Існує декілька шляхів, котрими тварини потрапляють у цирки. Зокрема, деяких звірів попередньо незаконно ввозять в Україну (часто браконьєри вбивають родини малюків, щоб викрасти дитинчат, таких тварин продають до приватних зоопарків, цирків, або ж у приватне володіння, де дикі звірі швидко набридають господарям і їх задешево перепродують знову ж таки до
різного типу закладів).
У цирках тварина вимушена жити у крихітній клітці, без можливості вільно пересуватися, спілкуватися з родичами, вільно дихати свіжим повітрям і відчувати сонячне тепло.
Звірі потерпають від жорстокого поводження та дресерування, що передбачає голодування, використання тортур, тощо.
Після такого життя звірі часто втрачають глузд. У них порушується сон, розвивається депресія, тварини втрачають зір, в них розвивається стереотипна поведінка, коли вони навіть на волі продовжують жити у
межах уявної крихітної клітки.
Коли волонтери рятують таких тварин та привозять до реабілітаційних центрів, зграя не може їх прийняти, через фізичні та психічні порушення — навіть на волі вони лишаються на самоті.