Визволення тварин: шлях до свободи
Сучасний світ прямує до поширення гуманних цінностей, але навіть зараз існує безліч шоу, в котрих жорстко експлуатують тварин. На жаль, Україна не є винятком. Ми дізналися, яким є шлях до свободи тварин в Україні та в країнах ЄС.
25.06.2020

Карантин, через поширення COVID-19, змусив майже населення планети протягом кількох місяців весь час залишатися вдома, обмежувати себе у подорожах, зустрічах, офлайн-спілкуванні. Люди йшли на вигадки, порушували рекомендації лише б тільки прогулятися парком, або відвідати близьких.


Зараз карантин поступово послаблюється і вже можна повертатися до звичного життя, не порушуючи закон. Але психологи у всьому світі зазначають, що кількамісячна ізоляція суттєво вплинула на наше психічне здоров'я. Психологиня Аліса Федорова зазначає, що в цей час дехто став більш тривожним, у когось почались розлади сну, а в декого посилились хронічні захворювання. Багато хто потребує зараз відпочинку, зміни обстановки, кваліфікованої підтримки.


Та є дехто, хто змушений жити в ізоляції не з власної волі усе своє життя. Без можливості спілкуватися з близькими навіть онлайн, розважати себе, гуляти вулицями, радіти закінченню карантину, отримувати кваліфіковану медичну або психологічну допомогу, мати підтримку міжнародних організацій. Ці хтось — тварини, що беруть участь у різноманітних шоу: цирках, дельфінаріях.


Ми з'ясували, хто визволяє тварин в Україні, а зокрема — в Одесі, та як рятують тварин в Європі.
Україна
Ніхто, крім активістів
Проти шкуродерень, жорстокого дресування, нелюдських умов утримання, вбивст, експлуатації — на жаль, українські активісти завжди мають привід для захисту тварин. За будь-яких умов вони виходять на вулиці та площі, аби розповісти людям про гуманність та цінність життя.

Багатотисячні марші в містах і містечках або невеликі, але системні пікети, долучення до зоозахисного руху відомих артистів, перемови з депутатами та чиновниками — завдяки тривалій боротьбі Міністерство культури, молоді та спорту України оголосило про свій намір до 2021 року заборонити використання тварин у цирках. Законопроект заборонятиме використання тварин в усіх розважально-видовищних шоу (приватних цирків і державних).
Зараз в семи державних цирках України є 317 тварин, які задіяні у циркових шоу. З цих 317 тварин 96 є у власності держави. Решта — використовуються у циркових шоу за угодами з організаціями чи підприємцями, які цими тваринами володіють.
Навіть більше — у січні цього року Міністерство культури, молоді та спорту України підписало Меморандум про співпрацю з ГО «Фельдман Еко-Парк», щоб тварини з державних цирків могли жити у еко-притулках та еко-парках. В Меморандумі передбачена можливість для приватних цирків долучитись до співпраці у межах цього документу. Але держава не має ні права, ні наміру втручатись у рішення, які ухвалять власники.
Шлях
Існує декілька шляхів, котрими тварини потрапляють у цирки. Зокрема, деяких звірів попередньо незаконно ввозять в Україну (часто браконьєри вбивають родини малюків, щоб викрасти дитинчат, таких тварин продають до приватних зоопарків, цирків, або ж у приватне володіння, де дикі звірі швидко набридають господарям і їх задешево перепродують знову ж таки до різного типу закладів).

У цирках тварина вимушена жити у крихітній клітці, без можливості вільно пересуватися, спілкуватися з родичами, вільно дихати свіжим повітрям і відчувати сонячне тепло.

Звірі потерпають від жорстокого поводження та дресерування, що передбачає голодування, використання тортур, тощо.

Після такого життя звірі часто втрачають глузд. У них порушується сон, розвивається депресія, тварини втрачають зір, в них розвивається стереотипна поведінка, коли вони навіть на волі продовжують жити у межах уявної крихітної клітки.

Коли волонтери рятують таких тварин та привозять до реабілітаційних центрів, зграя не може їх прийняти, через фізичні та психічні порушення — навіть на волі вони лишаються на самоті.
Але така позиція Міністерства є не надто прийнятною не лише для деяких адміністрацій, а й для відвідувачів, котрі сприймають катування тварин веселим розважанням для усієї родини.

Саме тому зоозахисники вимушені продовжувати організовувати протестні акції. Так, ще до карантинних обмежень, кожних вихідних одесити збиралися під стінами Державного цирку або під будівлею дельфінарію, щоб розповісти про справжні умови утримання тварин.

Зазвичай такі системні заходи збирають близько 50 учасників — вони завжди мають інформаційні плакати, відповідають на питання відвідувачів шоу, намагаються пояснити наслідки фінансової підтримки катувань.

Активісти — переважно молодь, вони мають роботу, захоплення та готові долучатися до гуманного сталення до тварин. Завдяки присутності різних сфер життя, захисники прав тварин вдало балансують між роботою та акціями. Крім того, вони завжди пам'ятають про мету цієї боротьби, як, наприклад, захисниця прав тварин — Веста.
Веста долучилася до зоозахисних акцій майже 3 роки тому. Тоді в Одесі відбувався перший Марш за права тварин. Раніше вона не замислювалася про життя ув'язнених тварин в цирках, дельфінаріях, виставках, але з тієї акції почала багато про це читати, дізнаватися і діяти.

Приблизно в той же час дівчина закінчувала курс графічного дизайну, де темою дипломної роботи мала плакати на захист тварин. Під час підготовки диплома вона дізналася багато жахливої інформації про тварин, які страждають від людської діяльності.

Зараз вона бере участь у протестних акціях з одним зі своїх дипломних плакатів і пояснює, що в певний момент вже не можеш просто так знати про наявність проблеми і мовчати. Адже тварини самі собі допомогти не можуть.

«Протягом трьох років було ініційовано вже кілька законопроектів про пересувні та стаціонарні цирки, про умови утримання тварин. Та організатори шоу їх завжди ігнорували і порушували закон. Поки це вигідно для чиновників і власників бізнесу — боротьба буде тривалою.

Але все ж крига скресла і все більше людей стають свідомими. Та для цього зоозахисникам доводиться донести проблему до всіх сторін цього безладу: відвідувачів цирків, дельфінаріїв, власників бізнесу та держави»,

— зауважує Веста.
Захисниця прав тварин переконана, що у боротьбі за визволення звірів найбільш ефективними лишаються масові акції, правдива інформація в повному обсязі, час і відсутність агресії. Адже дуже важливо показати людям за що йде боротьба і чому вона так важлива.

Дівчина визнає, що це — тривалий етап: у першій акції учасники сіють зерно сумніву, на другій закріплюють знання, на третій людина, що в минулий раз йшла на шоу, стоїть на боці зоозахисників. Веста згадує багато випадків, коли, після розмов з зоозахисниками, люди здавали квитки.
Тварини у цирках — заручники жорстокості

Авторка: Веста
«Коли в Угорщині закрили цирк через відповідний закон, тварин продали в найближчі країни, де тварини у шоу дозволені. Так в одеський цирк приїхав слон.

У нас в країні дуже багато базових проблем, щоб люди думали про тварин — так багато хто вважає. Я впевнена, що низька зарплатня — не привід знущатися над тваринами чи заохочувати це. Але в таких ситуаціях людина в першу чергу думає тільки про себе і низьку зарплатню.

Також проблема в тому, що актуальну інформацію доводиться шукати, фільтрувати. На акції приходять ЗМІ, але на центральних каналах або відомих радіостанціях немає соціальних роликів про порушення прав тварин»,

— каже Веста.
Підтримують гуманні цінності і місцеві благодійні фонди. Так, БФ «Карітас Одеса УГКЦ» підготував кілька відео про жорстоку експлуатацію тварин в індустрії моди, цирках, дельфінаріях, туризму.

«Ми всі хочемо жити у сучасній європейській країні, де кожне життя має цінність, де люди не знущаються над тваринами, а жорстокість до слабких є недопустимою. Коротка соціальна реклама дуже доступно пояснює, якими є справжні умови життя тварин, що мали нещастя потрапити до людей. Завжди пеобхідно пояснювати, що жорстокість недопустима», — кажуть співробітники фонду.
Цирк без тварин
Соціальна підтримка проти жорстокогоповодження з тваринами та їх експлуатації в шоу.
Країни ЄС
Рушійна сила
Тим часом в країнах Європейського Союзу давно розпочали кампанію з визволення тварин. Зазвичай починають порятунок з екзотичних видів, а потім заборона поширюється на інших. Так, в Австрії, Болгарії, Нідерландах та багатьох інших державах діють обмеження на використання тварин у шоу на національному або місцевих рівнях. Враховуючи сучасні гуманні тенденції, багато циркових колективів самі вирішують не використовувати звірів. Часто це експериментальні нові цирки. Або ж класичні починають використовувати сучасні технології, як це зробив цирк в Німеччині, коли використовував у своїх шоу голографічні зображення тварин (ця країна відома великою кількістю тварин у шоу та неналежним ставленням до них: наприклад, за останні 10 років через участь у розважальних програмах передчасно померли 20 слонів).

За словами співробітників британського цирку Big Kid Circus, глядачі більш цінують гуманні шоу. Але в Великобританії все ще є цирки, які використовують домашніх тварин.
У Фінляндії діє загальнонаціональна заборона на використання тільки деяких видів диких тварин, проте в сучасних цирках існує мало вистав зі звірами.

«У найбільшому цирку країни Sirkus Finlandia використовують домашніх тварин. Але в Фінляндії налагоджена система контролю цирків — ветеринари регулярно перевіряють звірів, цирк завжди запрошує до себе активістів, громадськість може простежити за умовами перебування тварин, існує діалог між усіма сторонами. Крім того, у нас є дійсно багато сучасних циркових труп, які не використовують в своїх шоу тварин», — розповідає Йоханна Мякеля, прес-секретарка CircusInfo Finland.

Представники цирків різних країн визнають, що відмова від тварин — довгий шлях. І хоч нові шоу не використовують тварин, місцеві активісти продовжують боротися за права звірів.
«У Німеччині давно діють заборони проти використання тварин у цирках, зоопарки дотримуються нормативів у зв'язку з активністю еко-активістів. Крім того люди мітингують проти використання тварин в медичних і косметичних експериментах і тестах. Є певні протести проти негуманного ставлення до звірів у сільському господарстві. Існує цілий рух, учасники котрого майже домоглися відставки міністра сільського господарства за негуманне ставлення до тварин і використання їх, як машин на фабриках, а не живих істот.

Аби домогтися свого активісти виходять на протести, мітинги, збирають гроші через платформи і зареєстровані фонди, організації, лобіюють на урядовому і юридичному рівні, пишуть критику законодавства, збирають підписи та інше. Зоозахисники працюють дуже системно. Є перелік організацій, навіть державних, котрі просувають політику захисту тварин і гуманного ставлення до них»,

— розповідає еко-активіст та учасник протесних акцій в Європі Данило Самборський.
За словами активіста, в Європейських країнах суспільство і виступає ініціатором змін.
«Йде мітинг проти чогось. Його висвітлюють ЗМІ. Чим більше мітинг, активність і кількість мітингувальників, тим потужніший це сюжет для медіа. У свою чергу ЗМІ впливають на політиків, які зобов'язані коментувати те, що відбувається, щоб їх переобирали і реагувати на мітинги, бо інакше журналісти можуть розворушити скандал. У підсумку, мітинг може призводити до відставок чиновників»,

— зауважує Данило.
Він підкреслює, що в ЄС є поняття «правильного ставлення» — якщо щось в суспільстві вважається «ідейно правильним», то суспільство підлаштовується, мовляв, «так, ми повинні бути на хвилі, це те, куди ми йдемо».

В Європі політики використовують мітинги та підтримку гуманних ідей, аби нарощувати свій авторитет і завойовувати прихильність електорату, в той час, коли в Україні ще й досі для цього використовують підкуп виборців і дешевий піар, коли сотні тварин гинуть в клітках.
То що робити?
Не відвідуйте шоу з тваринами
Існує безліч розважальних заходів, окрім відвідування цирків, дельфінаріїм, контактних зоопарків тощо.
Відвідуйте реабілітаційні центри
Підтримуйте зоозахисні організації, проєкти, ініціативи
Фінансово, інформаційно — навіть вподобання у соціальних мережах мають вагоме значення у боротьбі за свободи тварин.
Створюйте корисний контент
Малюйте інформаційні плакати, створюйте соціальну рекламу, тощо.
Відвідуйте зоозахисні акції
Вони дійсно можуть змінити чиєсь життя.
Ірина Чиркіна
Авторка тексту
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".