informer.od.ua
Шлях до зірок: що очікує на студентів-астрономів в Україні та ЄС
Увесь світ із захопленням спостерігає за новинами з дослідження космосу. Дехто навіть вважає, що саме розвиток астрофізики та космонавтики буде визначальним для майбутнього економічного та інноваційного розвитку країн. Ми вирішили розібратися, яке майбутнє та перспективи у молодих фахівців, котрі створюють сучасну історію.
25.06.2020
30 травня увага мільйонів людей у всьому світі була прикута до запуску космічного корабля «Crew Dragon» компанії «Space X». Онлайн-трансляцію з США дивились на всіх континентах, цей історичний момент не оминув, мабуть, жодного випуску новин — світ святкував початок нового розділу дослідження космосу.
Успішні бізнеси підтримують сучасні космічні проєкти, талановиті фахівці докладають безліч зусиль заради нових відкриттів, медіа активно поширює інформацію про нові здобутки. Астрофізика та космонавтика ще ніколи не були такими цікавими, багатообіцяючими та бажанними для молоді.
Ми вирішили з'ясувати, які перспективи та труднощі на шляху до дослідження небесних тіл у молодих одеських фахівців, а які — у студентів у країнах ЄС.
Успішні бізнеси підтримують сучасні космічні проєкти, талановиті фахівці докладають безліч зусиль заради нових відкриттів, медіа активно поширює інформацію про нові здобутки. Астрофізика та космонавтика ще ніколи не були такими цікавими, багатообіцяючими та бажанними для молоді.
Ми вирішили з'ясувати, які перспективи та труднощі на шляху до дослідження небесних тіл у молодих одеських фахівців, а які — у студентів у країнах ЄС.
В Україні астрономів та астрофізиків готують у п'яти вузах. В Одесі це — Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова (Факультет математики, фізики та інформаційних технологій). Вивчати астрономію тут почали з моменту відкриття Новоросійського університету у 1860 році. Тоді на Фізичному факультеті працювали дві кафедри: фізики і фізичної географії та астрономії.
Також в Одесі працює науково-дослідний інститут «Астрономічна обсерваторія» ОНУ — заклад заснували в 1871 році у складі Новоросійського університету. Зараз, окрім наукових досліджень, тут можна відвідувати публічні лекції, дивитися тематичні фільми у планетарії, спостерігати за космічними об'єктами у телескоп.
Ці заклади, а також обсерваторія у містечку Маяки, є основними місцями, де фахівці можуть займатися науковими дослідженнями. Про це нам розповідає кандидат фізико-математичних наук Олександр Базєй.
Ці заклади, а також обсерваторія у містечку Маяки, є основними місцями, де фахівці можуть займатися науковими дослідженнями. Про це нам розповідає кандидат фізико-математичних наук Олександр Базєй.
«Щороку на відділення фізики та астрономії вступають близько 15 осіб. З них меншість обирає напрямок астрономії. Серед випускників ми маємо десь 4 бакалавра та 1-2 магістри. Раніше все було інакше — працювала окрема кафедра астрономії, де навчалися близько 10 студентів. Але зараз тенденція до скорочень: кафедр, абітурієнтів, фахівців.
До нас не вступають студенти бо не знають, де будуть працювати. Хоча в Україні багато обсерваторій у різних містах, можна займатися наукою. Необхідна державна програма, щоб заохочувати молодь до природознавчих наук»,
— каже Олександр.
До нас не вступають студенти бо не знають, де будуть працювати. Хоча в Україні багато обсерваторій у різних містах, можна займатися наукою. Необхідна державна програма, щоб заохочувати молодь до природознавчих наук»,
— каже Олександр.
Він зауважує, що можливості для молоді є: можна працювати в університеті, брати участь в міжнародних грантових проєктах, співпрацювати з іноземними дослідницькими групами: наприклад, зараз Китай зацікавлений у дослідженні навколоземного космосу, щоб слідкувати за супутниками. Для спостережень вони шукають фахівців у різних куточках світу і в Україні зокрема.
За словами Олександра, університет співпрацює з колегами з інших країн. Найплідніша співпраця з навчальними закладами Польщі, Словаччини, Латвії, Литви. Вони разом беруть участь у конференціях, спільних проєктах, а також обмінюються напрацюваннями. Так, наприклад, фахівці країн Балтії передали одеситам наукові фільми для трансляцій у новому планетарії (вони мають спецефічний формат через необхідність трансляції на стелю, що імітує поверхню неба).
За словами Олександра, університет співпрацює з колегами з інших країн. Найплідніша співпраця з навчальними закладами Польщі, Словаччини, Латвії, Литви. Вони разом беруть участь у конференціях, спільних проєктах, а також обмінюються напрацюваннями. Так, наприклад, фахівці країн Балтії передали одеситам наукові фільми для трансляцій у новому планетарії (вони мають спецефічний формат через необхідність трансляції на стелю, що імітує поверхню неба).
Щороку в Одесі, на базі Одеського національного університету
проходить Міжнародна гамівська конференція. На неї приїжджають з доповідями астрономи в тому числі і з європейських країн.
Також щорічно в східній Словаччині на базі Народної обсерваторії недалеко від міста Гуменне проводиться міжнародна наукова конференція країн транскарпатського регіону, що включає Україну. Тут, в астрономічній обсерваторії на Колоницькому сідлі встановлений телескоп Аргунова-Фащевського, спроектований і виготовлений в майстернях Одеської астрономічної обсерваторії.
проходить Міжнародна гамівська конференція. На неї приїжджають з доповідями астрономи в тому числі і з європейських країн.
Також щорічно в східній Словаччині на базі Народної обсерваторії недалеко від міста Гуменне проводиться міжнародна наукова конференція країн транскарпатського регіону, що включає Україну. Тут, в астрономічній обсерваторії на Колоницькому сідлі встановлений телескоп Аргунова-Фащевського, спроектований і виготовлений в майстернях Одеської астрономічної обсерваторії.
Одеський астроном, професор І.Л.Андронов, організував міжнародну програму «Міждовготна астрономія» (Inter-Longitude Astronomy).
У межах цієї програми працюють астрономи України, Італії, Німеччини, США, Словаччини та Чехії.
Одесити співпрацюють з обсерваторією Ягеллонського університету в Кракові, Обсерваторією імені Королеви Ядвіги
науково-просвітницького товариства «Astronomia Novaќ», університетом в Познані, Ополе, Кельце, Астрономічним Центром імені Миколи Коперника в Торуні.
ОНУ і Астрономічна обсерваторія
У межах цієї програми працюють астрономи України, Італії, Німеччини, США, Словаччини та Чехії.
Одесити співпрацюють з обсерваторією Ягеллонського університету в Кракові, Обсерваторією імені Королеви Ядвіги
науково-просвітницького товариства «Astronomia Novaќ», університетом в Познані, Ополе, Кельце, Астрономічним Центром імені Миколи Коперника в Торуні.
ОНУ і Астрономічна обсерваторія
представлені в науковій організації ЄС ChETEC COST ACTION. ЇЇ метою є координація дослідницьких зусиль у галузі астрономії, астрофізики та ядерної фізики; побудова загальноєвропейських
міждисциплінарних мостів між цими дисциплінами.
Професори нашої Астрономічної обсерваторії ведуть спільні дослідження з ЦЕРНом (Швейцарія) і Гейдельберзьким університетом
(Німеччина).
міждисциплінарних мостів між цими дисциплінами.
Професори нашої Астрономічної обсерваторії ведуть спільні дослідження з ЦЕРНом (Швейцарія) і Гейдельберзьким університетом
(Німеччина).
Та переважна більшість студентів або йдуть у сумісні галузі, на кшталт сучасних технологій, або ж продовжують навчання та роботу за кордоном.
Так вчинив Микола Брітавський. Закінчивши навчання в ОНУ ім. Мечникова він вирішив спробувати власні сили у міжнародних проєктах і самостійно написав кілька заявок для роботи в іноземних дослідницьких інститутах. Зараз він вивчає червоних надгігантів на Канарських островах (IAC - Instituto de Astrofísica de Canarias), а раніше працював у Греції та Італії.
Вивчати астрономію він хотів ще з самого дитинства, хоч зараз його дослідження базуються на точних даних потужних телескопів, а не на спостереженнях зіркового неба.
Вивчати астрономію він хотів ще з самого дитинства, хоч зараз його дослідження базуються на точних даних потужних телескопів, а не на спостереженнях зіркового неба.
В Україні застаріла радянська освіта. Немає сучасних технологій, відсутня конкуренція — українські студенти їдуть на стажування до інших країн, але їм важко, бо навчалися на застарілому обладнанні, котрому десятки років.
Випускники добре розуміють, що в Україні в астрономів низькі зарплати, загалом мало можливостей, бо ніхто не наважується вкладати гроші в ці сфери і через державну політику, і бюрократію. Тож ми маємо замкнене коло, коли мало людей навчається і ніхто не хоче інвестувати у галузь, де мало студентів»,
— каже Микола.
Випускники добре розуміють, що в Україні в астрономів низькі зарплати, загалом мало можливостей, бо ніхто не наважується вкладати гроші в ці сфери і через державну політику, і бюрократію. Тож ми маємо замкнене коло, коли мало людей навчається і ніхто не хоче інвестувати у галузь, де мало студентів»,
— каже Микола.
Тим не менш, за його словами, українських фахівців вдосталь в програмах іноземних університетів. І хоч їх робота проєктна, переважна більшість шукає можливості залишитися за кордоном.
«Зараз я вирішив повертатись до України на деякий час, але навіть не знаю чи зможу я займатись і далі астрономією в Украині чи треба буде знову їхати», — зауважує Микола.
«Зараз я вирішив повертатись до України на деякий час, але навіть не знаю чи зможу я займатись і далі астрономією в Украині чи треба буде знову їхати», — зауважує Микола.
На відміну від нього Наталя Іваненко залишилася в Одесі після навчання. Дівчина приїхала до міста з містечка Попасна (Луганська область).
Уже кілька років вона популяризує науку про небесні тіла, а також математику і фізику серед дітей. Крім того, три роки тому дівчина допомагала відновлювати приміщення обсерваторії — вона ініціювала збір коштів на краудфандінговой платформі «Моє місто», щоб відремонтувати дах в одній з будівель. Ініціативу підтримали 47 осіб, а зібрали вони понад 40 000 гривень. Зараз у приміщенні, котрим вона опікувалась, навчаються діти з гуртка маленьких астрономів і студенти.
За її словами, отримати роботу студенту або випускнику за фахом важко.
Уже кілька років вона популяризує науку про небесні тіла, а також математику і фізику серед дітей. Крім того, три роки тому дівчина допомагала відновлювати приміщення обсерваторії — вона ініціювала збір коштів на краудфандінговой платформі «Моє місто», щоб відремонтувати дах в одній з будівель. Ініціативу підтримали 47 осіб, а зібрали вони понад 40 000 гривень. Зараз у приміщенні, котрим вона опікувалась, навчаються діти з гуртка маленьких астрономів і студенти.
За її словами, отримати роботу студенту або випускнику за фахом важко.
«Випускники можуть працювати в школах, або займатися наукою. Для роботи в обсерваторії треба писати статті, публікувати їх у наукових виданнях, брати участь в конференціях. Це все потребує коштів, котрі не завжди є у студентів.
При цьому отримати запрошення на навчання в іноземний виш не складно: студенту достатньо відвідати міжнародну конференцію, виступити з доповіддю, пройти стажування — тебе помітять, якщо маєш гарну дослідницьку роботу, старанно навчаєшься. Зараз є купа можливостей. На жаль, в Україні їх реалізація потребує більше коштів, ніж в Європі»,
— каже Наталя.
При цьому отримати запрошення на навчання в іноземний виш не складно: студенту достатньо відвідати міжнародну конференцію, виступити з доповіддю, пройти стажування — тебе помітять, якщо маєш гарну дослідницьку роботу, старанно навчаєшься. Зараз є купа можливостей. На жаль, в Україні їх реалізація потребує більше коштів, ніж в Європі»,
— каже Наталя.
Дівчина підкреслює, що на конференціях зав'язуються корисні знайомства, після котрих тебе можуть запросити до участі в міжнародний проєкт. Так її знайомі почали працювати у Польщі та Словаччини. Отримуючи більший доступ до дорогої іноземної літератури, сучасних досліджень, до цих студентів часто звертаються українські по допомогу — місцеві виші не мають достатнього доступу до іноземних бібліотек, або дорогих видань.
«Ми дізнаємося, хто навчається або працює десь в Європі, щоб попросити скористатися виданнями місцевих бібліотек, без котрих наші наукові роботи програють в актуальності та наповненності. Звичайно, що важливу інформацію можна придбати, але студенти не мають достатніх коштів для цього», — каже Наталя.
Випускниця теж думала про роботу за кордоном, але через особисті обставини відтермінувала це питання.
Замість цього вона почала популяризувати астрономію серед дітей в Одесі. Разом із подругою вона спочатку організувала Гурток юних астрономів в обсерваторії, де читала лекції, проводила тематичні майстер-класи для школярів, а зараз створила громадську організацію «Шлях до Всесвіту», щоб продовжити свою роботу з учбовими закладами.
Наталя підкреслює, що без поширення інформації про астрономію, наука не стане популярною, а разом із тим в Україні ніколи не почне розвиватися астрономічні стартапи, космічні програми.
«Ми дізнаємося, хто навчається або працює десь в Європі, щоб попросити скористатися виданнями місцевих бібліотек, без котрих наші наукові роботи програють в актуальності та наповненності. Звичайно, що важливу інформацію можна придбати, але студенти не мають достатніх коштів для цього», — каже Наталя.
Випускниця теж думала про роботу за кордоном, але через особисті обставини відтермінувала це питання.
Замість цього вона почала популяризувати астрономію серед дітей в Одесі. Разом із подругою вона спочатку організувала Гурток юних астрономів в обсерваторії, де читала лекції, проводила тематичні майстер-класи для школярів, а зараз створила громадську організацію «Шлях до Всесвіту», щоб продовжити свою роботу з учбовими закладами.
Наталя підкреслює, що без поширення інформації про астрономію, наука не стане популярною, а разом із тим в Україні ніколи не почне розвиватися астрономічні стартапи, космічні програми.
Дещо схожа позиція і в деяких сусідніх країнах. Так, у Словаччині важливу роль надають саме популяризації науки.
«У нашій країні студенти можуть вивчати астрономію у двох університетах: Університеті Павола Юзефа Шафарика в Кошице (моя альма-матер) та Коменському університеті в Братиславі. Обидва виші пропонують астрономічні навчальні програми в магістратурі та докторантурі. Щороку випускають 5-8 випускників. Звичайно, ще багато студентів залишають навчання. Освіта триває 5 років: 3 роки бакалавра (фізика), а потім 2 роки астрономія. Або ж +4 роки для рівня доктора наук. Більшість випускників магістрів продовжують навчання на докторантурі»,
— розповідає Петер Міклош з Vihorlatská hvezdáreň в Гуменне.
— розповідає Петер Міклош з Vihorlatská hvezdáreň в Гуменне.
За його словами, країна має схожі з Україною проблеми з працевлаштуванням: випускники працюють в Астрономічному інституті Словацької академії наук, у деяких обсерваторіях за кордоном або ж обирають якусь неастрономічну (краще оплачувану) роботу.
«Декілька людей працюють професійними працівниками обсерваторій у Словаччині. Але слід зазначити, що більшість обсерваторій у нас спеціалізуються на навчальній роботі та популяризації. Це специфіка обсерваторій у нашій країні та Чехії»,
— каже Петер.
— каже Петер.
Можливості Словаччини значно менші для науковців, ніж, наприклад, в Італії чи на Канарських островах, тим не менш саме сюди, а також до Польщі та країн Балтії їдуть наші студенти на шляху до зірок та їх вивчення. Вони мріють про цікаві проєкти та відкриття, котрі Україна не може забезпечити для них, через відсутність належного та сучасного фінансування університетів, на відміну від країн ЄС, де бізнес та держава інвестують в вивчення космосу однаковою мірою.
Ірина Чиркіна
Авторка тексту
Станіслав Кінка
Автор фото
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".