Фото: WWF-Bulgaria
Пережити загрозу від людей: як рятують осетрових
Осетрові пережили динозаврів, але зараз у всій Європі тенденція до їх зникнення.
9.07.2020
Зміна клімату, забруднення водойм, втрата нерестовищ і місць існування, осушення заплав, жорстоке браконьєрство — існує безліч факторів, через котрі в Україні зникають осетрові. Ікра червонокнижних видів коштує так дорого, що місцеві жителі близько річки Дунай, ще донедавна могли придбати собі будинок, зловивши та продавши зникаючий вид.
Що допомагає змінювати ситуацію та повертати осетрових в українські водойми, чим відрізняється місцевий досвід від європейського? Знайти відповіді на ці питання нам допомогла спеціалістка осетрового напрямку WWF-Україна Тетяна Карпюк.
Що допомагає змінювати ситуацію та повертати осетрових в українські водойми, чим відрізняється місцевий досвід від європейського? Знайти відповіді на ці питання нам допомогла спеціалістка осетрового напрямку WWF-Україна Тетяна Карпюк.
Зникаючі види
Осетрові — одні з найдавніших груп риб у світі. Вони існують понад 250 мільйонів років. Ці риби пережили динозаврів, але зараз, згідно Міжнародного союзу охорони природи, вони знаходяться на межі зникнення.
В Євросоюзі тільки у Румунії та Болгарії збереглися життєздатні дикі популяції осетрових риб. П'ять з шести видів внесені до списку видів, що знаходяться під загрозою зникнення.
В Україні представники осетрових риб можуть зустрічатися в Дунаї, Дністрі, верхів'ї Дніпра, у північно-західному Причорномор'ї та Азовському морі. Всі види осетрових занесені до Червоної книги України. Вилов та продаж диких осетрових та продукції з них ― заборонено з 2000 р. Подібна заборона діє в Болгарії, Грузії, Румунії, Туреччині та в Російській Федерації.
Заборона визнає незаконною риболовлю, зберігання, перевезення та продаж осетрових та продуктів осетрового походження, що були виловлені у водах Дунаю та Чорного моря. Та це не заважає браконьєрам знаходити шляхи на ринки.
Фото:WWF-Україна
В Євросоюзі тільки у Румунії та Болгарії збереглися життєздатні дикі популяції осетрових риб. П'ять з шести видів внесені до списку видів, що знаходяться під загрозою зникнення.
В Україні представники осетрових риб можуть зустрічатися в Дунаї, Дністрі, верхів'ї Дніпра, у північно-західному Причорномор'ї та Азовському морі. Всі види осетрових занесені до Червоної книги України. Вилов та продаж диких осетрових та продукції з них ― заборонено з 2000 р. Подібна заборона діє в Болгарії, Грузії, Румунії, Туреччині та в Російській Федерації.
Заборона визнає незаконною риболовлю, зберігання, перевезення та продаж осетрових та продуктів осетрового походження, що були виловлені у водах Дунаю та Чорного моря. Та це не заважає браконьєрам знаходити шляхи на ринки.
Фото:WWF-Україна
Щоб змінити ситуацію в WWF-Україна та інших 5 організаціях з 4 країн у 2016 році офіційно стартував міжнародний проєкт «Життя дунайським осетровим». Варто зазначити, що і раніше команда впроваджувала багато точкових ініціатив, навіть із залученням волонтерів, завдяки котрим робився певний аналіз ринку чорної ікри. Потім в рамках проєкту аналіз ринку продовжили робити з фахівцями із залученням різних наукових підходів та досліджень.
Протягом цього часу відбулися суттєві зрушення в захисті осетрових. В першу чергу законодавчі зміни, як на локальному, так і на загальнодержавному рівні. Наприклад, за спільної ініціативи WWF-Україна та наших партнерів з Дунайського біосферного заповідника були внесені зміни до Режиму рибальства в Чорному морі в 2020 році щодо збільшення розміру вічка оселедцевих сіток, куди осетрові часто потрапляли, як прилов. А щодо національного законодавства, то WWF-Україна брав участь в розробці законопроекту #2765, за який проголосували в першому читанні 16 червня цього року,
— розповідає Тетяна Карпюк.
— розповідає Тетяна Карпюк.
Разом із командою фахівців та волонтерів Тетяна та її колега Інна Гоч організовують різноманітні ініціативи, що передбачають не лише контроль за незаконним виловом риби (перевірка рибалок разом з «Осетровою вартою»), але й інформування людей про необхідність збереження виду (майстер-класи та свята для дітей, інформаційні кампанії в магазинах).
Фото:WWF-Україна
Всі наші ініціативи можна розділити за кількома напрямами: робота з громадами, робота з ринком та робота з правоохоронними органами. В межах першого напряму запроваджується багато ініціатив, зокрема намагання розвинути альтернативний до рибальства бізнес у Вилково — в цьому є сприяння і на місцевому рівні. Також вже протягом чотирьох років влітку ми приїжджаємо з волонтерами проводити ініціативу «Осетрову варту», що має на меті сприяти захисту молоді осетрових на їх шляху до моря. Протягом всіх Варт Дунайський біосферний заповідник та місцеві рибоохоронні та правоохоронні органи співпрацювали з нами. Ми організовували спільні патрулювання та дослідження,
— розповідає Тетяна.
— розповідає Тетяна.
Починаючи з минулого року, WWF-України разом з Міністерством екології працює над створенням Національного плану дій щодо осетрових, де залучені вчені та громадські активісти, що займаються цією тематикою.
В Україні всі 6 видів осетрових занесені до Червоної книги, проте два з них — шип та осетер європейський вважаються вже зниклими. Щоб врятувати, ті що залишилися, потрібен цілий комплекс дій: і інформування громадськості, особливо споживачів чорної ікри та м'яса осетрових дикого походження, і робота з правоохоронними та судовими органами, і альтернативна робота для рибалок, і розумне зариблення, і робота з продавцями, і збереження вільнотекучих незагатованих річок. Не може якась активність в одному напрямку вирішити проблему, що спричинена багатьма факторами, їх всіх треба враховувати,
— підводить підсумок Тетяна.
— підводить підсумок Тетяна.
Загальні тенденції
Осетрові в Україні трапляються у кількох великих річках, зокрема Дунаї, Дністрі та Дніпрі, Чорному та Азовському морях та охороняються на загальнодержавному рівні. Взагалі в усьому світі осетрові мають дуже погану тенденцію до скорочення популяцій, тому занесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Міжнародна торгівля дикими осетровими та їх ікрою заборонена, підпадає під дію конвенції CITES.
В Україні всі види занесені до Червоної книги, що має найбільшу природоохоронну силу. Види Червоної книги не можна вилучати з природи, наприклад, для наукової роботи, без спеціального дозволу комісії. А якщо осетрові потрапляють у сітку рибалки як прилов, то риба має бути випущена у воду в живому чи мертвому вигляді. Тобто закон досить суворий і за вилов осетрових передбачено досить високі штрафи.
У багатьох інших державах заборона має інший формат. Наприклад, в Болгарії, є кінцевий термін заборони на вилов, після якого вона переглядається, аналізуються наукові дані і приймається рішення щодо продовження. В Сербії повна заборона на вилов стерляді (осетрових, що живуть лише в прісній воді) була запроваджена лише минулого року. До того ж, через греблі ГЕС «Залізні ворота на межі Румунії та Сербії, осетрові риби не можуть мігрувати далеко по течії, тому в інших країнах Європи, навіть там де тече Дунай, немає такої кількості осетрових, як на шляху до греблі,
— пояснює Тетяна.
У багатьох інших державах заборона має інший формат. Наприклад, в Болгарії, є кінцевий термін заборони на вилов, після якого вона переглядається, аналізуються наукові дані і приймається рішення щодо продовження. В Сербії повна заборона на вилов стерляді (осетрових, що живуть лише в прісній воді) була запроваджена лише минулого року. До того ж, через греблі ГЕС «Залізні ворота на межі Румунії та Сербії, осетрові риби не можуть мігрувати далеко по течії, тому в інших країнах Європи, навіть там де тече Дунай, немає такої кількості осетрових, як на шляху до греблі,
— пояснює Тетяна.
За словами фахівчині, в Україні та країнах-партнерах проєкту — Румунії, Болгарії, Сербії в загальних рисах проблеми схожі, тому і робота по захисту йде більш-менш в однакових напрямках, враховуючи різницю в законодавстві.
Що робити для порятунку осетрових?
Не підтримувати браконьєрство, повідомляти правоохоронцям про незаконний вилов риби.
Повідомляти правоохоронцям про незаконний продаж осетрових або їх ікри.
Поширювати інформацію про осетрових та загрози, що спіткають їх.
Брати участь у волонтерських проєктах з дослідження та захисту риб та екосистем.
Турбуватися про водойми, не смітити у воді чи на березі.
Повідомляти правоохоронцям про незаконний продаж осетрових або їх ікри.
Поширювати інформацію про осетрових та загрози, що спіткають їх.
Брати участь у волонтерських проєктах з дослідження та захисту риб та екосистем.
Турбуватися про водойми, не смітити у воді чи на березі.
Ірина Чиркіна
Авторка тексту
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".