Так, минулого тижня політичну джинсу про себе поширювали депутат Одеської облради від ПП "Слуга народу" Дмитро Ковбасюк, а разом з ним й інші депутати Фонтанської сільської ради від «Слуги народу», нардепи від цієї ж політсили Олександр Горенюк та Олексій Леонов, нардепи від "Нашого краю" Борис Приходько, Олександр Мазурчак та Сергій Шахов, депутат Одеської міської ради від партії "Довіряй ділам" Олег Бриндак.

Такі висновки можна зробити після аналізу даних, які були отримані в результаті щотижневого моніторингу одеського інформаційного простору командою проєкту "Infocrime Одеса" за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.*

З 25 по 29 жовтня загалом було проаналізовано 1570 публікацій: 1332 повідомлення в 14 місцевих медіа, 215 дописів у їхніх Телеграм-каналах та 23 пости у Фейсбуці 6 місцевих політиків, активних у соціальних мережах.

Ряд публікацій у місцевих медіа носили ознаки чорного піару та замовності на адресу чинного мера Одеси Геннадія Труханова з приводу кримінального провадження, яке було відкрите щодо нього. Публікація "Мафія по-одеськи: як Труханов та Галантерник "заробляли" мільйони" є передруком матеріалу, написаного виданням НВ. Проте стаття на сайті одеського ЗМІ не містить посилань на першоджерело, хоча деякі фрази в тексті прямо вказують на стороннє авторство цього матеріалу. До того ж статті бракує балансу думок — автори не намагалися зв'язатися з героями публікації, щоб отримати від них коментар по темі публікації. На сайті вже іншого одеського ЗМІ була розміщена стаття "Небезпечні дитячі майданчики Труханова: на що перетворилися дитячі зони через рік після встановлення (карта, фото)", якій також бракує балансу думок, і яка містить оціночні судження самого журналіста. Дитячі майданчики не можуть належати кому-небудь особисто і в тексті новини вказано, що відповідальними за них є комунальні підприємства міста. Також в тексті зазначено, що на відкритті не всіх майданчиків офіційно був присутній Геннадій Труханов, але представники його політсили "Довіряй ділам". Стаття містить й ряд інших припущень, які є інформаційними маніпуляціями.

Своєю чергою одне з одеських медіа дещо перебільшує значення інтерв'ю, яке мер Одеси дав одному з європейських видань, називаючи його найбільшим: "Мер Одеси Геннадій Труханов дав інтерв'ю найбільшому європейському виданню New Europe". Подібні перебільшення є недоречними, адже наштовхують на думку про замовність або необ'єктивність подачі матеріалу.

Оціночні судження журналістів та емоційна лексика у заголовку заважають об'єктивно сприймати суть в новинах "Час міняти. У кисневій кризі в Одесі винне керівництво облздрава" та "Істерика: одеські чиновниці розплакалися, пояснюючи ситуацію із киснем у лікарнях (аудіо)". Такі вислови, як "істерика", у матеріалі з двома героїнями ще й дають підстави вважати, що у матеріалі присутні ознаки сексизму.

Публікація вже на іншу гарячу тему вийшла на шпальтах одного з одеських медіа. У статті "Амстердамський суд вирішив передати «скіфське золото» із Криму Україні" згадуються кримські музеї та Україна, але немає жодної згадки Росії, без участі якої самих судових позовів просто б не було. Адже Апеляційний суд Амстердама 26 жовтня ухвалив рішення повернути Україні колекцію скіфського золота з кримських музеїв, відхиливши російські претензії на експонати української виставки. Проте саме про фактор участі Росії у цій справі у статті одеського ЗМІ нічого не йдеться, що може вказувати на участь ЗМІ у поширенні російської пропаганди.

Минулого тижня командою Infocrime Одеса встановлено безпрецедентну кількість новин з елементами мови ворожнечі, сексизму та емоційної лексики. Подібні новини минулого тижня становили 22% від усіх зафіксованих інформаційних маніпуляцій. У численних статтях журналісти вказували походження героїв та їхні національності, що не є доречним навіть для кримінальної хроніки: "В Одесі іноземець напав на перехожого з молотком: у потерпілого відкрита черепно-мозкова травма (фото)", "Не хотів штрафу: в Одесі іноземець під час погоні вдарив поліцейського і отримав рік умовно", "Киянина, який влаштував ДТП із постраждалим на трасі Одеса-Рені, судитимуть" тощо.

Додатково, два одеські ЗМІ почали вказувати у заголовках кримінальних хронік населенні пункти, з яких походять герої публікацій: "Мешканець Ізмаїла разом з спільником викрадали в Одесі дзеркала з елітних авто", "", "В Одесі 17-річний мешканець Біляївки обікрав будинок та викрав мопед" тощо. Нагадуємо, що подібні характеристики є недоречними, адже можуть сприяти формуванню стереотипів та упередженого ставлення щодо мешканців окремих областей, регіонів або країн.

Емоційна лексика також час від часу "прикрашає" заголовки одеських ЗМІ. Минулого тижня ми зафіксували кілька випадків недоречного вживання жаргонних висловів, на кшталт "мажор", "липові співробітниці", "автоледі". Останній вислів ще й належить до елементів сексизму, адже надає зневажливого ставлення усім жінкам, які водять авто.

Слід зазначити, що згідно з результатами дослідження Thomson Reuters у 2021 році «Україна: дослідження споживання та сприйняття медіаконтенту», 48% респондентів зізналися, що читають лише заголовки новин. Це означає, що ЗМІ потрібно відповідальніше ставитись до написання публікацій та їх подальшого оформлення. Спотворення заголовків через наявність емоційної лексики, маніпуляцій, мови ворожнечі та сексизму може сприяти розповсюдженню агресії у суспільстві та значно посилити його поляризацію.

Рекомендації

• Перевіряти заяви політиків у соціальних мережах перед їхньою публікацією в медіа. Такі заяви можуть містити неправдиві факти, перекручені цифри. Потрібно додавати бекграунд з підтвердженням або спростуванням такої інформації.
  
  
• Шукати першоджерела цитат та робити власний переклад з мови оригіналу.
  
  
• Більш відповідально ставитися до написання заголовків та змісту новин.
  
  
• Уважно опрацьовувати статистику, особливо показники кількості інфікованих на коронавірус. Інформацію про показники варто перевіряти в таких джерелах: Міністерство охорони здоров'я України та Офіційний інформаційний портал Уряду
  
  
• Маркувати політичну рекламу зрозумілим для аудиторії способом.
  
  
• Уникати мови ворожнечі

• Формувати більш згуртовану регіональну спільноту журналістів, які могли б самостійно виявляти «джинсу» та фейки на місцевому рівні та контролювати одне одного.