informer.od.ua
Психологічні наслідки пандемії: що турбує одеситів
З якими запитами звертаються містяни до психологів, що може слугувати сигналом для того, щоб звернутися до фахівців і як допомогти собі та іншим у непростий час.
31.07.2020
Тривалий час перебування у самоізоляції, економічні негаразди, підлаштування до нових умов життя, перегляд новин про хвороби та смерті — ще у травні експерти Організації Об'єднаних Націй з питань охорони здоров'я зазначили, що насувається криза з психічними захворюваннями через пандемію COVID-19.

Девора Кестель, директорка департаменту психічного здоров'я Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) також зазначила, що вірогідне зростання числа і тяжкості психічних захворювань, тож уряди країн повинні звернути на це детельну увагу.
«Ця криза серйозно вплинула на психічне здоров'я та благополуччя цілих громад, що є пріоритетним завданням, яке необхідно терміново вирішити», — сказала вона.
У звіті організації виділено кілька регіонів і верств суспільства, схильних до психічних розладів, включаючи дітей і молодих людей, ізольованих від друзів і школи. У групі ризику також опинилися працівники охорони здоров'я, які бачать тисячі пацієнтів, інфікованих і вмираючих від нового коронавіруса. У той час, коли багато людей стурбовані безпосередніми наслідками для здоров'я фізичної ізоляції, інші бояться інфекції, смерті і втрати членів сім'ї.

МОЗ України навіть створили Telegram-канал про психологію коронавірусу, щоб поширювати свої дослідження та рекомендації. За інформацією ресурсу, через коронавірус люди стали більш схильними до тривожності та паніки.
«Ситуація з поширенням коронавірусної хвороби вкрай негативно впливає на психологічний стан людей. На тлі пандемії в українців різко зросла кількість тривожних розладів, і це торкнулось навіть не схильних до паніки», — таку думку висловив психотерапевт та науковий керівник Інституту когнітивного моделювання Спартак Субота.
Під час карантину для людей найгострішими стали такі психологічні проблеми:

— надмірна тривога за здоров'я, іпохондрія;
— депресивні епізоди через самоізоляцію;
— конфлікти в сім'ї через постійне перебування вдома;
— проблеми з роботою;
— зловживання їжею та алкоголем;
— панічні атаки та тривожні розлади;
— фобія смерті та хвороби.

Також він зазначив, що люди почали частіше звертатися по допомогу до психотерапевтів. Ми поговорили з фахівчинею БФ «Карітас Одеса УГКЦ» Алісою Федоровою, котра надає безкоштовні психологічні консультації всім потребуючим, щоб дізнатися, як пандемія вплинула на психологічний стан одеситів.
За словами фахівчині, у найскладніших ситуаціях під час посиленого та ослабленого карантину опинилися родини з присутніми випадками сімейного насильства. «Люди тривалий час перебували в ізоляції зі своєю родиною. Декому довелося залишитися один на один з абьюзером. Це підвищило запити на проживання тривоги, відбудовування своїх кордонів, переживання досвіду насильства, проживання розлучення, або, навпаки, запити на збереження шлюбу, який похитнувся», — зазначає Аліса та додає, що, перебуваючи в одній квартирі, людям було навіть важко усамітнитися, щоб отримати безкоштовну психологічну допомогу.


Через загальний тривожний фон також актуалізувався минулий досвід травм, безсоння, обсесивно-компульсивних розладів. Ще одним популярним запитом стала підтримка у пошуку нової роботи, через втрачену під час пандемії.

Зараз продовжує зберігатися рівень тривоги, але багато в чому вона перешла в агресивне відреагування. Люди втомилися боятися. Вони розділилися на тривожно-відповідальних і агресивно-безвідповідальних. Ще є тип людей, котрі не замислюються над тим, що відбувається, і як це впливає на них. Можна сказати що у людей яскравіше проявляються їх акцентуації, риси особистості. Хто був тривожний — став більш тривожний, хто був агресивеним — все частіше діє відповідно. Загалом, рівень агресії значно підвищився. Ймовірно, що люди будуть протестувати проти нових заходів та обмежень», — каже Федорова.
Також випробуванням стала віртуалізація світу та спілкування. Усі переваги можливостей сучасних технологій ми змогли відчути протягом останніх місяців, але психологиня відзначає й мінуси.
На сьогодні часто звертаються молоді люди, для яких віртуальний світ і віртуальне спілкування — це єдиний прийнятний спосіб. У реальному контакті ж вони замкнуті, невпевнені, некомпетентні. Віртуальне спілкування виключає тілесний контакт з іншим, часто і з собою (призводить до переїдання, недостатнього харчування, м'язової слабкості), а це дуже важливо», — відзначає Аліса.
Якщо ви стали діяти не так, як зазвичай, стали плаксиві, або більш дратівливі, погіршився апетит, або почалися проблеми зі сном, стали напружені відносини, погіршилося загальне самопочуття, виникло занепокоєння без причин — це все може бути тривожними дзвіночками організму, що потребує допомоги.
Досвід Європи
Від початку пандемії багато іноземних фахівців досліджували її вплив на психічний стан людей. Відповідні праці опубліковані на різноманітних тематичних ресурсах країн ЄС.

Зараз попередні дані свідчать про несприятливі наслідки для психічного здоров'я у раніше здорових людей та особливо у людей з існуючими психічними розладами. Незважаючи на неоднорідність світових систем охорони здоров'я, фахівці спробували розробити спільні для всіх рекомендації та алгоритми щодо надання допомоги.

Більшість результатів опитувань в Європі виявили посилення симптомів депресії, занепокоєння і стресу, пов'язаних з COVID-19, в результаті психосоціальних стресорів, таких як порушення життя, страх хвороби або страх негативних економічних наслідків. Результати цих обстежень неоднорідні, ймовірно, через відмінності у використовуваних методах, місцях проведення досліджень і часу проведення досліджень з точки зору перебігу пандемії. Карантин також міг сприяти стресу, гніву, зростання ризикованої поведінки.
Окрему увагу в деяких країнах приділили ЛГБТ+ спільноті — адже були випадки, коли людям доводилось знаходитися на самоізоляції з нетерпимими родичами. Відповідні ресурси для надання психологічної допомоги ЛГБТ+ спільноті були створені, наприклад, у Сербії.
Особому ризику можуть піддаватися молоді люди. Під час попередніх пандемій у дітей, поміщених в карантин, ймовірність розвитку гострого стресового розладу, порушень адаптації та горя вище, ніж у дітей, які не поміщених в карантін. Також повідомляється про збільшення числа молодих людей, які звертаються на телефони довіри з симптомами тривожності.

Реорганізація сімейного життя, масовий стрес, страх смерті родичів, особливо щодо бабусь і дідусів, економічна криза з одночасною втратою майже всіх систем підтримки, обмежений доступ до медичних послуг, а також відсутність соціальної стабілізації і контролю з боку груп однолітків, вчителів в школі, і спортивні заходи — все це вплинуло на стан дітей.

Особливо вразливими категоріями у досліджені, опублікованному на ресурсі BMC, називають дітей і підлітків з інвалідністью, тих хто вже має психологічні захворювання, мігрантське походження і низький соціально-економічний статус. Адже ці діти мали обмежену допомогу соціальних працівників.
У країнах ЄС створили багато ініціатив, котрі надавали психологічну допомогу та консультації потребуючим.

Наприклад, компанія Mental Health Europe (MHE) створила карту телефонів довіри і служб для підтримки психічного здоров'я під час кризи COVID-19.

Розглянемо деякі приклади різних країн.
Німеччина

Фахівці підготували матеріали щодо психічного здоров'я, а ресурс EuroYouthMentalHealth — поради «Подбайте про власне психічне здоров'я, коли вам доведеться самоізолюватися (для молоді)».

Також підкаст Die Psychotanten багато готував тематичних матеріалів. Автори ініціативи звернулися до такого формату, через його популярність та актуальність серед молодих людей. Цікаво, що подібна практика не була поширеною у час першої хвилі пандемії в ЄС.


Франція

У країні також існує кілька ресурсів з актуальною інформацією про методи психологічної допомоги. Наприклад, тут запровадили роботу гарячої лінії для психологічної допомоги, також розповсюджували поради для самопомочі. Цікаво, що в країні поширювали також матеріали про те, як допомогти дітям, робота з котрими потребувала особливої уваги. Окремі ресурси давали поради опікунам. Тематичні портали також розповідали про розвиток емпатії, допомогу у громадах.

Окремо в психологічній допомозі французькі фахівці виокремили розвиток критичного мислення, що допомогло людям адекватно сприймати інформацію і менше тривожитися.


Іспанія

Офіційний коледж психології Мадрида розробив рекомендації, спрямовані на населення для ефективного подолання психологічного дискомфорту, спричиненого спалахом коронавірусу. В країні окрім звичайних порад максимальну увагу надали потребам людей з інвалідністю, а також психічними розладами. Місцеві фахівці підготували відповідні матеріали, а також ресурси. Так Fundación Mundo Bipolar поширював інформацію про COVID-19 для людей з проблемами психічного здоров'я та психосоціальними вадами. Відповідні матеріали підготовлені у зручних інфографіках.
Хоча зараз країни ЄС приділяють багато уваги підтримці економіки не лише країн-членькинь, але й сусідніх, та варто зазначити, що фахівці різних галузей окремо усіляко намагаються допомогти колегам особисто, без безпосередньої участі державних програм.

Саме так психологи допомагають своїм колегам в Україні. За словами психологині Аліни, товариство практиків весь час обмінюється актуальною інформацією: «Наші європейські колеги вже деякий час працювали з хворими, рідними, близькими загиблих, коли в нас лише починалася пандемія. Вони охоче ділилися своїми спостереженнями та досвідом на форумах, у блогах, на остобистих сторінках у соціальних мережах. Також безліч університетів публікували свої грунтовні дослідження, котрих ми на той час не мали. Це все допомогало підготуватися до різних запитів, побудувати ефективну терапію, попередити можливі кризи. Та найбільш корисною стала інформація про підтримку родичів померлих. Адже нинішня ситуація різниться від втрат — часто смерть раптова, без можливості попрощатися з рідними».
Щоб поліпшити свій стан варто:
— дотримуватися режиму сну (вночі спимо, вдень активні: вироблення мелатоніну дофаміну);

— слідкувати за режимом харчування, приймати вітаміни;

— довго гуляти пішки, бувати на свіжому повітрі;

— відпочивати;

— спілкуватися з друзями, мати час на хобі та розваги;

— не ховати проблеми і почуття подалі, звернутися за допомогою при необхідності;

— жаліти себе, любити, а якщо не вмієте — вчитися;

— займатися саморозвитком, вчитися говорити «ні» та вибудовувати свої кордони.
Ірина Чиркіна
Авторка тексту
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".