informer.od.ua
Червона книга: реінтродукція видів
Чому деякі тварини та птахи назавжди зникають з регіону та як їх повернути у природу розповідають фахівці.
9.07.2020
Пожежі та повені, забудови та браконьєрство, знищення місць перебування — щороку в Україні гине безліч тварин, птахів і риб. Деякі з видів під загрозою зникнути назавжди і перебувають у списках Червоної книги України.

Ми дізналися, як рятують види в Одеській області, та які європейські програми у цьому допомагають.
Червона книга України — офіційний державний документ, який містить перелік рідкісних, вразливих і зникаючих видів тваринного і рослинного світу у межах України. Також тут є відомості про сучасний стан цих видів і заходи щодо їх збереження.


Занесені до Червоної книги України види підлягають охороні на всій території країни. Станом на квітень 2019 року до Червоної книги України занесено 1369 видів (543 тварин і 826 рослинного світу). Державне управління, регулювання та контроль збереження видів здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністерство екології та природних ресурсів України та інші державні органи.


Зараз існує три видання Червоної книги. Останнє було підготовлене у 2009 року, а наступне мало б бути надрукованим не пізніше 2019 року, проте і зараз воно не готове. Це говорить про те, що не вся інформація останнього видання є актуальною — за 11 років деякі види відновили популяцію, а деякі навпаки опинилися під загрозою зникнення.
Відповідно до Червоної книги України, в Одеській області понад 200 вразливих видів тварин, риб і комах, а також близько 140 рослин, про котрі ми поговоримо окремо.

Цікаво, що у 2010 році на той час начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Анатолій Яцков зазначив, що в Одеській області є рідкісними і перебувають під загрозою зникнення більша кількість видів: 194 представників рослинного світу і 382 представника тваринного світу.

Попри законодавчу та нормативну базу, котра мала б захищати птахів і звірів та їх місця проживання від знищення, у нас продовжують страждати види. Чому це відбувається, та як цьому зарадити ми дізнаємося на прикладі захисту птахів, тварин та рептилій.


Досвід Одеси
Повернути у природу
Якщо говорити саме про Одеську область, то суттєву роботу з збереження зникаючих та вразливих видів роблять в Одеському зоопарку. Протягом тривалого часу тут докладають зусиль для відновлення популяції декількох видів птахів, а кілька років тому успішно випустили на волю для подальшого розмноження коней Пржевальського — однак, не на південь, а на території Чорнобильської зони, де вони гарно почуваються та народжують нащадків.
Ми розроблюємо методології розмноження, вигодовування, реінтродукції (заселення тварин у дику природу). Це завжди був вагомий напрямок в роботі зоопарку, котрий розпочався ще тридцять років тому. Тоді в зоопарк прийшла команда біологів, зоологів, орнітологів і разом ми побудували розплідник для диких птахів (зараз Центр розведення хижих птахів і сов Одеського зоопарку), створили програми моніторингу, розведення та реінтродукції. Переважну увагу ми приділяли саме хижим птахам та совам півдня України,

— каже завідуючий центром Віктор Пілюга.
Пугач.
Першими птахами, чий приплід випустили у природу ще у 1994 році, стали балабани — рідкісний вид соколів. Цікаво, що маленьких пташенят підсадили до диких птахів. Прийомні батьки їх успішно вигодували.

Секція успішно існувала кілька років, але у 1996 році птахів вразив пташиний грип, котрий пережили не всі. Тоді роботу напрямку частково заморозили і поступово почали повертатися до неї лише згодом, надавши більшу увагу совам та пугачам.

З 2010 по 2013 рік фахівці випустили 8 пугачів в дельті Дністра на заповідних територіях, де птахів важко відслідкувати, але протягом років їх вдавалося кілька разів зустріти — вони не загинули і добре почувалися.
Щоб відслідкувати подальшу долю птахів, кілька років тому наш знайомий фахівець з Польщі подарував нам передавач. Придбати такий пристрій тоді для нас було дуже дорого — близько 1 000 євро, і тому такий подарунок на той час був для нас дуже важливим. Передавач ми одягли на одного пугача. Тривалий час спостерігали як наш птах спочатку перетинав кордон, а потім поступово рухався у бік міста. Останній сигнал був біля аквапарку під Одесою, а потім він зник. Ми приїхали на місце, аби знайти птаха, але даремно — пугача вбили мисливці,

— розповідає Віктор Пілюга.
Загалом в Одеському зоопарку 20 птахів-представників Червоної книги — у кожного своя особлива історія. Наприклад, зникаючих орлів могильників фахівцям передала поліція — птахів вилучили у зловмисників, котрі пропонували зробити з ними фото у центрі міста. Тільки нещодавно у пари народилося пташеня. Це неабияка подія адже ці птахи майже зникли — останній раз їх гніздування у нашому регіоні бачили на початку 80-х років. Залишилися вони лише на сході країни.

Окрім мисливців, на зменшення кількості видів впливають інші фактори: суттєве зменшення кормової бази, а також через фактор турбування (важливо, щоб вони могли існувати спокійно).
Співпраця
Допомога з Європи
У 2018 році до Одеського зоопарку звернулися співробітники проєкту Rewilding Ukraine з пропозицією допомогти з поверненням вразливих видів у природу. Тоді одеські фахівці запропонували звернути увагу команди на пугачів та степових журавлів і цю ідею підтримали нові партнери.

Rewilding Europe була офіційно створена 28 червня 2011 року як незалежна організація, зареєстрована в Нідерландах. Чотирма співзасновниками Rewilding Europe є Франц Шепперс, Стефан Уідстран, Ніл Бірні та Ваутер Хелмер.

Rewilding Europe зарекомендувала себе загальноєвропейською ініціативою, яка діє на передовій лінії ревайлдингу в європейському масштабі. У вересні 2012 року у складі структури управління було створено Наглядову раду, що складається з чотирьох членів з чотирьох різних країн.

Після більш ніж восьми років відданої роботи ініціатива досягла значних успіхів. Процес ревайлдингу в Європі набирає значних обертів, маючи все більше представництв.
Rewilding Ukraine — громадська організація з охорони природи, зареєстрована в Одесі в 2017 році командою завзятих природоохоронців із більш ніж 20-річним досвідом збереження природи, відновлення водно-болотних угідь, природного випасу та сталого розвитку.

Українська команда щільно працює з фахівцями Rewilding Danube Delta — природоохоронною організацією, зареєстрованою у Тульчі, Румунія у 2017 році.

Команда поєднує власний досвід із методологіями європейських партнерів та локальними особливостями роботи.

Загалом близько 20 молодих птахів мають знайти нову домівку в дельті Дунаю відповідно до програми реінтродукції пугачів, що проводиться в межах проєкту «Відновлення водно-болотних угідь та степів регіону дельти Дунаю» за підтримки Програми «Ландшафти під загрозою». Минулого року відбулася перша успішна спроба повернути пугача до природи.

Варто зазначити, що це тривала та кропітка робота, котра розрахована на 5 років та має безліч етапів. Наприклад, минулого тижня Віктор Пілюга перевіз пугачів до зовнішньої дельти Дунаю, де вони тимчасово оселилися в спеціальному вольєрі на території Дунайського біосферного заповідника.
Птахи мають призвичаїтися до нового регіону, щоб визнати його своєю домівкою, тому біля двох тижнів вони будуть знаходитися у вольєрі, а вже після цього будуть випущені у дику природу. Ми будемо слідкувати за їх подальшою долею та переміщення за допомогою супутникових передавачів,


— розповідають про свою діяльність в організації.
Досвід ЄС
Більше відповідальності
На відміну від громадських організацій, працювати з європейськими колегами українським зоопаркам важком — вони мають дуже високі вимоги до утримання тварин. До того ж одесити орієнтовані на збереження саме місцевої фауни. Проте, навіть європейські програми, котрі стосуються захисту унікальних видів на території України, важко реалізувати чи підтримати через недостатнє матеріальне забезпечення.

Цікаво, що досвід та методи фахівців з різних країн схожі. Наприклад, у Німеччині використовували ті самі прийоми, що й одесити, коли повертали у природу пугачів — за 20 років 1 600 птахів. Зараз цей вид перестав бути рідкісним і зникаючим, а став звичайним.
В Європі загалом налагоджене законодавство з захисту тварин, інша культура туристичної поведінки, коли люди не залишають після себе купи сміття, також там кращий захист природоохоронних земель. Треба перевиховувати покоління. Необхідно заборонити шкодити природі, а також багато розповідати про важливість цих видів,

— зауважує завідувачка науковим відділом зоопарку Ольга Павлова.
Якщо говорити про інші види з Червоної книги, то у майбутньому фахівці мають намір звернути увагу на системний порятунок ховрака крапчастого, котрий колись жив на всій території України. Зараз він практично щез — з 30 поселень є велике лише одне. Тварина на очах щезає, а вона є основою для харчування багатьох хижаків.
Також у нас є програма захисту рептилій: зеленої ящірки, каспійського та сарматського полоза та прудких жаб. Кількість ящірок меншає через зміни клімату. А ось полозу більшеє — колись люди задарма вбивали їх у великій кількості, але зараз це змінилося і до змій почали краще ставитися,

— каже директор зоопарку Ігор Бєляков.
Місцеві або ж іноземні фахівці — усі підкреслюють необхідність просвітницької роботи, щоб більше людей мали доступ до важливої інформації, що допоможе з повагою та турботою ставитися до ссавців та природи загалом.
То що робити?
Не підтримувати шоу з тваринами: цирки, вуличні вистави тощо.
1
Не підтримувати контрабанду унікальних або екзотичних видів.
2
Відмовитися від полювання.
3
Не вбивати тварин, птахів, риб, комах, піклуватися, коли потребують допомоги (звертатися до фахівців, ветеринарів).
4
Не купувати товарів, виготовлених з рідкісних, унікальних видів.
5
Не шкодити природі та бути екологічно-відповідальним: не смітити, зменшити використання пластику тощо.
6
Ірина Чиркіна
Авторка тексту
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".