина міста має загальносплавну систему каналізації. Це означає, що побутові та зливові стоки обслуговуються одним трубопроводом, а аварійне викидання здійснюється в море.

Таким чином, в період пікового навантаження акваторія Одеської затоки піддається значному забрудненню органічними сполуками, що в курортний сезон призводить до закриття пляжів, зокрема.

Експерти відзначають, що ще 10 років тому таких підтоплень в Одесі не спостерігалося. Після того, як місто стало активно забудовуватися, кожен дощ став стихійним лихом. Наприклад, раніше на Французькому бульварі не було потопів, а тепер через зливу утворюється озеро. Новобудови, які зводяться без урахування роботи мереж, постійно збільшують навантаження на дренажну систему.

В основі лиха – тотальна корупція. На узбережжі, у невідповідність до генплану, правилам забудови та й логіці виростають висотки без проведення необхідних робіт по розширенню мережі каналізації та відведення дощової води. Нові будинки по суті стають штучним парканом між містом та «склонами», паркової територією, що відділяє житлові масиви від морського узбережжя та які раніше приймали на себе частину ливньової води. Наразі ця система порушена. Заасфальтоване місто після дощу перетворюється на миску з наповненою водою, якій нікуди стікати.

На думку спеціаліста в сфері ЖКГ Валерія Матковського, щоб не затоплювало Пересип і Балківську, в першу чергу потрібно почистити головний буферний ставок і відновити Румунський канал, побудований ще під час війни.

У 2011 році на очищення ливньовок виділялись 11 мільйонів гривень, у 2012 - 4 мільйони, у 2013 - 8 мільйонів. Тоді, до речі, курс іноземної валюти був в три рази нижчий. У 2014 та 2015 роках з бюджету міста на очищення ливньової каналізації вже направили більше 20 мільйонів гривень. Окремо за кілька мільйонів була закуплена дорога автомобільна техніка з німецькою гідроапаратурою, додаткові насоси та інше обладнання. Проте навіть воно не змогло впоратись з дощовою водою. А чи проводились необхідні розрахунки, яке взагалі обладнання необхідно місту?

У 2014 році проводилось масштабне очищення спеціального водовідвідного каналу (Румунський канал) та буферного пруду. Ці дії, за словами діючої до цього часу міської влади, ще у 2014 році повинні були вирішити питання постійних підтопів у місті.

Після всіх цих заходів та дорогих закупок третій рік поспіль кожний сильний дощ перетворює місто на ріку, в яку, протягом останніх років, разом з каналізаційними стоками зливаються бюджетні мільйони.

"Якщо не модернізувати мережі, не будувати нові, а до існуючої, зношеної каналізації підключати новобудови, подібні ситуації будуть повторюватися", - зазначає будівельник Володимр Максимович - "Те, що відбувається часами у місті, це результат нашої бездумної діяльності - безладної забудови міста. За останні 20 років каналізацією ніхто всерйоз, системно, не займався. І в новому Генплані розвитку Одеси реконструкція інженерних мереж не передбачена. Це означає, що проблема буде загострюватися. Було б непогано приступити до будівництва сучасних локальних очисних споруд".

Локальна каналізація дозволила б частково позбутися проблеми стихійних лих, які щорічно відбуваються після тривалих сильних злив.

Інженер Михайло Козирєв вважає, що причину потрібно шукати в минулому: зливова каналізація будувалася, коли територія міста і кількість населення були значно меншими. Крім того, чимала частина інженерних комунікацій, яка обслуговувалася промисловими підприємствами, після їх закриття залишилася без господаря.

Три мільярди на реконструкцію

У минулому році Одеська міська влада анонсувала, що з 2017 року розпочнеться реконструкція зливової каналізації міста із залученням коштів з бюджетів всіх рівнів.

Тоді міська влада продемонструвала проект реконструкції зливової каналізації розроблений компанією «Грандстиль». Реконструкція повинна бути спрямована на запобігання затоплення центральної частини міста і скидання каналізаційних стоків в море.

Ситуація, яку ми спостерігаємо зараз, така: вулицями Приморською і Балківською проходять два колектори - загальносплавний та фекальної каналізації. Вони з'єднані аварійними переливними вікнами. У звичайних умовах і при невеликих опадах стоки потрапляють в господарсько-побутовий колектор, а звідти на станцію біологічної очистки «Північна».

Зливові стоки надходять в зливовий колектор, а потім відкачуються в море за двома випусками в районі Пересипського моста. При більш інтенсивних опадах стоки змішуються через аварійні переливи. В результаті частина неочищених господарсько-побутових стоків потрапляє в море. При зливах пропускної здатності колекторів не вистачає, внаслідок чого відбувається затоплення вулиць міста.

За словами очільників міста, реконструкція зливової каналізації дозволить переключити всі стоки міста на очисні споруди, після чого глибоководний випуск відведе очищені стоки на безпечну відстань (4 кілометри) від міських пляжів. Проектом передбачається продовжити Приморський тунель і провести закритий канал до очисних споруд, побудувати демпферний ставок-накопичувач і каналізаційну насосну станцію.

Концепція реконструкції зливової каналізації схвалена державною будівельної експертизою. Вартість проектних робіт становить 23,5 млн грн. Орієнтовна сума реалізації проекту складе 3 млрд. грн.

Що робити з системою зливової каналізації в Одесі?

І міська влада і її критики єдині в одному - система зливової каналізації в Одесі потребує якщо не оновлення, то масштабної реконструкції. У центрі міста зливова каналізація була побудована на самому початку 20 століття і потребує постійної уваги різних служб.

Після серії катастрофічних водних колапсів останніх років голова комісії Одеської міської ради з екології Олександр Іваницький заявив на одній із сесій міської ради, що місту необхідно близько 7 млрд. грн. на модернізацію всієї системи зливової каналізації, що дорівнює майже річному міському бюджету.

Питання в тому, чи можна ці кошти довірити тим, хто не може вирішити цю проблему протягом останніх п'яти років?