Книжкове питання
бібліотеки за умов децентралізації
Бібліотека в Саратському районі
Найпопулярнішим місцем для читання серед провінційних жителів досі лишаються бібліотеки. Ціни на нові видання «кусаються», та й книжкових крамниць в маленьких містечках не так багато. А бібліотеки пропонують великий каталог літератури і подекуди можуть порадувати читачів книжковими новинками.

Яким буде їх майбутнє в умовах реформи місцевого самоврядування? Чи будуть жителі громад читати далі або навпаки оцінять книгосховища як бюджетний баласт? На це питання зараз не можна відповісти однозначно. Звернемося до фактів.

З початку реформи децентралізації в Одеській області було закрито двадцять три бібліотеки. Такі цифри озвучила начальник управління культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації Ярослава Різникова під час виставки-форуму «Українська книга на Одещині».

При тому, що бібліотеки підпорядковані Міністерству культури, і рішення про їх закриття треба погоджувати з Києвом. З іншого боку, те ж міністерство поступово перекладає обов'язки з фінансування сільських бібліотек на бюджети місцевих рад.

Так, наприклад, сталося у Саратському районі. І хоча в ньому до сьогодні не утворено жодної об'єднаної територіальної громади, там вже відбулася своєрідна децентралізація бібліотечної системи.
Приклад об'єднання заради культури
Бюджет району не міг потягти навантаження у два мільйони гривень на місцеву бібліотечну систему , тому в минулому році було прийняте рішення дофінансувати її за рахунок коштів сільрад.
Це питання пройшло через кілька сесій, поки було прийняте рішення передати бібліотечне майно громаді.


В березні Саратський район отримав погодження з Міністерством культури, і на цьому процес завершився. П'ять сільрад району не захотіли взяти на себе фінансування, інші ж одинадцять погодилися. І, здається, від цього тільки виграли.

"В нас з'явилися кошти на розвиток бібліотек, про які ми не могли мріяти більше двадцяти років. З місцевих бюджетів було виділено 200 000 гривень, на які придбали комп'ютери: по два на кожну сільську бібліотеку" – розповідає директор комунального закладу «Саратська районна бібліотека» Ірина Тимошенко.
"Також ми закупили нові книжки і плануємо найближчим часом обладнати всю бібліотечну систему якісним інтернет-зв'язком. На такий крок ми пішли, бо думали, що не сьогодні-завтра будем часткою об'єднаної громади. В минулому році керівництво прийняло рішення про децентралізацію, і там зовсім не йшлося про закриття тих чи інших закладів. Ми спостерігаємо за нашими сусідами, за досвідом інших бібліотек і бачимо, що утворення громади дає гарні перспективи для розвитку" - розповідає Ірина Тимошенко.
Таким чином, громада сама може обрати в якому напрямку виділити коштів більше, а де зекономити. Саме на це й розрахована децентралізаційна реформа Проте сьогодні багато громад зіштовхнулися із законодавчою колізією: деякі заклади, розташовані на території громад, продовжували підпорядковуватися «центру».

Бібліотеки були і є одними й з них. З проблемою контролю та розвитку книгарень зіштовхнулися і в Балтській ОТГ – найбільшій громаді Одеської області. Як вже зазначалося, бібліотеки підпорядковуються Міністерству культури і громада не має право в них щось змінювати.

При тому, що фінансування «згори» урізається, оскільки вважається що громада сама має забезпечувати об'єкти інфраструктури.
Громада сама обирає куди виділити коштів більше, а де зекономити
Сьогодні читати стало модно. Минули ті часи, коли школярі у профілях своїх соціальних мереж з деякою гордістю писали «Не люблю читати!». Зараз у кожного в графі «Улюблені книги» обов'язково знайдуться твори Булгакова чи Коельо.

Це при тому, що «шанувальник» може бути знайомий з ними лише зі списку «Топ-100 книг, які має прочитати кожен». Однак це лише черговий раз підтверджує, що книголюбство стало певним мейнстрімом. Люди цікавляться літературою і готові знайомитися з новими виданнями. Тому місцева влада повинна подбати, щоб кожна людина мала доступ до цікавих їй книжок.

Реформа децентралізації не передбачає закриття тих чи інших комунальних закладів Мова йде лише про те, щоб люди вирішували на місцях, куди і на що їм направити фінансування. Можливо й буде рентабельнішим мати одну бібліотеку на кілька навколишніх сіл.

Однак закриваючи ті чи інші культурні заклади, варто орієнтуватися на зручність для жителів громади. Краще одна обладнана книгарня, ніж три установи із застарілими виданнями. З цим не сперечаються навіть районні бібліотекарі. Однак їх турбує статус, який вони матимуть за нових умов.
«Якщо закриють маленькі бібліотеки, де працюють на півставки і чверть ставки, а гроші спрямують на закупівлю літератури, проведення Інтернету, то може це й на краще. Але треба подумати, які гідні альтернативи запропонувати громадянам. Зараз основна проблема в тому, що нас планують об'єднати з клубами та іншими подібними структурами. Бібліотека повинна залишатися бібліотекою, а не будинком культури або чимось ще. Але поки все йде саме до цього. Співробітники за роботу в бібліотеках мають 50% надбавки за стаж, і якщо заклад реорганізують, змінять його статус, то співробітники сильно втратять в зарплатні. Але ці питання ще треба регулювати законодавчо, » – ділиться побоюваннями директор Арцизької районної бібліотеки Галина Гуцан.

«Книжкове питання» в рамках децентралізації може не є найпроблемнішим. Однак ті, хто із власних причин проти нової реформи, аргумент «бібліотеки закриють» використовують поруч із погрозами ліквідації шкіл та медичних закладів.

Треба пам'ятати, що децентралізація, передусім, орієнтована на громаду. Чи потрібна бібліотека в тому чи іншому селі будуть вирішувати самі жителі. А якщо в місцевих бюджетах з'являться додаткові кошти, то це дасть нові можливості для розвитку бібліотечної системи. І не тільки її.

Текст и визуализация
Павел Колотвин
Мария Шевчук
Даний проект виконується за підтримки проекту USAID «У-Медіа», що реалізується міжнародною організацією Інтерньюз.